Чи стане українська мова обов’язковою для аудиторів та приватних виконавців? Нова ініціатива Комітету з питань гуманітарної політики розширює коло осіб, зобов’язаних володіти державною мовою, та індексує штрафи за порушення.
Комітет підтримав одразу два мовні законопроєкти — № 15412 та № 15430. Перший є масштабним пакетом змін, підготовленим після понад півтора року роботи спеціальної робочої групи, другий — вузькоспеціалізованим документом, який запроваджує окремі правила щодо використання музики в закладах сфери обслуговування.
Ініціатива під номером 15142 вносить зміни до 22 законів України ЇЇ головна мета — осучаснити механізми захисту мови, усунути прогалини в освіті та культурі, а також привести норми 2019 року у відповідність до воєнних реалій.
Основні зміни передбачають розширення кола осіб які зобов’язані володіти державною мовою. Відповідна вимога поширюється народних депутатів України та керівників державних наукових установ та закладів культури.
Тепер обов’язок володіти українською та застосовувати її під час служби поширюється і на представників незалежних професій:
аудиторів, арбітражних керуючих, приватних виконавців, оцінювачів та бухгалтерів.
До цієї категорії відносяться і члени виборчих комісій та комісій з референдуму, хоча раніше вимога стосувалася лише секретарів.
Також запроваджуються нові вимоги для цифрового ринку продавці комп’ютерних програм, які не мають україномовного інтерфейсу, повинні повідомляти про це покупця до моменту оплати.
Тобто, проєкт зобов’язує повідомляти покупців, якщо комп’ютерна програма не має українського інтерфейсу. Водночас не визначено, хто саме має це робити — розробник, дистриб’ютор чи маркетплейс, як це контролюватиметься щодо іноземних платформ і в якій формі має надаватися таке попередження.
У сфері освіти та дитячого відпочинку забороняється використання мови держави-агресора у позашкільній освіті, а дитячі заклади оздоровлення та відпочинку зобов’язуються забезпечувати українськомовне середовище.
Усувається і законодавча колізія щодо приватних закладів загальної середньої освіти Відтепер вони не зможуть обирати мовою освітнього процесу мову держави-агресора.
Проте, заборона використання мови держави-агресора у приватних школах та позашкільній освіті може викликати питання щодо відповідності Конституції України та міжнародним стандартам.
ГНЕУ нагадало, що Венеційська комісія раніше вже звертала увагу на необхідність пропорційності подібних обмежень.
Також запроваджується правило шрифтового паритету: якщо на вивісках, інформаційних табличках чи оголошеннях поряд із державною мовою використовується текст іншою мовою, його розмір не може перевищувати розмір тексту українською мовою.
Законопроєкт також передбачає посилення механізмів контролю та відповідальності за порушення мовного законодавства Розробники пропонують не просто штрафувати, а «індексувати» відповідальність. Зокрема, пропонується індексувати розміри штрафів відповідно до рівня інфляції, накопиченої з 2019 року.
Наприклад, за перше порушення: штраф від 400 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів (6 800 – 17 000 грн або попередження
Повторне порушення протягом року: штраф від 1 200 до 1 500 неоподатковуваних мінімумів (20 400 – 25 500 грн
Для порівняння: чинний штраф за повторне порушення становить лише 5 100 – 6 800 грн
За які саме порушення підвищують штрафи
- Робоча мова та діловодство: порушення мовних норм у діяльності органів влади, державних підприємств, установ та організацій
- Трудові відносини: примушування використовувати іншу мову, ніж державна, під час прийому на роботу або виконання обов’язків
- Користувацькі інтерфейси: відсутність українського інтерфейсу в ПЗ або непопередження покупця про його відсутність до моменту оплати
- Інтернет-представництва: відсутність української версії сайтів, сторінок у соцмережах або мобільних застосунків (зокрема для партій та самозайнятих осіб)
- Інформація для загального ознайомлення: вивіски, оголошення та покажчики, де текст іноземною мовою більший за шрифтом, ніж українською
- Публічні заходи та сфера обслуговування: відмова обслуговувати споживачів або надавати послуги державною мовою
Варто звернути увагу і на застереження Головного науково-експертного управління.
Конституція України, зокрема стаття 76 містить вичерпний перелік вимог до кандидатів у нардепи. Встановлення додаткової вимоги щодо знання мови через звичайний закон може бути визнано неконституційним.
Проєкт некоректно ототожнює «осіб, що провадять незалежну професійну діяльність» із «самозайнятими особами», що суперечить Податковому кодексу.
У законі досі не прописано, що таке «мовна експертиза», хто її проводить та які юридичні наслідки вона має. Закон не пояснює, які критерії використовуватимуться для встановлення «спотворення державної мови» та які юридичні наслідки матимуть її висновки. Більше того, хоча базовий мовний закон передбачає затвердження Кабміном порядку проведення такої експертизи ще з 2019 року, відповідний нормативний акт досі не ухвалений.
Погляд у майбутнє
Законопроєкт № 15412 є основним мовним документом для гуманітарного комітету. Попри технічні та конституційні зауваження, політична воля робить його прийняття за основу дуже ймовірним.
Для бізнесу законопроєкт означає суттєве посилення мовного контролю. Якщо зараз механізм відповідальності переважно передбачає попередження та можливість усунути порушення,
то в разі ухвалення змін штрафи значно зростуть, а сфера контролю розшириться. Під нові вимоги можуть потрапити не лише обслуговування клієнтів, а й реклама, цифрові сервіси, програмне забезпечення, музичний супровід у закладах та інші елементи взаємодії зі споживачами.
Для політиків і кандидатів на виборні посади новації можуть означати появу додаткового бар’єра для участі у виборах. Законопроєкт пропонує зробити державний сертифікат про рівень володіння українською мовою обов’язковим документом для реєстрації кандидатів. Водночас саме ця норма вже викликала заперечення експертів, які звернули увагу на можливі питання щодо її відповідності Конституції та відсутність у проєкті чітко визначеного рівня володіння мовою.
Для правозахисників і юристів найбільший інтерес становлять нові контрольні повноваження Уповноваженого із захисту державної мови. Передусім ідеться про можливість призначення мовної експертизи для встановлення фактів «спотворення державної мови». За відсутності чітких правил це може створити ризики широкого дискреційного тлумачення та неоднакового застосування нових повноважень.
Голова комітету зазначив, що архітектура закону залишається незмінною, але його дієвість зросте в рази. Між першим і другим читанням до проєкту № 15412 планують інтегрувати норми щодо «музичних санкцій» із проєкту № 15430, що створить єдиний монолітний кодекс мовної безпеки.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, X щоб бути в курсі найважливіших подій.