
Новий Закон України «Про дошкільну освіту» змінив підходи до організації інклюзивного навчання в дитячих садках.
Більше про
- зміни в нормативці;
- документи, які визначають порядок організації інклюзивного навчання в дитсадку;
- різницю між інклюзивною та спеціальною групами;
- функції, які виконують асистенти вихователів і дитини,
Закон «Про дошкільну освіту» визначив нові підходи до організації дошкільної освіти, зокрема навчання дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Щоб організувати таке навчання, заклади дошкільної освіти мають керуватися кількома основними нормативними документами:
- Порядок організації інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти (Постанова КМУ № 530 зі змінами, внесеними Постановою № 1164 які почали діяти від 1 жовтня 2026 року);
- Порядок утворення та функціонування спеціальних груп вихованців закладів дошкільної освіти (Постанова № 381
- Положення про спеціальний заклад дошкільної освіти (Постанова № 817
- Положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, яка здобуває дошкільну освіту (Наказ МОН № 1713
- Положення про асистента дитини з особливими освітніми потребами в закладі дошкільної освіти (Наказ МОН № 474
що важливого пропонують ці документи.
Одна з важливих норм Порядку організації інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти, яку потрібно пам’ятати, це те, що заклад не може відмовити в організації інклюзивного навчання та створенні інклюзивної групи. Керівник дитсадка ухвалює рішення створити таку групу на підставі заяви одного з батьків або іншого законного представника/ці дитини, а також висновку інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ). Навіть якщо є лише одна така заява, інклюзивну групу в дитсадку обов’язково мають створити.
Алгоритм організації інклюзивного навчання в ЗДО такий:
- зарахувати дитину з ООП до дитсадка;
- отримати заяву про організацію інклюзивного навчання + висновок ІРЦ;
- видати наказ керівника про створення інклюзивної групи;
- забезпечити доступність, матеріально-технічну базу;
- сформувати команду супроводу;
- розробити індивідуальну програму розвитку (ІПР) та організувати підтримку;
- моніторити, переглядати і коригувати індивідуальну програму.
Тобто заклад не має вимагати спочатку висновок ІРЦ і лише потім зараховувати дитину.
Водночас хочу звернути увагу батьків на те, що закладу потрібен час, щоб належно підготуватися й організувати необхідні умови. Тому варто подбати про необхідні документи заздалегідь. Бажано зробити це хоча б за кілька місяців до відвідування дитсадка. Але це не є обов’язковою вимогою», — додає Ольга Рибак.
*Редакція також запитала в юриста Володимира Божинського у який строк заклад дошкільної освіти має організувати інклюзивне навчання для дитини. Загалом в освітньому законодавстві чітких строків немає. Але в цій ситуації можна спиратися на Закон України «Про адміністративну процедуру» (ЗАП).
«Заява про організацію інклюзивного навчання й доданий висновок ІРЦ запускають адміністративне провадження, де керівник закладу дошкільної освіти виступає адміністративним органом, а виданий наказ чи рішення — адміністративним актом.
Тож автоматично починає діяти загальна норма ЗАП щодо строків, де йдеться: якщо законом не визначено граничний строк, справа за заявою особи вирішується протягом розумного строку,
але не більше ніж 30 календарних днів після надходження заяви. Водночас ЗАП наголошує: справу слід вирішити в найкоротший термін», — пояснив Володимир Божинський.
- Рівні підтримки
Зауважимо, що перший рівень підтримки (незначні поодинокі труднощі) надає сам заклад освіти за рішенням команди супроводу та на підставі заяви батьків. В інших випадках, крім заяви батьків, потрібен висновок ІРЦ.
«Також для дітей від першого до п’ятого рівня підтримки складають індивідуальну програму розвитку. Дітей другого-п’ятого рівня можна зараховувати в інклюзивні та спеціальні групи. Водночас перший рівень — це підтримка лише ресурсами закладу освіти. Інклюзивне навчання та спеціальне навчання для цього рівня не організовують»,
— додає Ольга Рибак.

Фото ілюстративне
- Команда психолого-педагогічного супроводу
- працівники/ці дитсадка, які займаються з дитиною;
- асистент/ка вихователя/ки;
- батьки;
- представники/ці ІРЦ та за потреби — інші особи.
— Ольга РибакКоманду психолого-педагогічного супроводу формують на кожну дитину. Тобто одна команда в закладі не може працювати з усіма дітьми з ООП, адже в кожної дитини свої потреби. Так само батьки можуть входити до складу команди супроводу лише своєї дитини.
«Скільки дітей потребують супроводу, стільки й має бути команд. Наказ може бути один, але команди супроводу мають бути визначені окремо для кожної дитини. Звісно,
часто туди входять ті самі фахівці, але до кожної дитини вони мають застосовувати індивідуальний підхід», — пояснює експертка.
- Індивідуальна програма розвитку — робочий документ
Однак Ольга Рибак радить переглядати таку програму щонайменше двічі на рік, а за потреби — частіше:
«Індивідуальну програму розвитку не варто сприймати як документ, який заповнили у вересні й забули про нього до кінця навчального року. Вона має бути доступною для членів команди супроводу, щоб за потреби вони могли звернутися до неї, уточнити певні моменти й ініціювати зміни. До речі, кожен і кожна з команди психолого-педагогічного супроводу має право скликати її засідання в будь-який час. Це стосується і батьків, і педагогічних та інших працівників, які входять до команди».
За словами експертки, засідання команди супроводу проводять щонайменше двічі на рік. Водночас на практиці цього може бути недостатньо:
якщо перше засідання проводять на початку навчального року, а останнє — наприкінці, варто передбачити і проміжні зустрічі. Наприклад, у деяких закладах дошкільної освіти їх організовують щоквартально. Частота засідань залежить, зокрема, від прогресу дитини та її індивідуальних потреб. Тому кожна команда визначає оптимальну кількість зустрічей самостійно.
- Психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги
«Однак ми почали отримувати повідомлення про те, що система наразі працює не зовсім коректно з даними дітей дошкільного віку. Деякі дані не підтягує автоматично. Наразі над цими недоліками працюють», — повідомила Ольга Рибак.
Більше про роботу АС «ІРЦ» дізнавайтеся у вебінарі МОН за покликанням
Асистент вихователя vs асистент дитини: у чому різниця
- Асистент/ка вихователя/ки — це працівник/ця закладу освіти. У випадку створення інклюзивної групи таку посаду вводять до штатного розпису закладу, а посадові обов’язки асистента/ки визначають відповідно до законодавства.
- Асистент/ка дитини має іншу роль: за потреби він чи вона забезпечує соціально-побутові потреби конкретної дитини під час освітнього процесу. Асистентом/кою дитини може бути один із батьків або уповноважена ними особа. У такому випадку їм потрібно пройти навчання тривалістю не менше ніж 15 годин у суб’єкта, який має на це право.
- Інклюзивна і спеціальна групи — це різні поняття
Спеціальна група — це окрема група для дітей з ООП, де освітнє середовище спеціально організоване з урахуванням їхніх потреб. На такі групи не поширюється Порядок № 530,
натомість для них діє окремий Порядок № 381.
Створення спеціальної групи керівник закладу погоджує із засновником. Групи формують і комплектують з урахуванням категорій (типів) особливих освітніх потреб дітей, ступеня їх прояву та рівнів підтримки, рекомендованих ІРЦ. Але модель спеціальної групи має застосовуватися за її призначенням, а не як заміна інклюзивної групи наголошує Ольга Рибак.
Для дітей, які відвідують спеціальні групи, так само мають бути розроблені індивідуальні програми розвитку (ІПР). Вона потрібна дитині з особливими освітніми потребами незалежно від типу групи, у якій дитина навчається. Тобто ІПР розробляють як для вихованців інклюзивних груп, так і для дітей у спеціальних групах.

Фото ілюстративне
- Спеціальний дитячий садок
Для кожної дитини також формують команду психолого-педагогічного супроводу та розробляють індивідуальну програму розвитку.
Водночас є відмінність у формах ІПР. Для інклюзивних груп її форму визначає Порядок № 530, а для спеціальних груп, зокрема в спеціальних дитячих садках, окрему форму не встановлено. Тому заклади можуть самостійно визначати структуру документа, орієнтуючись на показники, які мають бути в ньому відображені.
Щоб організувати інклюзивне навчання в дитсадку, керівник закладу має:
- створити інклюзивну групу на основі заяви батьків та висновку ІРЦ;
- оцінити готовність закладу: перевірити доступність освітнього середовища, наявні ресурси та кадрове забезпечення. За потреби узгодити необхідні зміни із засновником;
- увести до штатного розпису посаду асистента/ки вихователя/ки відповідно до потреб в організації інклюзивного навчання;
- затвердити склад команд психолого-педагогічного супроводу для кожної дитини з особливими освітніми потребами;
- розробити й затвердити індивідуальні програми розвитку (ІПР);
- організувати необхідні послуги та ведення документації в автоматизованій системі «ІРЦ»;
- регулярно оцінювати ефективність підтримки разом із командою супроводу та батьками й за потреби коригувати ІПР.
Фото з Magnific
Щоб бути в курсі важливих освітніх новин, підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах:
- фейсбук, інстаграм, ютуб
- Х, тредс, вайбер