Українські церковні діячі та релігієзнавці уже відреагували на таке повідомлення. Декотрі вбачають у цьому кроці політичну складову. Інші думають, що в перспективі румунська церква та ПЦУ можуть домовитися щодо конкретних взаємовідносин.
Еспресо.Захід зібрав інформацію, що означає така заява з канонічного погляду і який вплив вона матиме на реальне життя українських вірян, зокрема на Буковині, де мешкає більшість українських румунів.
"Люди не розуміють, яким жахом це може обернутися" "Томосом Православної церкви України визначено, що ПЦУ є не лише для українців, а для всіх православних, що проживають на території України.
Священники Православної церкви України та релігієзнавці майже одноголосно заявляють, що заява Румунської ПЦ ламає канонічні історії, може розпочати міжнаціональну і міжрелігійну ворожнечу, та є політизованою.
Священник ПЦУ Роман Грищук переконаний, що через цю заяву на Румунську православну церкву чекає конфлікт зі Вселенським православ'ям. Про це він розповів для Еспресо.Захід.
"Томосом Православної церкви України визначено, що ПЦУ є не лише для українців,
а для всіх православних, що проживають на території України. Звісно, ми повинні зберегти ідентичність і допомогти національним меншинам зберегти свою ідентичність, але оскільки вони проживають на території України, де діє томос, то вони повинні входити у склад ПЦУ, бувши, наприклад, у складі румунського вікаріату ПЦУ", – наголосив Грищук.
На його думку, ситуацію свідомо нагнітають, аби виникла ще одна відцентрова сила, яка рватиме Україну зсередини.
"Це вже б мала бути і робота правоохоронних органів, і Служби безпеки України, бо, до прикладу, на території Румунії такі рухи розцінювалися б як екстремістські. Якщо в нас це не будуть контролювати, то ми можемо отримати черговий акт сепаратизму та послаблення України як держави. Люди не розуміють, яким жахом це все може обернутись", – додав він.
"Румуни з подачі Москви провокують хаос у православ'ї"Релігієзнавець Олександр Саган висловив припущення, що такими заявами Румунська православна церква робить спроби ламати нинішній канонічний устрій.
"Не встигають українці дати раду одній РПЦвУ, як нам уже підсовують іншу РПЦвУ.
На цей раз "Румунську православну церкву України". Пункт 11 рішення Синоду РумПЦ (29.02.24): "Благословення, заохочення та підтримка ініціатив румунських православних громад в Україні щодо відновлення спілкування з Матір’ю-Церквою, Румунським Патріархатом, через їх юридичну організацію в релігійній структурі під назвою Румунська Православна Церква України".
Румунський вікаріат у складі ПЦУ (про що самі румуни просили у 2019 р. як "дзеркальне відображення стану українських віруючих у Румунії") їм раптово перестав подобатися.", –зазначивСаган.
Він припустив, що фактично йдеться про спробу ламання нинішнього канонічного устрою, притаманного православ'ю.
"Про це вже давно мріє Московська церква, роблячи атаки на Олександрійський патріархат. Але регулярно отримує звідти "канонічний відлуп". Тому є підозра, що московські агенти впливу провокують керівництво РумПЦ до невиважених кроків, з тим, щоб згодом розв'язати собі руки й творити канонічну вакханалію по всьому світові. "Керований хаос" – це їхня московитська сутність", – пояснив релігієзнавець.
"У Румунії зважають на російські наративи про ймовірну поразку та поділ України"
Інший церковний діяч – Віктор Бедь, єпископ Мукачівський і Карпатський ПЦУ також зауважив, що структура під назвою "Румунська Православна Церква в Україні" може бути шкідливою навіть для всього Вселенського православ’я.
"Прийняття такого зневажливого та провокаційного рішення проти України та ПЦУ, зокрема, в умовах російсько-української війни 2014 – 2024 рр., свідчить про великий вплив на політичний загал Румунії (румунську владу) та ієрархію Румунської Православної Церкви структур ФСБ РФ та Московського патріархату, які дестабілізують всіма методами єдність країн Європейського Союзу, членів НАТО та Вселенського Православ’я", – написав у заяві єпископ.
На рівні румунського політикуму та румунської церковної ієрархії панують російські наративи про те, що Україна може програти війну та надалі бути розділеною.
І додав, що тепер розуміє, чому Румунська Православна Церква ухиляється від офіційного визнання Помісної Автокефальної Православної Церкви України.
"Це також свідчить про те, що на рівні румунського політикуму та румунської церковної ієрархії панують російські наративи про те,
що Україна може програти війну та надалі бути розділеною. Прикро, але даний негативний факт свідчить, наразі, про програш України на міжнародному інформаційному фронті російській путінсько-патрушевській пропаганді", – вважає священник.
"ПЦУ відмовилася від закордонних парафій, аби об'єднати всіх православних на території України"У Румунії православ'я сповідує абсолютна більшість населення – понад 80 відсотків. Там церква і держава нероздільні речі, а держава забезпечує фінансування церкви. Наприклад, з держбюджету платять зарплати священникам, дияконам та іншим прелатам, пенсії відставному духовенству, а також витрати, пов'язані з мирянами церковного персоналу. Всього на зарплати в Румунській православній церкві йде понад 100 мільйонів євро, окремо виділяють гроші на будівництво та оновлення церковного майна.
"На відміну від нас, отримавши свій томос, румуни користувались міцним союзом церкви та держави. Таке зрощення давало можливість контролювати маси, нав'язувати певну ідеологію чи просто стримувати інший світогляд" – розповідає Грищук.
Далі він пояснює,
що кожна православна церква, яка отримала томос від Вселенського патріарха, мала б оформити своїх вірян у своїй країні. Діаспорні парафії мали б оформлятись в місцевих православних церквах. А якщо йдеться про країни, які не мають своєї помісної православної церкви (як, наприклад, більшість країни Європи), їх оформляють священнослужителі Вселенського патріархату.
"До речі, Вселенський патріархат має на меті в майбутньому об'єднати всіх православних віруючих, які моляться у тій країні у єдину церкву. До прикладу, всіх православних у Німеччині – в Німецьку православну церкву. Тобто об'єднати їх за географічною, а не за національною ознакою. Це хороша думка і на її основі в нашому томосі прописано положення про те, що ми відмовляємось від нашої діаспори на користь Вселенського патріархату з умовою, що там колись буде єдина об'єднана помісна церква за географічною територією".
Утім на практиці такий крок, вважає Роман Грищук, виявив ще одну проблему, що несе загрозу національній ідентичності українців, які перебувають за кордоном.
"Коли підписували томос у 2019 році,
мова йшла про сотню парафій у Європі та сотню в Америці. Нині, в результаті війни, коли третина українців опинилися за межами країни, кілька мільйонів наших вірян опинились поза межами нашої Православної церкви України. Виходить, що зараз вони опинились практично між вибором – хочеш зберегти українську ідентичність, то йди або до УГКЦ, бо їх парафії є, або до УПЦ. Але це, по суті, той самий московський патріархат. Цю проблему у нас не вирішують, а її треба обговорити та зробити висновки", – додав священник.
"Напруга на Буковині вигідна і румунам, і росіянам"Румуни – сьома за чисельністю етнічна меншина України. За переписом 2001 року, в Україні проживало 151 тисяча румунів, що становило 0,31 % населення держави. Проживають румуни переважно на територіях, що межують з їхньою історичною батьківщиною. 76% українських румунів мешкають на Буковині.
Якщо говорити про окремі села Буковини та румуномовних буковинців, то запропоновану на синоді заяву Румунської церкви тут сприймуть позитивно, припускає отець Роман. Адже румуномовні парафії належать до московського патріархату,
який всіляко сепарував їх від України та української церкви.
"І румунам, і росіянам вигідно тримати напругу з боку етнічних румунів на території Буковини, адже це є та відцентрова сила, яка допомагала їм розривати Україну та позбавляти її міцного національного стрижня. Представники московського патріархату нав'язували страхи, мовляв, як тільки громади перейдуть в ПЦУ, їм забороняють молитись румунською. Запевняю – це міф. Цим залякуванням буковинців утримують", – розповідає він.
Але священник вважає, що через фобії, які зародили московські представники на румуномовних парафіях, новий проєкт РумПЦ може стати успішним. Отець Грищук ще раз наголосив, що, на його думку, а етапі втілення проєкту ним повинні зайнятися українські спецслужби.
Які можна вирішити конфлікт між церквами?Релігійний оглядач Ярослав Федорчук у своїй статті наводить кілька прикладів врегулювання. Він зауважив, що канонічним було б рішення про взаємну домовленість між РумПЦ та ПЦУ щодо конкретних деталей взаємовідносин Румунського вікаріату ПЦУ з Патріархією у Бухаресті.
"Такі домовленості можуть гарантувати збереження культурної та богослужбової традиції парафій,
їхньої внутрішньої автономії в управлінні та форми взаємодії з Румунською Церквою. Але все це з канонічного погляду і без порушення Томоса можливе лише за умови визнання румунською церквою юрисдикції ПЦУ на всій території України", – пояснив Федорчук.
Натомість можливий інший, філетичний підхід.
"Філетизм – це єресь, засуджена Великим Константинопольським собором 1872 р. Її сутність полягає в тому, що православні одного етносу повинні належати до однієї церковної юрисдикції, незалежно від території проживання. Тобто росіяни повинні мати російські парафії, болгари – болгарські, румуни – румунські. Не за мовою і культурою, зберігаючи різноманіття в рамках єдиної Помісної Церкви, а саме як окрема юрисдикційна одиниця. Щоб усе православ’я стало таким, яким воно зараз є в діаспорі. Якщо такий філетичний підхід застосувати, то замість розв’язання проблем, які й так зараз роздирають єдність Православ’я, в нього буде внесена ще більша смута", – пояснив релігієзнавець.
