У Середньовіччі сирійці часто переробляли рукописи, оскільки у пустелі було важко знайти пергамент. Пропущені слова у багатошаровому манускрипті, відомому як палімпсест, відновив медієвіст Григорій Кессель.
Медієвістика – розділ історичної науки, що вивчає історію європейського Середньовіччя. У більш широкому, але менш уживаному сенсі медієвістика вивчає історію цього періоду та інших регіонів. Фахівці з історії Середньовіччя називаються медієвістами.
«Традиція сирійського християнства знає кілька перекладів Старого та Нового Завітів, – пояснює експерт. — Донедавна було відомо лише про два рукописи, які містять давньосірійський переклад Євангелія». У той час, як один із них зараз зберігається в Британській бібліотеці в Лондоні, інший — палімпсест у монастирі Святої Катерини на горі Сінай. Фрагменти з третього манускрипту нещодавно ідентифікували під час проекту «Синайські палімпсести».
Фрагмент перекладу Нового Завіту. Джерело: Австрійська академія наук Григорій Кессель використовував ультрафіолетове світло, щоб ідентифікувати крихітний фрагмент рукопису як третій шар тексту або подвійний палімпсест. Наразі він вважається четвертим «текстовим свідченням». Фрагмент є унікальним вікном в ранній етап історії текстової передачі Євангелія. Справа в тому, що це єдиний відомий фрагмент четвертого рукопису, який свідчить про давньосірійську версію.
Тоді як у грецькому оригіналі Євангелія від Матвія, розділ 12, вірш 1, говориться: «У той час проходив Ісус у суботу засіяними полями; учні ж Його підхопили і почали зривати колосся і їсти…», у сирійському перекладі говориться: «[…] почали зривати колосся, терти їх руками і їсти».
Відкриття було опубліковано у New Testament Studies.
