Анатолій Тутов став одним із 150 мирних жителів, яких затримали і піддали тортурам у Балаклійській поліцейській дільниці
Анатолій Тутов / Фото: Shaun Kingma Анатолій Тутов вперше повертається до камер, де, за його словами, російські солдати утримували та катували його майже чотири тижні. 59-річний чоловік хоче, щоб світ дізнався про те, що трапилось з ним у Балаклії під Харковом, коли російські війська окупували це українське місто на шість місяців 2022 року. Про це йдеться у спецрепортажі австралійського видання АВС News переказ якого пропонує Foreign Ukraine
«Мені важко усе це згадувати. Але я розумію, якщо люди цього не дізнаються, то не сприймуть це так, як воно є насправді. Це імперія зла», — розповідає він у коридорі поліцейської дільниці, яку російські солдати перетворили на камеру тортур.
Тутов, колишній представник місцевого самоврядування Харківської області, був удома, коли за ним прийшли троє російських військових.
Його кинули у білий фургон і відвезли до поліцейської дільниці.
«Мене відвели до кімнати для допиту. Там одразу почали [мене] бити. У них є машина, яка б’є струмом. Вони одразу ж одягли дроти і почали обертати [машину]», — каже він.
Тутов зазначає, що після тортур електрошоком, окупанти витягли зброю.
Двері у камеру Балаклійського відділку поліції/ Фото: Shaun Kingma «Вони цілилися у мене з пістолета, але вистрілили убік. Мені до рота засунули пістолет. Це був перший допит, який тривав півтори години», – каже Тутов.
Знущання над чоловіком лише починалися. Йому надягли на голову мішок, а потім відправили назад у камеру проти ночі. Наступного дня тортури поновилися.
«Другий допит тривав дві години. Дві години мене били, і я часто непритомнів. Вони прив’язали мене скотчем до стільця. І почали струмом доводити до свідомості. Коли мене знову привели у камеру, то хлопці одразу сказали, що мені не пощастило, оскільки мене сильно били і, швидше за все, таких, як я, які були до мене, вже немає в живих», – зазначає Тутов.
Минуло три дні і Тутова знову притягли до кімнати допитів. Його звинуватили у тому, що він є членом політичної партії, до якої він не мав жодного стосунку та побили за те, що він був членом Православної церкви України.
Всередині камери Балаклійського відділку поліції / Фото: Shaun Kingma
«Вони почали мене бити і говорити: «Ти будеш мусульманином». Мене почали сильно бити. Але я наполягав: «Ні, не буду. Я залишусь православним», – наголошує Тутов.
За оцінками місцевої влади, у Балаклійській поліцейській дільниці було затримано і піддано тортурам не менше 150 мирних жителів.
У поліції стверджують, що це лише один із 27 об’єктів Харківської області, перетворених на камери тортур.
Співробітник поліції Самір Гусейнов увійшов до камер Балаклійського відділення поліції невдовзі після звільнення міста у вересні 2022 року. Він каже, що був шокований побаченим.
Балаклійський відділ поліції / Фото: Shaun Kingma «Коли ми відчинили двері камер, то побачили сліди крові на стінах та підлозі. Вони катували людей інструментами, молотками, електричними проводами та протигазами. Вони закривали вентиляцію у камерах і починали закидати дим або якусь отруйну речовину. Вони робили все, щоб людина задихнулася», – розповідає Гусейнов.
За його словами, деяких людей катували за проукраїнські погляди. Інших допитали за підозрою у співпраці з українськими військовими. Він знає людей,
яких затримували без жодних причин.
«Я чув історії від чоловіків, яких просто зупиняли на вулиці без жодних пояснень і відвозили у ці застінки. Я розмовляв із людиною, яку тримали 30 днів без жодних пояснень. Були і випадки, коли вони допитували поліцейських та застосовували тортури. Я особисто знаю товаришів, яких катували, тримали у підвалах і закликали співпрацювати з країною-агресором», – стверджує Гусейнов.
Самір Гусейнов / Фото: Shaun Kingma Анатолій Тутов зазначає, що під час допиту йому висували різноманітні звинувачення.
«Вони звинуватили мене в тому, що я нацист, посібник влади і працюю на СБУ», – каже Тутов.
Австралійський адвокат Еліс Джілл Едвардс є спеціальною доповідачкою ООН з питань тортур. Вона зібрала близько 50 висновків судово-медичної експертизи українців, які стверджують, що їх катували.
Едвардс розповіла, що стосовно принизливих та незаконних дій, які здійснюють російські солдати у Харківській області, накази надходили зверху.
«Я вважаю, що це велика політика. Я вважаю, що це державна військова політика. Це не дії солдатів, що відхилилися від норми, які випадково скористалися покаранням окремих осіб. Очевидно, що існує закономірність та схвалення держави», – запевняє Едвардс.
Тутов був одним із 50 жертв тортур, які дали свідчення Спеціальній доповідачці.
Едвардс відвідала Україну, щоби зібрати докази для свого звіту. Вона каже, що свідчення описують дії, які є нелюдськими та порушують міжнародне право. У березні 2024 року вона подасть звіт Раді ООН з прав людини.
Камери у відділку поліції тьмяно освітлені / Фото: Shaun Kingma «Тутов — один із цілої низки дуже сміливих людей, які розповідають історії, зокрема звинувачення у сексуальних формах тортур. Його свідчення збігаються із багатьма іншими людьми, з якими я зустрічався з різних регіонів на територіях, окупованих Російською Федерацією», – підкреслює Едвардс.
На запитання, чи можливо, що свідчення, якими поділилися з її офісом, були вигадані чи перебільшені у рамках пропаганди воєнного часу, Едвардс відповіла, що вірить людям, з якими розмовляла.
«Розмах і масштаб звинувачень з боку різних людей, які не співпрацюють один з одним… не перебуваючи під егідою уряду… така послідовність, я думаю, реальна», – вважає Едвардс.
Едвардс написала міністру закордонних справ Росії Сергію Лаврову з проханням дати відповідь на звинувачення,
які містяться у її доповіді.
Еліс Джілл Едвардс / Фото: Maren Preuss «Я не отримала жодних відповідей на свої листи зі звинуваченнями. Я також не отримала жодної відповіді, коли робила запити до Росії. Я запитала російську владу, чи можуть вони надати мені інформацію про імена та інші деталі осіб, які, на їхню думку, були захоплені Україною. Я також не отримала відповіді на ці запити», – зазначає Едвардс.
Тутов тепер є вільним чоловіком, возз’єднався зі своєю дружиною і керує крамницею салямі та сиру на місцевих ринках Балаклії.
На останньому етапі ув’язнення його так сильно побили, що зламали ребра.
«Вони дістали ножа і погрожували виколити мені очі, хотіли відрізати мені вухо, навіть член», – зізнається Тутов.
Він описує своїх викрадачів як «нелюдей».
«Я думаю, що це взагалі нелюди. Тому що люди не можуть так чинити з людьми. Це маніяки. Їм приносило задоволення знущатися з мене. Вони були раді щось мені відрізати, що мені погано, що я втрачаю свідомість. Вони сміялися і знімали це на свої смартфони. Це – нелюди», – констатує Тутов.
Незважаючи на все, що з ним відбувалося у камері,
Тутов каже, що чути, як інших б’ють та катують, було ще важче.
«Найгірший момент тут був, коли вони викликали жінок з інших камер та били їх. І на допиті мені сказали, що забрали мою свекруху та дружину. Я думав, що їх б’ють, бо ми не знали, хто тут. А коли жінки кричать, одразу настає гробова тиша і усі камери замовкають», – розповідає Тутов.
Зважаючи на те, що майже 20% території України досі перебуває під контролем Росії, є побоювання, що на окупованій території продовжуються широкомасштабні тортури.
Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур занепокоєна тим, що може відбуватися у цих регіонах.
«У мене немає підстав вважати, що ця політика припинилася. На цьому етапі у мене немає підстав вважати, що відбулися якісь зміни», – констатує Едвардс.
Тутову та іншим українцям, яких тримали і катували у Балакії, можливо, буде важко домогтись справедливості. Деякі із його викрадачів, швидше за все, повернуться до Росії, а інші можуть перебувати на окупованій території України.
Але він вважає, що їх чекає інша форма правосуддя.
«Я – віруюча людина. Я впевнений, що їх спіткає Божа кара. Господь покарає їх. Рано чи пізно кожен злочинець буде покараний», – запевняє Тутов.