Общество

Політична гра Шольца. Чому німецький канцлер скаржиться на безробітних українських біженців

16 дек•NV

Важкі адаптаційні програми, упередження з боку місцевих політиків та тривалі процедури визнання кваліфікації заважають українцям працевлаштовуватись в Німеччині, пояснили NV експерти.

Заохочувати до працевлаштування або до повернення додому, — так нещодавно описав свої плани відносно безробітних українців у Німеччині канцлер Олаф Шольц. «Занадто багато людей були тут [в Німеччині так довго, і їм варто почати [працювати зараз», — пояснив він на початку грудня під час візиту до Києва.

Канцлер разом із президентом Володимиром Зеленським навіть обговорив створення спеціального органу, який би вирішував ці два завдання.

Дійсно, лише до третини біженців з України, що опинились в Німеччині, мають роботу.

Про це йдеться у статті NV «Біженці-ледарі або ж надія економіки?».

Але цьому є декілька причин. Одна з них — доволі складна програма адаптації, без якої отримати роботу вкрай важко. Вона передбачає вивчення німецької мови в умовах, коли кількість місць на відповідних курсах обмежена.

Окрім того, до біженців є певна упередженість з боку місцевого бізнесу, суспільства та політиків.

Адже в Німеччині досить сильні антимігрантські настрої, зазначає Сергій Сумленний, німецький політолог, директор Ініціативного Центру Європейська Стійкість. Мовляв, чимало партій, навіть які раніше на цій темі не спекулювали, зараз намагаються зіграти на них.

«Навіть „зелені“ регулярно публічно виступають за те, щоб посилювати інтенсивність депортацій, наприклад. Йдеться, звісно, переважно про групи мігрантів, що живуть у Німеччині вже давно, і яких суспільна думка пов’язує з частішими проявами криміналу», — пояснює політолог.

Заяви Шольца про те, що українцям варто йти працювати або повертатись додому, на думку Сумленного, теж переслідують певну мету. «Коли він це говорить, то переводить увагу з реальної проблеми на людей, яких ця проблема зачіпає», — каже він. Мовляв, таким чином канцлер намагається підвищити антиукраїнські настрої в суспільстві, тому що його багато критикують за недостатню активність у постачанні ракет та іншої зброї в Україну. Тому Шольц намагається продемонструвати, які невдячні українки й українці, — приїхали і не працюють.

Та ці дії не матимуть успіху.

«Причина проста: багато німецьких політиків і політикинь зацікавлені в тому, щоб усі ці українці і українки зі своїми дітьми залишилися в Німеччині. Об'єктивно Німеччині потрібні мігранти», — переконаний Сумленний.

Це підтверджують висновки Федерального інституту демографічних досліджень у Вісбадені: попри дедалі більш напружену економічну ситуацію та зростання безробіття, деякі галузі німецької економіки — сфера охорони здоров’я, будівництво та деякі інші - стикаються з нестачею кваліфікованих працівників. І ці потреби будуть загострюватись у найближчі роки через демографічні зміни. Автори дослідження зазначають, що близько 50% українців, які шукають захисту, мають досвід роботи в професіях, для яких у Німеччині характерний дефіцит кваліфікованих працівників. «Цей потенціал ще недостатньо використовується», — йдеться у дослідженні.

Водночас серед перешкод для працевлаштування більшої кількості українців у Німеччині— мовний бар'єр, необхідність догляду за дітьми, а ще — тривалі процедури визнання професійної кваліфікації, здобутої в Україні, каже Маргарита Нестеренко, керівниця міжнародної рекрутації EWL.

Із 4,2 млн біженців з Україні, які опинилися в ЄС, наразі найбільше опинилося у Німеччині - 1 140 705 осіб, або 27,2% від загальної кількості. На це вказують офіційні дані Євростату на кінець жовтня.

Зелень, курс, Дія, шольц

Читайте еще