Общество

«Україна нині більш захищена від російської музики – це шанс для українців» – Рудницька

Київ – Від виступів у студентських клубах – до тисячних стадіонів, від «Червоної рути» Івасюка – до «Я не здамся без бою» Вакарчука, від «других-після-росіян» – до перемоги на пісенному конкурсі «Євробачення-2016». Такий шлях пройшла українська естрадна і популярна музика, а яким буде її подальший поступ, міркують музиканти, музикознавці, популяризатори поп-музики.

Зі здобуттям Незалежності в Україні активніше почала розвиватися і культура. Сучасна українська естрада, як і шоу-бізнес у цілому, пройшли шлях «від хобі купки ентузіастів до світового визнання і прибуткової індустрії» , зазначають українські музикознавці у публікації для видання «Кореспондент».

На їхню думку, українські музиканти (виконавці) відкривали нашу країну світу, завоювали популярність за кордоном, фактично доклавши зусиль для створення позитивного міжнародного образу України

Подібні процеси відбуваються у шоу-бізнесі після Революції гідності та початку військової агресії Росії проти України. З одного боку, українська спільнота об’єднала зусилля для підтримки держави та її культури, з іншого – українську сцену «звільнили» виконавці з Росії.

Варто зазначити, що чимало відомих українських співаків та ансамблів виступали на сцені Майдану, тепер – їздять з концертами до бійців Збройних сил і Національної гвардії України.

​

Але як і двадцять років тому, так і нині увага держави до підтримки української музики (включно з популярною, тією, що звучить на естраді) мінімальна, більшість сучасних музичних проектів митці реалізують за власний кошт або за рахунок меценатів. Про це Радіо Свобода розповіла авторка і ведуча першого українського музичного хіт-параду «Територія А», співачка Анжеліка Рудницька.

Як і тоді, так і нині, політичні партії увагу приділяли, намагалися «прогнути» музику під свої інтереси – але цього ми не хотіли

Анжеліка Рудницька

«Початок Незалежності супроводжувало піднесення української культури. Однак всі тодішні ініціативи – наприклад, фестиваль «Червона рута», яка досі є прапором українськості й оновлення української музики – були приватними ініціативами. Держава нас не підтримувала, не виявляла до музичних проектів особливої уваги. Натомість, як і тоді, так і нині, політичні партії увагу приділяли,

намагалися «прогнути» музику під свої інтереси – але цього ми не хотіли. Щодо нинішнього часу, то він навіть більш сприятливий (для поп-музики – ред.), тому що за ці 25 років були відкриті ворота у музичний світ», – відзначила Рудницька.

Інформаційний простір України нині більш захищений від російської музики – це величезний шанс для українців

Анжеліка Рудницька

На її думку, на порядку денному для розвитку популярної музики України – не лише підтримка талантів та їхня «розкрутка» у ЗМІ, а і підготовка «технічного персоналу» – звукорежисерів, музичних менеджерів тощо. Не менш важлива і «перевірка якості» самої поп-музики, яку робили експерти, поціновувачі музики і глядачі «Території А», каже Рудницька.

«Інформаційний простір України нині більш захищений від російської музики – це величезний шанс для українців. Наскільки вони готові цим скористатись, це вже інше питання», – визнає Рудницька.

«Х-фактори» української естради і шоу-бізнесу

Ознакою інтересу до популярної української музики фахівці називають мега-шоу, які демонструють українські телеканали та які приносять цим каналам високі рейтинги («Голос країни»,

«Х-фактор» та інші). Але насправді, такі шоу – це не що інше, як проекти міжнародного формату, телеканал платить власникам за ліцензію і зацікавлений у «розкрутці» не стільки самих учасників, скільки шоу як такого, зазначають експерти.

Тим не менше, як будь-які музичні шоу і конкурси, ці проекти заохочують до участі виконавців популярної музики, з одного боку, а з іншого боку, перемогу на них здобувають ті, чиї пісні і манера виконання сподобались певній категорії слухачів. Подібне має місце і на конкурсах та фестивалях української музики, які відбуваються у різних куточках країни. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода каже співачка, організатор міжнародного фестивалю «Пісенний Спас» імені Володимира Шинкарука Ірина Шинкарук. За її словами, Україні вистачає талановитих молодих авторів і виконавців естрадної пісні, їм потрібен майданчик, де буде звучати ця музика.

Нині ми бачимо, що українська публіка готова слухати українську музику

Ірина Шинкарук

«Нині ми отримуємо, або ж виборюємо, новий шанс на те, щоб українська музика звучала в ефірі і на фестивалях, і на концертах.

Насправді, нині ми бачимо, що українська публіка готова слухати українську музику. Адже насправді є цікаві українські виконавці, є автори, які пишуть гарну українську музику. Ми у Житомирі організовуємо фестиваль мистецтв «Пісенний Спас» і у рамках фестивалю (на підтримку сучасної української музики) буде відбуватись конкурсна програма у трьох номінаціях: виконавець естрадної пісні, авторська пісня «Співана поезія» і конкурс конферансьє. Ми ставимо на меті дійсно відкривати нові імена як серед молодих виконавців, так і серед тих, хто пише музику», – повідомила Шинкарук.

Громадський діяч, засновник мистецького центру «Остання барикада» Олесь Доній в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що проблеми, пов’язані з успішним розвитком шоу-бізнесу, треба розглядати у контексті державної гуманітарної політики.

Набагато більш важливо для України те, чим ми є по суті. Тобто сутнісні речі, і в цьому плані слід говорити про необхідність наявності стратегічної гуманітарної політики

Олесь Доній

«Потрібно розрізняти зовнішній імідж України і засоби для його покращення, та у цьому контексті використання музичної складової.

Набагато більш важливо для України те, чим ми є по суті. Тобто сутнісні речі, і в цьому плані слід говорити про необхідність наявності стратегічної гуманітарної політики, яка би в себе вбирала розвиток і культури, і мови, і освіти, і міграційну політику, і медійну політику тощо», – зазначив Доній.

У цьому контексті Доній радить розглядати і наявне протистояння російської і російськомовної поп-музики та музики української, що особливо актуально за нинішніх обставин. Популярна музика є не лише складовою «культурної дипломатії», а і частиною «гібридної війни», наголошує експерт.

Після початку агресії Росії ми можемо бачити, що на кілька порядків зменшилась російська гастрольна діяльність

Олесь Доній

«В цьому плані розглядати окремо музику неможливо. І у цьому ж зв’язку можна сказати, що в музиці – один з потужних авангардів українськості, на відміну від, скажімо, кричущих проблем у кінематографі, де Україна наразі не може змінити повністю інформаційний продукт і «голку», на яку його «підсадила» Росія. А у музиці ми «російську голку» (фінансову, інформаційну підтримку – ред.) цілком можемо замінити. І нині, після початку агресії Росії, ми можемо бачити, що на кілька порядків зменшилась російська гастрольна діяльність і великі зали на цей момент заміщені українським продуктом. Інше питання – це якість українського продукту», – зазначив Доній в інтерв’ю Радіо Свобода.

Читайте еще