Яким буде навчання в українських вишах узимку 2026–2027 років? Відповідь залежить від конкретного університету. Міносвіти не планує заганяти всіх на дистанційку єдиним наказом - рішення ухвалюють виключно на місцях. Про це МОН повідомило у відповіді виданню SPEKA.
Закон гарантує університетам автономію, тому ректорати та вчені ради керуватимуться суворими реаліями своїх міст. До уваги беруть цілий комплекс факторів: від загальної безпеки в регіоні та місткості укриттів до наявності тепла в аудиторіях. Звісно, враховують і стабільність електропостачання, і ризики сезонних епідемій.
Що рекомендує МОНМіністерство все ж надало керівникам базові орієнтири для роботи в умовах імовірних блекаутів. Головна порада - максимально ущільнити графік. Поки надворі теплі місяці (восени або навесні), варто вичитати левову частку матеріалу.
Ще один пріоритет - укриття. Їх пропонують перетворити на простори подвійного призначення з повноцінними комунікаціями, щоб там можна було не лише перечікувати тривогу, а й повноцінно проводити пари. Якщо власних підвалів бракує, університети можуть домовлятися з місцевою владою про використання інших міських будівель.
Ті ж дисципліни, які не потребують обов'язкової присутності в лабораторіях чи аудиторіях, радять одразу переводити в онлайн.
Самі виші не чекають лише вказівок згори і шукають власні рішення. Біля навчальних корпусів та гуртожитків встановлюють потужні генератори, а для студентів облаштовують хаби з терміналами супутникового зв'язку. Це місця, куди можна прийти з ноутбуком і спокійно закрити «хвости» під час тривалих відключень світла.
Справжнім порятунком стає асинхронне навчання. Викладачі записують відеолекції та залишають усі матеріали на цифрових платформах. Жорсткої прив'язки до часу стає менше: з'явилося світло - відкрив і виконав завдання.
До того ж, заклади чудово розуміють ціну постійного побутового стресу. Тому зараз активно розширюють програми психологічної допомоги, запускаючи нові консультаційні лінії, щоб підтримати ментальне здоров'я студентів.
