Общество

Відійшов у вічність видатний прикарпатський різьбяр та художник Василь Мельник

24 июн•Версії.if.ua

79-річний митець, чиї роботи прославили українське народне мистецтво у світі, помер 22 червня після тривалої хвороби в Калуші, залишивши після себе велику творчу спадщину.

Мистецька спільнота міста Калуша та всього Прикарпаття сколихнулася трагічною новиною про відхід у вічність Василя Мельника – знаного українського різьбяра та художника, який протягом десятиліть створював унікальні твори декоративно-прикладного мистецтва та прославляв традиції народних ремесел далеко за межами України, про що повідомляє Музейно-виставковий центр Калуської міської ради.

Видатний майстер народного мистецтва помер 22 червня 2025 року на 79-му році життя після тривалої важкої недуги, залишивши після себе велику творчу спадщину та численних учнів і послідовників, які продовжуватимуть розвивати традиції художнього різьблення по дереву та декоративного мистецтва, що так майстерно втілював у своїх роботах покійний.

Василь Мельник народився 10 травня 1947 року в селі Добринів на Рогатинщині, де з дитинства долучився до традицій народної культури та ремесел, які згодом стали основою його професійного шляху та творчого покликання.

У період з 1962 по 1965 роки він здобував професійну освіту в Яворівському художньо-ремісничому училищі за спеціальністю художня різьба по дереву та столярна справа, що заклало міцний фундамент для його майбутньої творчої діяльності та педагогічної роботи.

Протягом свого трудового життя Василь Мельник поєднував творчу діяльність з педагогічною роботою, викладаючи у селі Кропивник на Долинщині та згодом у Калуському професійно-технічному училищі № 19, де передавав свої знання та навички молодому поколінню майстрів, виховуючи нових носіїв традицій народного мистецтва та ремесел.

Творча спадщина майстра включає широкий спектр орнітологічних об’ємних різьблень, серед яких особливо виділяються такі роботи, як “Сова”, “Орел”, “Пташка”, а також барельєфна різьба “Самотність”, що зображує вовка в горах на тлі нічного неба, та “Герб України”, які демонструють високий рівень художнього виконання та глибоке розуміння символіки й образності українського народного мистецтва.

Художниця Вікторія Гречко, авторка меморіального тексту, поетично описує останній шлях митця та його творчу сутність,

зазначаючи: “Коли з церкви виносили домовину Василя Мельника, прикарпатського живописця, різьбяра, Митця з великої літери, липи, що росли довкола, ніби затамували подих”, підкреслюючи особливий зв’язок покійного з природою та рідною землею.

Творчість Василя Мельника характеризувалася унікальним даром бачити красу у звичайних речах та перетворювати природні матеріали на справжні твори мистецтва, які несли не лише естетичну, але й духовну цінність, адже його руки створювали речі, що несли тепло як фізичне, оскільки дерево пам’ятає дотик майстра, так і душевне, що відчували всі, хто мав нагоду познайомитися з його роботами.

Роботи майстра здобули міжнародне визнання та розійшлися по всьому світу, потрапивши до приватних колекцій та музеїв Європи, Азії, Америки та Японії, де люльки, шкатулки, декоративні композиції та картини Василя Мельника стали справжніми посланцями української культури та свідченням високого рівня розвитку національного декоративно-прикладного мистецтва.

“Його творчість викликала повагу, зацікавлення, а ще — надихала. Бо за кожною роботою стояло не тільки вміння,

а й дух”, – відзначає Вікторія Гречко, характеризуючи особливість творчого методу покійного майстра та його вплив на мистецьке середовище.

Василь Мельник був постійним учасником щорічних художніх виставок в Івано-Франківську та рідному Калуші, де його роботи завжди очікувалися з великим інтересом та становили окрасу експозицій, демонструючи високий рівень майстерності та творчого натхнення автора, який ніколи не припиняв розвиватися та вдосконалювати свою техніку.

Окрім мистецької діяльності, покійний майстер відзначався глибокою любов’ю до рідної землі, яку обробляв не з обов’язку, а з внутрішньої потреби, знаючи цілющу силу трав, розрізняючи аромати квітів та щиро милуючись кожною рослиною, що свідчить про гармонійне поєднання в його особистості тонкого мистецького чуття з первозданною любов’ю до природи та рідного краю.

“Його мистецтво було без слів, але глибоко промовисте. У лініях різьби — терпкий біль, радість, гумор, туга за втраченим і любов до справжнього”, – підкреслює художниця Вікторія Гречко, розкриваючи глибину емоційного змісту творів покійного майстра та їх здатність передавати складну гаму людських почуттів через мову декоративно-прикладного мистецтва.

Сучасники характеризували Василя Мельника як скромну, добру людину з відкритою душею, теплим усміхом та щирим серцем, яка могла знайти спільну мову з будь-ким незалежно від віку чи соціального статусу та завжди залишала по собі світлі спогади та позитивний вплив на оточуючих.

Вовк, Новина, Червень, Культура, Липа

Читайте еще