Это случилось сомной два года назад. Сдочкой Олей ехали всело Калиновку кмоей матери. Подороге началась гроза. Сдетства боюсь, когда гремит исверкает, нонадо было выходить измаршрутки. Как раз перед тем набрала маму, попросила, чтобы нас сосед забрал состановки. Когда вышла под ливень, говорила потелефону. Смалой накрывались зонтом. Затем помню много света перед глазами. Очнулась вбольнице, розповідає 39-річна Оксана Матвєєва зМиколаєва.
Після удару блискавки вона частково втратила пам'ять іпочала бачити майбутнє. Працює касиром усупермаркеті.
Два роки тому ятеж була касиром, але задва дні дотрагедії мене звільнили, згадує. Тоді якась чорна смуга пішла. Запівроку дотого язавагітніла. Довго думали, чилишати цю дитинку. Чоловік наполягав зробити аборт. Потім стався викидень.
У день поїздки ятричі поверталася доквартири. Спочатку забули гостинець матері, потім згадала, щолишили телефон, аостанній раз донька побігла заіграшкою. Таке відчуття було, ніби щось тримає вдома. Ми ледь неспізнилися намаршрутку. Аколи сіли, тоне відпускало відчуття страху. Руки трусилися,
хотілося плакати.
Коли отямилася влікарні, рвалася вставати йбігти. Впершу чергу, додитини. Нетямила нічого, щоказали лікарі. Ноги йруки мене неслухалися, були ніби ватяними істрашенно боліли. Блискавка влучила уголову, пройшла через руку надоньку івийшла через їїногу.
У мене третина тіла була обпечена. Найбільше голова. Частина волосся вигоріла. Те, щолишилося, сплавилося істало якпластмаса. Над вухом інаруці досі лишився чорний слід. Лікарі дивувалися, щопри такому розряді нестало серце. Удоньки опіків менше. Серйозно зачепило лише ногу. Зараз яктільки міняється погода, вона їй болить.
Заплакала, коли повернулася додому ізняла бинти зголови, говорить Оксана. Яуявляла, щотам невсе гаразд, але доки була влікарні, голову бинтували. Перенесла дві пересадки шкіри. Наголову пов'язала хустку. Яйдосі насонце неможу з'являтися без головного убору. Місце удару блискавкою сильно пече.
Про дар бачити майбутнє Оксана дізналася через півроку.
Усе сталося випадково. Ішла влаштовуватись нароботу водну фірму. Наспівбесіді відчувала, щовсе це ядесь бачила, каже. Коли закінчилася співбесіда,
мені пообіцяли передзвонити. Нестрималася: некажіть того, чого незбираєтеся робити. Явам непідхожу. Зазвичай промовчалаб, атут таке випалила. Вночі мені приснився сон про компанію, вяку явлаштувалася місяців через два. Ябачила співробітників теперішніх, магазин, навіть робоче місце.
Уві сні побачила ізраду чоловіка. Його молода коханка Альбіна жила всусідньому домі. Яневліжку їх бачила, ащовони вирішують між собою, казати мені чині. Вранці прямо спитала чоловіка, чице правда. Він усе підтвердив. Передбачила, щодонька вступить вКиївський авіаційний наекономіста. Вона туди йнезбиралася вступати. Просто япобачила цей вуз уві сні, анаступного ранку знайшла його вінтернеті. Знаю, через п'ять років гулятиму надоньчиному весіллі йвона буде вагітна, але їй про це поки щоне кажу.
Оксана провела брата воювати наСході України. Мала видіння, щоАТО триватиме доосені.
Бачу руїни, розбиті будинки йрозкидані меблі, але люди щасливі, заплющує очі. Дівчата збантиками йдуть ушколу. Навчання 1вересня там непочнуть, але ізсередини вересня ворогів ми остаточно витіснимо зДонеччини таЛуганщини.
