Рожищенська громада знову зійшлася разом – цього разу, щоб зустріти під тужливі звуки «Плине кача» загиблого захисника Вячеслава Бовконюка із села Сокіл
Похорон відбувся у п'ятницю, 14 листопада, повідомили на сайті Рожищенської міськради.
Вячеслав став до лав оборонців лише цього року. Він зробив цей вибір тихо, без зайвих слів, але з величезною внутрішньою відвагою.
42-річний житель села Сокіл, розвідник-радіотелефоніст, загинув 20 жовтня під час виконання бойового завдання неподалік Кучерового Яру на Донеччині. Там, на Покровському напрямку, він до останнього оберігав свою державу від ворога.
На площі біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України священники звершили громадську панахиду. Біля домовини, накритої синьо-жовтим стягом, зібралися всі – рідні, друзі, побратими, односельці, і люди, які не були знайомі із захисником, але прийшли, аби подякувати за його службу та попрощатися.
Слова підтримки й співчуття висловили благочинний Рожищенської округи, настоятель храму Архістратига Михаїла отець Микола Царик та міський голова Вячеслав Поліщук Вони наголосили:
жертва, яку приносять наші військові, не має ціни. Вячеслав приєднався до війська лише кілька місяців тому, та за цей короткий час проявив гідність і мужність, які назавжди залишаться прикладом для громади.
Після панахиди траурний кортеж вирушив до Сокола. Односельці вистелили останню дорогу осінніми квітами й розгорнули величезний синьо-жовтий прапор. На рідному подвір’ї лунала спільна молитва, і з ним прощалися ті, з ким він ділив мирні будні.
«Надзвичайно добра, відкрита людина. Завжди міг підставити плече, все лишав і приходив допомогти», – згадує про загиблого земляк, ветеран ООС Валерій Гаврук
Під супровід духових мелодій і церковного співу тіло Героя провели до храму Святої Трійці, де відбулося відспівування. А згодом на кладовищі військові віддали останні почесті. Після трикратного салюту прапор з домовини передали доньці – як символ свободи, яку її батько захищав до останнього подиху.
