Командирка артилерійського взводу 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького з позивним Айстра в інтерв'ю Radio NV розповіла про евакуацію гармати, за яку її нагородили Залізним Хрестом.
«Так, мені справді вручили Залізний Хрест, ще з нагоди такого свята [8 березня]», — зазначила Айстра в ефірі Radio NV.
Вона розповіла, що одного разу, займаючись своїми справами у бліндажі, почула прихід.
Читайте також:
Сили оборони знищили майже 1400 артсистем РФ у травні — Сирський «У мене хлопці пішли дивитися, що там сталося, побачили, що йде дим із гармати. Точніше, з самого каркасу, який облаштований над гарматою. І вони мені доповіли, що така ситуація. Ми почали всі дружно збиратися. Одну людину я залишила на зв’язку, а сама також спорядилася, вдягнула броню, каску, автомат із собою взяла, і ми пішли з хлопцями оглядати гармату», — продовжила командирка артилерійського взводу.
Айстра пояснила, що відразу евакуювати гармату не вийшло, бо земля була слизькою та замерзлою.
«Через це гусянка не могла належно зачепитися і виїхати з капоніру. А в нас на позиції були два троси,
ми хотіли їх зачепити за дерево, але ще одного не вистачало по довжині. Тож ще один командир взводу, не гаючи час, його віз із тилу. А тим часом ми дружно організували кругову оборону і намагалися відстрілювати FPV. З часом усе ж наш комвзводу приїхав, ми трос зачепили і евакуювали гармату», — описала розвиток подій командирка взводу.
Читайте також:
Ще один підрозділ ЗСУ отримав найкращу САУ у світі. І вона європейська. NV побачив її в роботі — ексклюзив Вона також сказала, що неподалік від місця схованки гармата заглохла, бо під час удару були пошкоджені деякі патрубки біля баків і в них потрапляло повітря.
https://www.youtube.com/watch?v=_GnmTGGXKxQ
Читайте також:
«В армії найелементарніші речі перетворюються на проблему». Командир 15-ї бригади артрозвідки — про те, чого варто вчитися у цивільних «Ми намагалися залатати підручними засобами, навіть пластирем — чим завгодно, але не виходило, все одно не заводилася. Комвзводу дуже цікаве рішення прийняв: рукою спробувати закрити цей отвір, який утворився на патрубку. Після цього гармата завелася. На той момент командир вирішив залишитися, у кормі, всередині гармати сидів, і він це тримав, поки гармата вирушила. А я залишалася нагорі, стежила за небом і показувала дорогу механіку-водію. Таким чином ми доїхали до місця призначення і змогли евакуювати гармату», — розповіла Айстра про те, як все ж таки вдалося подолати всі труднощі.
