Общество

Кривдника можуть виселити з власного житла: як в Україні захищають жертв

20 окт•Life.kyiv.ua

В Україні особа, яка вчиняє домашнє насильство, може бути зобов’язана залишити спільне житло навіть у тому випадку, якщо квартира або будинок належать їй на праві власності. Такий механізм передбачений для того, щоб швидко припинити небезпеку для постраждалої людини та не допустити повторення погроз, нападів чи переслідування. Право власності не дає кривднику можливості безперешкодно перебувати поруч із жертвою, якщо його поведінка становить загрозу її життю, здоров’ю або психологічному стану.

Захист від домашнього насильства в Україні поширюється не лише на подружжя. Постраждалими можуть бути нинішні або колишні партнери, родичі, люди, які проживають або проживали однією сім’єю, а також діти. Водночас кривдником може вважатися будь-яка особа, яка застосовує силу, чинить психологічний тиск, контролює фінанси чи іншим способом обмежує права близької людини.

Які дії вважаються домашнім насильствомФізичне насильство — це побої, удари, штовхання, заподіяння тілесних ушкоджень, незаконне позбавлення волі, використання зброї або будь-які інші дії, що завдають болю чи шкоди здоров’ю.

Навіть якщо такі дії не призвели до серйозних травм, вони можуть бути підставою для реагування поліції та застосування обмежувальних заходів.

Психологічне насильство охоплює образи, приниження, погрози, залякування, постійний контроль, переслідування, шантаж і створення атмосфери страху. Небезпечною може бути не лише пряма погроза фізичною розправою. Регулярні повідомлення з агресивним змістом, стеження, заборона спілкуватися з друзями або родичами також можуть свідчити про насильницьку поведінку.

Сексуальне насильство — це будь-які дії сексуального характеру без добровільної згоди людини. Примус, погрози, використання безпорадного стану або втягнення дитини в сексуальні дії є особливо небезпечними формами насильства.

Економічне насильство може проявлятися через позбавлення доступу до грошей, документів, житла, їжі, ліків або інших необхідних ресурсів. До таких дій також належать заборона працювати, примус віддавати заробіток, контроль банківських рахунків, навмисне пошкодження майна чи створення боргів. Важливо, що фінансовий контроль часто поєднується з психологічним тиском і поступово позбавляє постраждалу людину можливості самостійно залишити небезпечну ситуацію.

Коли кривдника можуть виселити з житлаДля негайного припинення насильства працівники поліції можуть винести терміновий заборонний припис Його застосовують тоді, коли існує безпосередня загроза життю чи здоров’ю постраждалої людини. Такий припис може зобов’язати кривдника залишити спільне помешкання, заборонити йому входити до нього та контактувати з постраждалою особою.

Терміновий заборонний припис діє до десяти діб. Його особливість полягає в тому, що вимога залишити житло може стосуватися навіть власника квартири або будинку. У цьому випадку йдеться не про позбавлення права власності, а про тимчасове обмеження можливості користуватися житлом, щоб захистити людину від небезпеки. Якщо кривдник відмовляється виконувати законну вимогу, поліція може примусово вивести його з помешкання.

Такий захід не вирішує питання власності, користування майном чи поділу житла. Його мета — негайно роз’єднати кривдника і постраждалу особу. Після завершення строку припису небезпечна поведінка може стати підставою для подальшого звернення до суду.

Триваліший захист забезпечує обмежувальний припис суду Його можуть видати на строк від одного до шести місяців.

За наявності підстав дію такого припису дозволено продовжити ще на шість місяців. Суд оцінює обставини конфлікту, поведінку кривдника, наявність погроз, попередніх випадків насильства та ризик повторення небезпечних дій.

Суд може заборонити кривднику проживати разом із постраждалою людиною, наближатися до її місця проживання, роботи чи навчання, розшукувати її, телефонувати, надсилати повідомлення або контактувати через соціальні мережі. Заборона може поширюватися і на спроби передавати повідомлення через друзів, родичів, колег або інших посередників.

У разі загрози для дитини суд має право обмежити спілкування кривдника з нею. Окремо можуть визначатися правила зустрічей, умови передачі дитини або повна заборона контактів на період дії припису. Також кривдника можуть зобов’язати не перешкоджати постраждалій особі користуватися спільним житлом, автомобілем чи іншим майном.

Як діяти постраждалій людиніЯкщо існує безпосередня загроза, насамперед необхідно подбати про безпеку: залишити небезпечне місце, перейти до сусідів, родичів або іншого безпечного приміщення та викликати поліцію.

Не варто чекати, доки ситуація погіршиться. Повторювані погрози, переслідування або контроль також є підставами звертатися по допомогу, навіть якщо кривдник ще не завдав фізичних травм.

Під час звернення важливо якомога точніше описати події: коли саме вони відбулися, які погрози звучали, чи застосовувалася сила, чи були свідки, чи залишилися пошкодження або листування. За можливості варто зберігати повідомлення, фотографії травм і зіпсованого майна, медичні документи та інші докази. Проте відсутність таких матеріалів не означає, що людина не має права на захист.

Поліція може оцінити ризики, зафіксувати обставини події та винести терміновий заборонний припис. Якщо небезпека є системною, постраждала особа може звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису. Судовий захист може застосовуватися незалежно від того, кому належить нерухомість і чи зареєстрована постраждала людина за відповідною адресою.

Особливу увагу потрібно приділяти ситуаціям, у яких насильство відбувається в присутності дітей. Дитина може постраждати навіть тоді, коли безпосередньо не зазнавала ударів.

Свідчення сварок, погроз і нападів негативно впливає на її психологічний стан, тому такі обставини також можуть враховуватися під час визначення заходів захисту.

Порушення вимог термінового або обмежувального припису може мати для кривдника правові наслідки. Ігнорування заборони на наближення, дзвінки чи спільне проживання не є побутовою сваркою, яку можна залишити без реагування. Про кожен факт порушення потрібно повідомляти правоохоронців і за можливості фіксувати час, спосіб контакту та зміст погроз.

Таким чином, виселення кривдника з власного житла є не скасуванням його права власності, а спеціальним заходом безпеки. Українське законодавство дозволяє тимчасово обмежити доступ небезпечної особи до помешкання, заборонити контакти та наближення, а також встановити додаткові обмеження через суд. Головним пріоритетом у таких випадках є життя, здоров’я і безпека постраждалих, а не зручність чи майнові інтереси кривдника.

Дія, суд

Читайте еще