Общество

Українську мову почали викладати у французьких школах

10 сен•borg.expert

Українська вперше отримує повноцінний «шкільний статус» у Франції: не факультатив і не асоціативний гурток, а друга іноземна мова з фіксованим навантаженням, програмою та оцінюванням. Це — і символічний жест, і практичний інструмент для сотень підлітків, які продовжують освітню траєкторію у французькій системі.

Для родин, що інтегруються у Франції, це — про гідність і освітню траєкторію дітей. Українська в розкладі не конкурує з французькою — вона допомагає дітям не втрачати сильну сторону, підвищує середній бал і відкриває природний місток до університетів Європи.

— прокоментувала RFI Українською Лілія Дорундяк, директорка Української школи в Парижі та координаторка проєкту в Парижі та Кретеї.

Як народжувалося це рішенняІніціатива визрівала поступово: у 2022–2024 роках академії створили мережу підтримки для новоприбулих учнів, залучили україномовних учителів та розгорнули асоціативні курси. 2025‑го Міністерство освіти зафіксувало нові програми мов для коледжу й ліцею, що відкрили «правову браму» для української як LVB. Далі — справа академій: саме вони запускають пілот і добирають школи,

де є попит і кадри. Лілія Дорундяк розповіла про те, як українська мова потрапила до шкіл у Німеччині:

Торік федеральна земля Гессен стала першим регіоном у Німеччині, де українську мову було введено як другу іноземну у школах. У цьому регіоні прихисток отримали близько 20 тисяч українських школярів. Проєкт реалізували у 16 містах. До нього залучили близько 300 українських педагогів, які викладали у школах Гессену. Франція рухається тим самим шляхом — інституціоналізує українську там, де є реальний запит і вчителі.

Як це працюватиме у французькій школіГодиниУ коледжі друга іноземна має 2 год 30 хв на тиждень У ліцеї іноземні мови викладаються спільним «пакетом»: 5 год 30 хв у seconde 4 год 30 хв у première та 4 год у terminale (у технологічних серіях — 4 год стабільно).

ОцінюванняОцінки з української входять до bulletin scolaire (табель) і враховуються у контроль тривалого оцінювання (contrôle continu) Для Brevet (Diplôme national du brevet — підсумкова атестація наприкінці коледжу, 3ème/9 клас) із червня 2025 року частка контрольного компонента становить

40% решта — підсумкові іспити. Для BAC (Baccalauréat — підсумковий іспит наприкінці ліцею; атестат про середню освіту й доступ до вишів) середні річні з першої та другої іноземних мов мають коефіцієнт 3 за кожен рік (разом 6), тобто українська здатна відчутно підняти підсумковий бал.

КадриВикладатимуть дипломовані педагоги — зокрема вчителі з України, яких академії почали залучати ще з 2022 року на контракти CASNAV/UPE2A. Саме вони стали ядром нових курсів і гарантією якості програми.

«Прекрасна альтернатива російській»: історичний контекстУпродовж десятиліть російська у французькій школі була нішевою: у 2001‑му її як LV2 (друга іноземна) пропонували близько сотні коледжів і менш ніж дві сотні ліцеїв; як LV3 (третя іноземна) — поодинокі заклади. До 2010‑х «легка російська» інколи здавалася «раціональним вибором» для частини родин із пострадянського простору. Після 2014‑го, а особливо після 2022‑го, ця логіка зламалася: для українців російська перестала бути «мовою для оцінок» — стала мовою країни‑агресора.

Французька статистика підтверджує: у ліцеях категорія «інші мови» (куди входять китайська,

арабська літ., російська тощо) скоротилася до ≈2,9%. Водночас іспанська — абсолютна №1 у другій іноземній — продовжує зростати; німецька повільно втрачає позиції, а італійська коливається на стабільно невеликих частках. Університетський сектор Європи також фіксує довготривалий спад «русистики» й одночасне зростання інтересу до україністики.

Українська як друга іноземна мова — це нарешті етична й академічно чесна альтернатива російській, — каже Лілія Дорундяк. — Діти можуть підтверджувати грамотність рідною мовою без внутрішніх конфліктів і без «коротких шляхів» за рахунок російської.

Популярні мови у французькій школі — картина сьогодніУ французькій другій сходинці освіти вибір мов має чітку ієрархію. Англійська лишається універсальною першою іноземною майже для всіх учнів, а справжня конкуренція розгортається в полі другої іноземної мови. Тут беззаперечно лідирує іспанська на другій позиції — німецька далі — італійська Категорія «інші мови» (куди відносяться, зокрема, китайська, арабська літературна, португальська, російська, польська тощо) поки що невелика,

але саме в ній з’являються нові напрямки — зокрема українська

Чому перемагає іспанськаІспанська перемагає завдяки поєднанню кількох факторів: її сприймають як відносно «легку» для франкофонів мову — лексична й фонетична близькість до французької знижує бар’єр входу і швидко конвертується в оцінкові результати; ринок забезпечує масову пропозицію вчителів і підручників, тож школам простіше відкривати групи й утримувати стабільний розклад; сильна культурна присутність — від медіа й музики до подорожей в Іспанію та Латинську Америку — робить вибір життєво привабливим; а розвинені освітні траєкторії (європейські/міжнародні секції, двомовні класи) дають перспективу «довгої» дороги до Bac і далі.

Німецька: стабільна «срібна» позиція з регіональними острівцями силиНімецька традиційно сильніша у прикордонних регіонах (Ельзас, Лотарингія) та в академічних ліцеях. Вона сприймається як «складніша», але корисна для інженерних, технічних і бізнес‑спрямувань. Займаючи ≈12–13% у коледжі та ≈18% у ліцеї, німецька поступово втрачає частку на користь іспанської, але залишається важливою мовою мобільності та кар’єри.

Італійська: регіональна опція з культурним магнетизмомЧастка ≈4–5% концентрується насамперед на південному сході та на Лазуровому узбережжі, де є традиційні зв’язки з Італією. Сильний культурний фактор (мистецтво, гастрономія, туризм) підтримує попит.

«Інші мови»: що всередині категорії ~1,5–3%Йдеться про китайську (путунхуа) арабську літературну португальську російську польську та інші. Тут спостерігаються локальні «кишені зростання» — наприклад, китайська в окремих столичних і університетських зонах, португальська в громадах із лузофонною діаспорою, арабська у міських ліцеях. Російська в цій групі дедалі більше нішова і перебуває у довготривалому спаді.

Де місце української сьогодніНова українська входить до сегмента «інших мов» — туди, де історично співіснують невеликі, але динамічні напрямки (китайська, арабська літературна, португальська, польська, російська тощо). Це поки що нішевий старт, однак із виразним потенціалом масштабування. Логіка розвитку тут прагматична: зростання відбувається там, де сходяться попит родин, наявність учителя, розклади без конфлікту з пріоритетною французькою та очевидна користь для підсумкового оцінювання.

Інакше кажучи, працюють чотири «важелі»: кадри (підготовлені вчителі та стабільні ставки у школах), попит батьків (заявки родин і сформовані групи в момент вибору другої іноземної мови), розклад (вписування у сітку годин без колізій із першою іноземною/французькою) та траєкторія до атестацій (видимий вплив на контроль тривалого оцінювання у Brevet і Bac, що мотивує і батьків, і адміністрації відкривати групи).

У короткій перспективі найбільший потенціал — великих агломераціях з концентрацією українських сімей (Іль‑де‑Франс, Лазурове узбережжя, університетські міста), де вже функціонують структури CASNAV і є кадровий резерв. Далі можливе розширення на інші академії — за умови позитивних результатів пілоту й підтвердженого попиту на наступний набір.

Статистика громадян і негромадян України, які перебувають під тимчасовим захистом у ЄС, станом на березень 2025 року© EurostatЄвропейський горизонтНагадаємо, що станом на 31 травня 2025 року в ЄС під тимчасовим захистом перебувало близько 4,28 млн громадян України, з них діти становили 31,4% — тобто орієнтовно 1,34 млн неповнолітніх.

Показник частки дітей залишається стабільним упродовж 2024–2025 років із незначними коливаннями, що пояснюються перереєстраціями статусів і міжкраїновими переміщеннями. Найбільшими країнами‑приймачами залишаються Німеччина, Польща, Чехія, Італія, Іспанія та Нідерланди (порядок розподілу може змінюватися залежно від місяця), а частка неповнолітніх у більшості держав тримається поблизу третини. Для освітніх систем це означає довгострокове планування місць у класах, підтримку рідної мови та інтеграційних програм, а також обґрунтовує рішення на кшталт упровадження української як другої іноземної у Франції — як відповіді на реальну демографію та запит родин. Франція не самотня у цьому курсі — українська поступово входить до звичайної шкільної пропозиції в Європі.

Польща вже офіційно затвердила програму української як другої іноземної для 7–8 класів: запуск предмета залежить від ініціативи батьків, наявності вчителя та згоди школи/засновника. Німеччина випробовує модель земельного рівня: у землі Гессен діє пілот у 16 містах для приблизно 20 тис. українських школярів із залученням близько 300 педагогів. Це доводить просту річ: там, де є запит і кадри, українська без зайвих бар’єрів входить у стандарт шкільної політики.

Дія, Громада, школа, Заклад, курс

Читайте еще