На відміну від Польщі, яка відмовляється від системи особливого тимчасового захисту для українських біженців вже з березня 2026 року, українці у Німеччині мають право користуватися таким захистом щонайменше до весни 2027-го. Утім, вже зараз умови для біженців з України у ФРН стають дедалі жорсткішими.
Саме Німеччина залишається країною, де зареєстровано найбільше українських біженців серед країн Євросоюзу. Станом на початок лютого 2026 року країна зафіксувала майже 1,2 млн громадян України, які виїхали до Німеччини з 24 лютого 2022 року через війну.
NV зібрав найголовніші факти про те, яких змін у Німеччині найближчим часом варто чекати українцям і як змінилося їхнє становище в німецькому суспільстві за чотири роки повномасштабного вторгнення Росії.
Чи відмовляється Німеччина від статусу тимчасового захисту (§ 24) для українців?Поки ні Українці, що мають статус тимчасового захисту (у Німеччині це «24-й параграф» або Aufenthaltserlaubnisse nach § 24 AufenthG), збережуть це право до березня 2027 року Це також означає, що до того часу навіть нові біженці з України,
які раніше не були зареєстровані в жодній з країн ЄС, можуть подаватися на отримання такого захисту в Німеччині (хоча можливості для їхнього прийому та адаптації у цій країні стають дедалі більш обмеженими).
У цьому питанні офіційний Берлін діє відповідно до рішення Ради ЄС продовжити до 4 березня 2027 року дію директиви, яка була активована ще в березні 2022-го і відтоді надає українцям право перебування в країнах ЄС у статусі тимчасового захисту. Кожна країна імплементує умови цього захисту і правила перебування українців по-своєму, однак незмінним залишається головне: можливість довгострокового проживання без необхідності отримувати додаткові візи чи дозволи.
Утім, раніше чиновники ЄС вже давали зрозуміти, що це подовження найімовірніше стане останнім.
Восени 2025 року Рада ЄС узгодила загальні рекомендації щодо того, як країни Євросоюзу мають здійснити перехід від статусу тимчасового захисту українців до їх повернення в Україну або до надання їм інших можливостей для перебування. Ці рекомендації дуже загального змісту передбачали кілька підходів, які можуть бути втілені на рівні окремих країн ЄС,
зокрема і в Німеччині:
- перехід до інших легальних статусів замість тимчасового захисту;
- заохочення повернення в Україну;
- інформаційні кампанії для українських біженців щодо подальшого вибору.
Запроваджувати нові «особливі» статуси для українців Німеччина поки не планує, дав зрозуміти на конференції Café Kyiv в Берліні наприкінці лютого 2026 року Ганс-Ульріх Бенра, керівник групи з питань України у Федеральному міністерстві внутрішніх справ. За його словами, після березня 2027 року в Німеччині, найімовірніше, буде перехідний період для біженців з України, але як довго він триватиме і на яких умовах — чиновник уточнити не зміг, повідомила DW.
Німецький уряд пояснює, що тим українцям, які бажають і надалі залишатися в Німеччині,
вже зараз варто подумати про зміну статусу. Наплив заяв до перевантажених відомств у справах іноземців в останній момент може сповільнити опрацювання документів, додала DW.
Серед довгострокових можливостей на проживання в Німеччині, на які можуть претендувати українці, є такі (до кожного статусу є своя низка вимог, яка може варіюватися в кожному конкретному випадку):
- робочі візи (надають право на проживання та роботу для іноземців, які знайшли офіційного роботодавця, мають підписаний з ним контракт та відповідну освіту, часто є вимога до наявності мовних сертифікатів);
- візи для студентів та абітурієнтів з метою навчання, для відвідання мовних курсів, відвідання школи;
- Blaue Karte або блакитна карта ЄС (полегшений дозвіл на проживання в Німеччині для вчених та висококваліфікованих спеціалістів дефіцитних професій; з часом власники блакитних карт можуть претендувати на отримання громадянства Німеччини);
- укладення шлюбу з громадянином Німеччини або возз'єднання сім'ї наприклад возз'єднання до неповнолітньої або ще не народженої дитини, яка має (чи матиме) громадянство Німеччини;
- громадянство Німеччини вимоги для отримання якого послабили в 2024 році (потрібно прожити в країні мінімум п’ять років, а не вісім, як було раніше, однак виконати низку інших умов: зокрема знати мову на рівні не нижче B1, не отримувати соціальну допомогу від центру працевлаштування (Jobcenter) чи відомства соціального забезпечення (Sozialamt), скласти іспит на громадянство (Einbürgerungstest) тощо). Відповідно до німецьких змін 2024 року, отримуючи німецьке громадянство, українцям більше немає потреби виходити з громадянства України.
що перехід на будь-який з цих видів довгострокового перебування в Німеччині вимагає відмови від статусу тимчасового захисту та усіх пільг, які надає 24-й параграф (оплата медичного страхування, можливість компенсації коштів на житло, грошова допомога тощо).
Де-факто перехід українських біженців на нові статуси проживання у ФРН поки відбувається дуже повільно. За даними Центрального реєстру іноземців (AZR), за останні три роки свій статус з-понад 1 млн змогли змінити лише близько 14 тисяч українських біженців.
Найважче залишитися в Німеччині буде тим, хто працює у низькооплачуваному секторі або взагалі не працює.
Чи скорочують виплати українцям у Німеччині і які ще пільги обмежують?Дійсно, німецький уряд почав вживати низки кроків, які обмежують та поступово скорочують можливості українських біженців у ФРН, що користуються правом тимчасового захисту.
Очікуване скорочення виплат для нових біженців: цей крок був частиною коаліційної угоди, на базі якої сформували уряд Фрідріха Мерца.Хоча остаточного рішення в цьому питанні ще немає, уряд подав на розгляд парламенту свій законопроєкт,
що передбачає обмеження допомоги тим працездатним біженцям з України, які приїхали в Німеччину після 1 квітня 2025 року.
Йдеться про те, що такі українці можуть втратити право отримувати Bürgergeld («виплати для громадян»), а натомість претендуватимуть лише на виплати за програмою для шукачів притулку (Asylbewerberleistungsgesetz, AsylbLG). Наприклад, для самотньої особи щомісячна виплата зменшиться приблизно з 563 євро до 455 євро (тобто майже на 20%). При цьому заплановано перехідний режим: попередній формат допомоги продовжуватимуться ще певний час, але має припинитися не пізніше ніж через три місяці після набрання законом чинності.
Станом на лютий 2026 року цей законопроєкт ще не прийнятий. Він перебуває на розгляді в Бундестазі і пройшов перше читання в середині січня. Профільні комітети наразі переглядають правки до нього перед другим читанням, а можливе прийняття законопроєкту очікується в першій половині 2026 року. Водночас гострі дискусії щодо нього ще тривають. Низка громадських організацій та спілок у Німеччині виступають проти прийняття цього законопроєкту.
Вони вказують на те, що переведення пільг для українців на схему шукачів притулку (AsylbLG) значно погіршить їх адаптацію на німецькому ринку праці, адже не лише скоротить доходи біженців, але й обмежить їх можливості для медичного обслуговування та означатиме перевантаження незвиклих для роботи з мігрантами агентств зайнятості (Arbeitsagenturen) замість центрів Jobcenter, які нині працюють з біженцями. Серед пропозицій також є заклики, щоб закон не мав зворотної сили і застосовувався лише для нових біженців з України, а не до всіх, хто приїхав після 1 квітня 2025.
Наразі виплати Bürgergeld для українців у Німеччині є такими (на місяць):
- діти 0−5 років — €357
- діти 6−13 років — €390
- підлітки 14−17 років — €471
- дорослі в інтернатних закладах — €451
- у сімейній парі на одного партнера — €509
- самотні дорослі/ одинокі батьки — €563
Обмеження доступу до інтеграційних курсів. З грудня 2025 року в Німеччині де-факто було призупинено допуск мігрантів — зокрема й біженців з України — до інтеграційних курсів.
Ці курси дають можливість вивчати німецьку мову та базові правила життя в країні. В МВС Німеччини у відповідь на запитання журналістів щодо ситуації заявили, що проводяться перевірки заявок.
Утім, як пояснила згодом DW, відтепер МВС Німеччини більше не планує автоматично схвалювати заявки на участь в інтеграційних курсах від біженців з України, шукачів притулку з інших країн, а також мігрантів з ЄС та осіб, які мають відстрочку висилки. Без узгодження заявок претендентом доведеться платити 1600 євро за інтеграційний курс з власної кишені. Тільки якщо агентство з працевлаштування, міграційна або соціальна служби зобов’яжуть людину пройти мовний курс, Федеральне відомство у справах міграції та біженців (BAMF) візьме витрати на себе, уточнила DW.
Саме українці є основною аудиторією таких курсів протягом років повномасштабного вторгнення, хоча ця частка поступово зменшується. Якщо в першому півріччі 2023 року громадянами України були 52,4% усіх нових учасників курсів, то в першому півріччі 2024-го ця частка знизилася до 32,4%, а в першому півріччі 2025-го — до 30,
1%. Частка турків, сиріців та афганців (сукупно) залишається стабільно високою і в 2025 році становила 31,3% від усіх нових учасників курсів.
Скорочення можливостей для розміщення біженців. Після чотирьох років повномасштабного вторгнення Росії в Україну можливостей для розселення українських біженців у Німеччині стає дедалі менше. Наприкінці минулого року стало відомо, шо ФРН закриває найбільший приймальний центр для українських біженців — колишній аеропорт Тегель у Берліні Для новоприбулих планують створювати менші, децентралізовані місця проживання. Крім того, на внутрішньому дуже конкурентному ринку житла українським біженцям дедалі важче знайти варіанти для подальшого розселення, які б могли бути забезпечні соціальною допомогою.
Складні умови для працевлаштування за фахом у Німеччині. Країна висуває суворі вимоги до визнання дипломів, рівня знання мови та відповідності роботи освітній кваліфікації людини, тож працевлаштуватися тут українським біженцям тут непросто.
«Я бачу велику проблему в тому, як Німеччина підходить до визнання кваліфікації - мовний бар'єр завеликий,
вимагати через два-три роки знання мови на рівні C1 — це нереалістично. І такі високі вимоги майже неможливо виконати в такий короткий термін. Українці - лікарі, вчителі, інженери — повинні доводити свою кваліфікацію, складати іспити, починати завжди нижче своєї кваліфікації, наприклад, як асистенти лікарів, вчителів», — розповідала в коментарі Радіо СвободаЛілія Усік, перша українка в Палаті депутатів Берліну від Християнсько-демократичного союзу.
Додаткові ризики можуть з’явитися, якщо після згаданих вище змін, які може ухвалити Бундестаг, біженцями опікуватимуться вже не центри зайнятості, а соціальні служби, пояснила журналістам Радіо Свобода Наталія Бок, очільниця громадської організації Dresden e.V, до якої входить Український дім у Дрездені та голова інтеграційної ради мігрантів при міській раді.
«Головний недолік — у тому, що в них [соцслужб] набагато менше можливостей отримати курси, буде важче шукати роботу, отримувати курси перекваліфікації. Проблема — в тому, що частині людей не визнають дипломи, частина не може влаштуватися з тими знаннями мови,
які мають. Німецькі роботодавці вважають, що цього недостатньо для роботи, наприклад, на німецькому підприємстві. У нас вже є випадки вчителів, які отримали мовний диплом, але їх ще не беруть на роботу вчителям, бо вважають, що цього недостатньо», пояснила Бок.
Що кажуть цифри про адаптацію українців у Німеччині за роки вторгненняКількість працевлаштованих українців у Німеччині зростає: якщо у січні 2022 року, до початку напливу біженців, їх було близько 65 тис., то в листопаді 2025 року ця цифра зросла до 373 тис. (включно з тими громадянами України, які не є біженцями).
За даними порталу Mediendienst Integration, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 37,5%.
Щоправда, навіть з-поміж працевлаштованих щонайменше 55 тис. українців мають короткострокові контракти з обмеженими доходом або працюють не повний робочий день.
Водночас згідно з опитуваннями, жінки з України мають менше шансів бути працевлаштованими в Німеччині, ніж чоловіки. Частково це пов’язано з тим, що багато з них є матерями-одиначками, а відсутність додаткових можливостей у догляді за дітьми ускладнює можливість повноцінно долучитися до німецького ринку праці.
Станом на січень 2026 року близько 523 000 громадян України в Німеччині були зареєстровані як працездатні у місцевих центрах зайнятості. Однак понад половина з них наразі є недоступними для ринку праці - наприклад, тому що вони є самотніми батьками, які доглядають за дитиною; відвідують інтеграційні курси або беруть участь у програмах підвищення кваліфікації.
Водночас у Німеччині зростають критичні настрої щодо біженців з України — зокрема на тлі нової хвилі молодих чоловіків, які прибули в країну з вересня 2025, коли з України дозволили виїжджати юнакам 18−22 років.
Як засвідчило соціологічне опитування, проведене наприкінці 2025 року на замовлення Bild, дві третини німців (66%) нині виступають проти продовження виплат Bürgergeld для українських біженців. Підтримують таку ідею лише 17% німецьких респондентів.
Водночас приблизно така ж кількість громадян Німеччини (62%) підтримали ідею повернення працездатних чоловіків призовного віку, які приїхали в Німеччину після 2022 року, назад в Україну. Проти цього висловилися 18%.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вже принаймні двічі публічно закликав президента України Володимира Зеленського домогтися того, щоб нові й нові хвилі молодих українських чоловіків не приїжджали в Німеччину.
За даними DW, станом на кінець січня 2026 року з Німеччини виїхали понад 471 тисяча українців які прибули в країну після початку повномасштабного вторгнення. Водночас німецьке МВС, яке надало ці дані, не може уточнити, чи осіли ці громадяни України в інших країнах ЄС, чи повернулися в Україну.
