Базове грошове забезпечення українських військовослужбовців залишається занизьким на тлі високих доходів посадовців і видатків на потреби підрозділів.
Про це заявив заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін.
Чому виплати на передовій не є реальною зарплатою
У цивільному секторі часто виникає хибне враження про надвисокі доходи армійців, оскільки в публічному просторі орієнтуються на максимальні суми з урахуванням бойових виплат. Проте високі нарахування безпосередньо пов'язані зі смертельним ризиком на нульовій лінії та не відображають гарантований рівень доходу бійця.
За даними військового, диспропорція в оплаті праці має такі ключові прояви:
- значні суми у відомостях формуються виключно за рахунок бойових надбавок за участь у бойових діях, а не основного окладу;
- гарантована базова ставка рядового, сержантського та офіцерського складу залишається невідповідно низькою;
- рівень базових окладів захисників суттєво програє заробітним платам багатьох чиновників та держслужбовців у тилу;
- питання зростання гарантованої фінансової бази військових потребує невідкладного державного рішення.
На що бійці витрачають власні грошові оклади
Окрім утримання власних родин в умовах зростання споживчих цін, бійці змушені системно спрямовувати отримані кошти на матеріально-технічне забезпечення підрозділів. За відсутності належного тилового постачання захисники самостійно закривають нагальні потреби батальйонів.
Основні фактори тиску на фінансовий стан захисників:
- витрати на підрозділ — регулярне придбання спорядження, розхідників та обладнання для бойових завдань за власні гроші;
- соціальний захист родин — необхідність самостійно покривати побутові потреби сімей військових під час війни;
- ризик відтоку кадрів — без скорочення адмінвитрат і підвищення окладів офіцери можуть постати перед потребою шукати цивільні підробітки.
Жорін підкреслив, що держава має переглянути пріоритети бюджетних видатків і змістити фокус фінансування з бюрократичного апарату на стабільне грошове забезпечення армії.
