Правозахисник Єгор Штокалов в ефірі радіостанції Голос Столиці прокоментував законопроект, який дозволить державі вилучати майно громадян в умовах воєнного стану. Уряд займеться питанням вилучення майна. На засіданні Кабміну з відповідним законопроектом виступить міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів.
У пояснювальній записці до проекту закону, який представить Кубів, сказано, що його головна мета - вдосконалити механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану.
Швидше прийняти закон про спецконфіскаціі попросив у своєму зверненні в парламенті і президент Петро Порошенко. Глава держави зазначив, що даний документ забезпечить фінансування державного оборонного замовлення.
Яким чином законодавчо регулюється процес передачі або відчуження майна в умовах воєнного стану і режиму АТО, в ефірі радіостанції Голос Столиці пояснив адвокат, правозахисник Єгор Штокалов.
Яка процедура вилучення і відчуження майна в умовах воєнного стану?
- На сьогоднішній день існує процедура реквізиції. Це коли за рішенням органів державної влади відбувається примусове вилучення майна,
але з обов'язковою наступною грошовою компенсацією його вартості. Цей інститут існує дуже давно, ще з Стародавнього Риму. І на сьогоднішній день в Україні, по суті, ще жодного разу не застосовувався. Він буде діяти під час воєнного стану. Але істотною умовою є саме військовий стан, введення країни в стан війни. Тільки в такому випадку може бути застосована реституція.
Оборонний бюджет у 5% ВВП не задовольнить запити ВСУ - Людмила Супрун
Тобто в режимі АТО цього робити не можна?
- Ні в якому разі. Це недопустимо. Це порушує всі можливі норми права, та й режиму АТО як такого світова практика не сприймає. Має бути саме військовий стан, країна повинна перебувати в стані війни з зовнішнім агресором.
А які ще зміни хоче внести Кабмін?
- Швидше за все, це буде якийсь особливий порядок, який передбачатиме саме приписку до стану АТО. Але Венеціанська комісія, швидше за все, цей законопроект не пропустить, бо право власності є абсолютним. Воно є основоположним для будь-якої правової держави. І якщо наш законодавець прийме схожий закон, що дозволить відбирати майно в режиму АТО,
то він не пройде жодну європейську комісію.
А чи не доведеться для цього міняти Конституцію?
- Якщо така реституція буде прийнята, то вона буде суперечити Конституції. Тут буде два виходи: або змінюємо Конституцію, або визнаємо прийнятий закон неконституційним.
Тобто це вже справа для КСУ?
- Абсолютно вірно.
Якщо без воєнного стану громадянин передає своє майно в розпорядження ВСУ, він отримує якусь винагороду?
- Ні, не отримує. Це буде, швидше за все, благодійність. Коли людина самостійно, добровільно це все віддає. Суть реквізиції полягає в тому, що йде саме примусове позбавлення права власності. Наприклад, у мене стоїть будинок посеред степу, де повинна проходити колона військової техніки, і він їм заважає. Орган місцевої влади приймає рішення провести реституцію, виплатити мені таку компенсацію, будинок мій зносять, військова техніка проходить, я отримую свою грошову компенсацію.
Як подібні питання вирішується в інших країнах в умовах війни?
- Процедура абсолютно така ж, тому що основи цієї процедури закладені ще в романо-германській культурі дуже давно. І всюди вона проходить однаково.
Єдине, що найближчі країни дуже давно були в стані війни, і, по суті, в 1945 році була остання реституція. Дуже примітний факт: після війни власники і їхні спадкоємці мали право вимагати від країн повернення цього майна.
Яке конкретно майно, відповідно до чинного закону, можуть вилучати і передавати?
- Це земельні ділянки для розміщення військових об'єктів, будь то авіабаза, база зберігання нафтопродуктів, розміщення казарм. Тобто будь-яке позбавлення права власності. Також земля, будинки, квартири, худоба.
Процедура вилучення або добровільної передачі майна між звичайними громадянами, фізособами та юрособами однакова?
- Так, однакова. Тому що право власності захищається однаково як для юросіб, так і для фізосіб.
Чому саме зараз Кабмін вирішив зайнятися цим питанням?
- Справа в тому, що на відкритті осінньої сесії ВР президент України заявив: необхідно удосконалити процедуру спеціальних конфіскацій для збільшення обсягів фінансування обороноздатності країни - майже 3% ВВП, це колосальна цифра. І саме Петро Порошенко сказав, що конфіскацію цю, в нашому розумінні реституцію при воєнному стані,
необхідно вдосконалити і все-таки прийняти закон, профінансувати армію за рахунок попереднього режиму.
Це фактично буде той самий закон про спецконфіскаціях?
- Так. Мені здається, що це буде закон про специфікацію в доопрацьованій версії, з урахуванням якихось військових положень і АТО, тому що ми знаємо, що основна частина коштів попереднього режиму знаходиться на території Донбасу. Вугільні шахти, будинки, автомобілі, підприємства, активи, земельні ділянки - все знаходиться там. І, швидше за все, це буде зроблено з тією метою, щоб поставити майно на баланс держави і мати легальні підстави видати бюджетні гроші на фінансування армії.
В сьогоднішніх умовах не призведе подібна зміна законодавства до зловживань і до рейдерських захоплень?
- Справа в тому, що коли в ситуацію вступає рейдер - це окрема особа. Коли ми говоримо про примусову конфіскацію, тут завжди виступає держава. Тоді доведеться держава називати рейдером. Але за законом цього не буде. Ми не можемо правоохоронця назвати рейдером.
Чи зможуть правоохоронці або члени збройних формувань зловживати цими нормами для того,
щоб вилучати майно в своїх, а не державних цілях?
- Такий ризик, безумовно, є. Правоохоронці - люди, і у них точно такі ж людські слабкості, жадоба. І коли у них з'являться такі повноваження на примусове вилучення майна в своїх цілях для своєї користі, то я впевнений, якийсь відсоток правоохоронців все-таки піддасться спокусі. І ризик несанкціонованого вилучення майна присутній.
Чи не вийде, що автоматично це призведе до амністії тих людей, які вже були зафіксовані в подібних захопленнях майна на Донбасі під час проведення АТО?
- Ні, не призведе. Тому що для того, щоб їх амністувати, необхідно внести зміни в КК. На сьогоднішній день я ні від кого не чув такої ініціативи. І крадіжка або грабіж, або розбійний напад все одно залишається одними з основних статей проти права власності за КК.
Раніше експерт з питань бюджетної політики Людмила Супрун в ефірі радіостанції Голос Столиці заявила, що фінансування армії навіть на рівні 5% ВВП буде недостатнім, а також пояснила, в розвиток яких технологій варто вкладати кошти.
