20 грудня 1616 р. у друкарні Києво-Печерської лаври побачила світ перша датована книжка «Часослов». «Пис[ано] месяца декамврия 20 дня.., літа от р. Х.1616», - напис у її передмові.
Часосло́в (калька греч. ῾Ωρολόγιον) — богослужебна книга, що містить тексти незмінних молитов добового богослужебного кола. Назва походить від слова «часи» (години) — частини церковної служби. Крім незмінних молитов, у Часослові вміщені змінні пісноспіви (тропарі, кондаки), пасхалія, потрібні вказівки церковного уставу тощо. Часослов був найпопулярнішою церковною книгою в середньовічній Україні, мав багато видань та широко вживався як читанка при навчанні грамоти; чимало текстів Часослову завчалося напам'ять.
20 грудня 1720 р. російський імператор Петро І видав київському губернаторові Голіцину указ, згідно з яким останній мав вилучити всі старовинні грамоти, літописи й книжки (не російською мовою писані) з усіх монастирів України.
20 грудня 1790 р. народився зачинатель української журналістики Євграф Філомафітський. Син бідного священика у 1816 р. закінчив Харківський університет і з 1826 був його професором із загальної історії,
географії й статистики.
Є. Філомафітський був одним із редакторів першого в Україні літературно-художнього, наукового та громадсько-політичного щомісячного журналу «Украинскій ВЂстникъ» (1816 — 1819); матеріали якого друкувалися російською мовою і тільки окремі— українською.
Упокоївся один із перших журналістів України у 41 рік.
Чому 20 грудня день міліції?
Тому, що 20 грудня 1917 р. було створено Всеросійську надзвичайну комісію з боротьби із контрреволюцією та саботажем, яку очолив родоначальник каральних органів Радянського Союзу Фелікс Дзержинський?
Чи тому, що раз на місяць, 20 числа, міліція отримувала зарплату?
20 грудня 1990 р. Верховна Рада УРСР ухвалила закон про українську міліцію (відтак – День міліції).
20 грудня 1936 року 43-річного фізика, професора Московського Державного університету Бориса Гессена присудили до розстрілу за звинуваченням в участі у діяльності контрреволюційної терористичної організації та підготовці терористичних актів. Вирок був приведений до виконання того ж самого дня у внутрішній тюрмі НКВС у Москві.
Борис Михайлович Гессен народився 16 (28)
серпня 1893, м. Єлисаветград, Херсонська губернія, тепер Кіровоград у єврейській родині.
До революції закінчив гімназію в Єлисаветграді (там познайомився з І. Таммом). Вивчав фізику та природничі науки в Единбурзькому (1913—14) та Петроградському (1914—17) університетах. Одночасно з навчанням на фізико-математичному факультеті в Петроградському університеті, навчався на економічному відділенні Санкт-Петербурзького Політехнічного інституту.
Воював у частинах Червоної Армії в Україні, працював у Політуправлінні Реввоєнради (1919—21) та Комуністичному університеті ім. Свердлова (1921—24).
Закінчив навчання фізики в Інституті червоної професури (ІЧП), який закінчив у 1928 році. Починаючи від 1931 року — професор фізики МДУ, декан фізичного факультету Московського університету, директор НДІФ МДУ.
Його доповідь «Соціально-економічні корені механіки Ньютона» на Другому Міжнародному конгресі з історії науки та техніки в Лондоні (1931) послужила важливим стимулом у розвитку екстерналістського підходу до написання історії науки.
22 серпня 1936 року Бориса Гессена заарештовано за звинуваченням в участі у діяльності контрреволюційної терористичної організації та підготовці терористичних актів.
20 грудня 1937 р. у Большому театрі Москви на урочистостях із нагоди 20-річчя ЧК-ОДПУ-НКВС Анастас Микоян виступив із доповіддю «Кожний громадянин СРСР – співробітник НКВС».
Микоян прожив довге життя, помер природною смертю.
Про нього казали: От Ильича до Ильича без инфаркта и паралИча.
Ганна Черкаська
