Право на щорічну відпустку мають усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від форми власності підприємства чи виду діяльності, повідомило Міністерство юстиції України.
Щорічна основна відпустка становить щонайменше 24 календарні дні. Для окремих категорій тривалість може бути більшою: 56 днів для освітян, 28 днів для працівників лісової промисловості та гірників, які працюють на глибині 150 метрів і нижче, 30 днів для держслужбовців із виплатою грошової допомоги, 30 днів для осіб з інвалідністю I і II груп, 26 днів для III групи, 31 день для неповнолітніх. Сезонним і тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу.
Хто може отримати відпустку раніше?
Право на повну відпустку до шестимісячного терміну роботи мають:
- Жінки перед або після відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
- Жінки з двома і більше дітьми до 15 років або з дитиною з інвалідністю.
- Особи з інвалідністю.
- Неповнолітні.
- Чоловіки, чиї дружини перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.
- Звільнені після строкової служби, працевлаштовані протягом трьох місяців.
- Сумісники одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
- Працівники, які навчаються та потребують відпустки для іспитів чи виконання навчальних робіт.
- Особи з путівками на санаторно-курортне лікування.
- Батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу.
особливий характер роботи або відповідно до законодавства. Загальна тривалість відпусток не може перевищувати 59 днів (69 для підземних гірничих робіт).
Особливості під час воєнного стану
У період воєнного стану щорічна відпустка може бути обмежена 24 днями, крім працівників освіти. Невикористані дні переносяться на період після скасування воєнного стану або надаються без збереження зарплати. Роботодавці можуть відмовляти у відпустках (крім тих, що стосуються вагітності, пологів чи догляду за дитиною до 3 років) працівникам критичної інфраструктури чи оборонного виробництва. За згодою сторін можлива відпустка без збереження зарплати без обмеження терміну, а для ВПО чи тих, хто виїхав за кордон, – до 90 днів без зарахування до стажу.
Відповідальність роботодавця
Ненадання щорічної відпустки повної тривалості два роки поспіль є порушенням, за яке передбачена фінансова (за ст. 265 КЗпП) та адміністративна відповідальність (ч. 5 ст. 41 КУпАП). Штрафи не звільняють від обов’язку усунути порушення. Порядок надання відпусток регулюється ст. 79 КЗпП та ст. 10 Закону України «Про відпустки».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.