Общество

45% українських підлітків не мають базових знань з читання: що показало дослідження PISA-2025

Майже третина українських підлітків (29,3%) не досягають базового рівня знань під час навчання у школі. У 46% складнощі виникають з опануванням математики.

Про це йдеться у Національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025, повідомили у Міністерстві освіти й науки України та Українському центрі оцінювання якості освіти.

Які результати тесту? Основний тест PISA виконали 7105 15-річних українців За словами міністра освіти Андрія Бутенка, це покоління, яке пішло до школи у 2016 році. У п'ятому класі їхнє навчання перервала пандемія COVID-19. Із сьомого класу вони навчаються в умовах повномасштабної війни.

"Перший важливий результат PISA-2025 – українська освіта вистояла. Порівняно з 2022 роком результати наших 15-річних підлітків статистично значуще не погіршилися в жодній із трьох основних галузей.

Водночас маємо дуже чітко бачити проблеми. 448 балів – результат України з природничо-наукових дисциплін, 431 – з математики, 418 – із читання. Ми все ще нижче середніх показників країн ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку ред.)" – написав посадовець.

Так результати України нижчі за середні за країнами ОЕСР на 34 бали з природничих наук, на 32 – з математики та на 43 – з читання.

Цей розрив у балах відповідає приблизно 1,5 року навчання природничо-наукових дисциплін і математики та 2 рокам вивчення читання

Фото: Національний звіт за результатами PISA-2025

Серед українського учнівства з природничих предметів базового рівня досягли 65% з математики – 54% а з читання – 55%

Високі рівні має лише невелика частка – 2% у природничих, 2,6% в математиці та 0,7% в читанні. Водночас у кожній галузі щонайменше третина учнівства в Україні не досягає й базового рівня.

У звіті зазначається, що труднощі в одній галузі часто пов'язані з труднощами в інших. 56,4% опитаних не досягають базового рівня хоча б в одній галузі, а 29,3% не досягають базового рівня в усіх трьох галузях.

Результати учнівства у освітніх галузях

Фото: Національний звіт за результатами PISA-2025

Лише 0,3% досягають високих рівнів у всіх трьох галузях

Найбільша проблема в українських учнів з читанням. За PISA,

читання охоплює навички розуміння, оцінки й осмислення текстів для активної участі в житті суспільства.

"Саме з читанням є дуже погана новина. Тут більш відчутне падіння і – увага – зростає розрив між результатами хлопців і дівчат. Між ними 32 бали різниці, це як півтора роки навчання. Тобто, якщо середня українська дівчинка 15 років читає як десятикласниця, то 15-річний хлопчик, читає наче він в середині 8-го класу" – пояснює результати тесту Іванна Коберник.

Гендерні відмінності в успішності

Фото: Національний звіт за результатами PISA-2025

Крім того, зберігається розрив між містом і селом. Що більший населений пункт – то кращі результати учнів.

Розрив у навчальних закладах між містом і селом становить орієнтовно 3 роки навчання У 2018 році він становив 2 роки.

У сільській місцевості базового рівня не досягає майже половина учнівства з природничо-наукових дисциплін і близько трьох п'ятих – з математики й читання.

Водночас 15% учнів з несприятливими передумовами для навчання досягає високих результатів у природничо-наукових дисциплінах в Україні.

Фото:

Національний звіт за результатами PISA-2025

Фото: Національний звіт за результатами PISA-2025

Разом із тим підлітки активно використовують цифрові інструменти для навчання. Так, 54% щонайменше раз на тиждень користуються ШІ для допомоги в навчанні.

У звіті стверджують, що після різкого падіння між 2018 і 2022 роком результати українського учнівства стабілізувалися, але все ще не відновилися, адже середні результати у 2025 році залишаються нижчими, ніж у 2018-му.

Фото: Національний звіт за результатами PISA-2025

"Жодна країна не відновилася до рівня 2018-го року. В Україні падіння стабілізувалося, середні результати статистично не відрізняються від результатів 2022-го. І це хороша новина. Насправді, це крутий результат для воюючої країни, що потерпає від агресії, і ознака стійкості освітньої системи" – додає Іванна Коберник.

Читайте також :

Коли українські діти вперше отримують власні гаджети і скільки з них зазнає кібербулінгу: опитування

Як проводили PISA? PISA (Programme for International Student Assessment)

– це міжнародне дослідження якості освіти, яке проводиться раз на 3-4 роки. Вперше Україна взяла участь у тестуванні у 2018 році, а потім у 2022-му.

PISA оцінює, наскільки 15-річні учні можуть використовувати знання й уміння в життєвих ситуаціях у трьох ключових галузях: природничо-наукові дисципліни, математика та читання.

У PISA-2025 взяла участь 91 країна та економіка. Загалом тестування пройшло понад 760 тисяч учасників.

Результати в Україні охоплюють лише 17 регіонів. Через безпекову ситуацію дослідження не проводили у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Харківській і Херсонській областях, а також в Криму.

Регіони, які брали участь у дослідженні

Фото: Національний звіт за результатами PISA-2025

"Фактично, це інформація про дві третини України, де можна організувати хоча б змішане навчання і відповідно очне тестування. У дев'яти областях не було можливості для повноцінної вибірки обрати хоча б 30 закладів освіти на всю область, в яких би можна було очно провести дослідження. Тобто, це дані тих дітей, хто має кращі умови для навчання. І відповідно ми нічого не знаємо про тих, хто навіть таких умов не має" – зауважила співзасновниця ГО "Смарт освіта" Іванна Коберник.

Основний етап дослідження в Україні проходив із 17 березня до 4 травня 2025 року. До опитування долучилися 8962 українських учні із 297 закладів освіти