Общество

Роман Сущенко: «Тримався завдяки здоровому гумору на межі сарказму»

4 окт•Тиждень.ua

Як відбувається адаптація на рідній землі? Як минають перші дні вдома?

— Передусім дозвольте мені привітати всіх читачів Тижня, а також ваш професійний, дружній колектив. Читаю, читав і читатиму Тиждень. Адаптація триває. Повільніше, ніж думалося, але з очевидними позитивними результатами. Як мені натякнув один із лікарів «Феофанії», вдома і стіни лікують. Бачу й констатую, що лікарі знають більше, ніж передбачено їхнім фахом. Насправді фізичне здоров’я поступово відновлюється, а ось із психологічним процес, відчуваю, буде тривалим. Насамперед він пов’язаний із поверненням до нормального життя, соціалізацією в суспільстві, налаштуванням біоритмів та серцебиття на «українську хвилю». Перші дні були насичені позитивними емоціями. Адже нас зустрічали рідні, друзі, президент, уповноважена у справах прав людини та наші колеги. Зараз перші враження доповнюються глибшими почуттями, думками і, головне, новими знаннями.

Чи змінилася Україна за той час, що ви її вимушено не бачили? Якщо так, то що саме вразило?

— Україна змінилася. Це незаперечний факт. З того, що мені вдалося побачити,

почути, помацати, посмакувати і відчути на запах, висновок однозначний. Країна розвивається. Поступ еволюції відчувається скрізь: у ритмах і словах української музики, у нових сучасних будівлях на вулицях столиці, у цифрових сервісах, які суттєво полегшують життя, раціоналізують дії та думки, на обличчях та в очах наших співвітчизників... Мамині вареники стали смачнішими! Здається, єдине, що залишається незмінним і навіть став помітним регрес, — політика. У цій площині Україна значно поступається європейській культурі й традиціям. Прикро, що політики відкидають нашу природну, генетичну схильність до толерантності. І мені болить від цього.

Чи є щось таке, чого ви не зрозуміли б у своєму житті, якби не випробування ув’язненням?

— Зрозумів дивну річ: суть, природу психологічних тортур і страху. Це сила, що потрясає тебе в прямому та переносному значенні, дає можливість дізнатися про себе більше. Хто ти є насправді.

Що б ви порадили журналістам, які виїздять знімати або писати репортажі до Криму, Росії та на окуповані території Донбасу?

— Моя порада колегам така:

не забувайте, що ви вирушаєте на території, де мешкають переважно люди з хибними надіями, де ніхто не вірить у майбутнє; на території, сповнені спогадів, де ніхто не вірить у минуле. Ці люди між собою кажуть, що СРСР давно помер. Це брехня, їхня підсвідомість безсмертна, їм немає куди жити й немає де відбутися. Це терени, де фізичні страждання слугують для забуття моральних мук. Варто усвідомлювати, що там мешкають хижаки, рептилії, які не розтискають щелеп добровільно. Така в них анатомія.

Пам’ятайте, у чому переконані згадані людинознавці-недушолюби. У них на стінах кабінетів висять плакати такого змісту (його запам’ятав один із моїх сусідів по Лефортово): «Не думай. Якщо думаєш, не говори. Якщо думаєш і говориш, не пиши. Якщо думаєш, говориш і пишеш, не підписуй. Якщо думаєш, говориш, пишеш і підписуєш, не дивуйся». У цих кабінетах вимагають сповідатися, але не відпускають гріхів, а в коридорах стіни рясніють світлинами російських церков.

Той кум, який посприяв вашому арешту, не намагався вийти на контакт, якось пояснити свій вчинок, вибачитися? Що ви думаєте сьогодні про дружбу та зраду?

— Про такі спроби мені нічого не відомо.

Дружба в моєму розумінні може втрачати стійкість. Знаю колишніх друзів, які непомітно стали знайомими. Зрада — це природна слабкість людини, яка за будь-яку ціну прагне життя та його похідних.

---------------------------

Роман Сущенко народився 1969 року в Черкасах. 1991-го закінчив із відзнакою Київське вище танкове інженерне училище. До 2001-го служив у ЗСУ, у 1997–1998-му — у миротворчому контингенті в Боснії і Герцеговині. 2001-го закінчив Академію ЗСУ. З 2002-го працював в агентстві Укрінформ. 2004-го закінчив Інститут журналістики КНУ імені Шевченка. У 2010–2016-му був власним кореспондентом Укрінформу у Франції. У серпні 2016-го був заарештований у Москві за підозрою в шпигунстві, 2018-го засуджений до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму. Європейський парламент, ОБСЄ, ПАРЄ та інші міжнародні організації визнали ув’язнення Романа Сущенка незаконним. Повернувся в Україну в результаті обміну 7 вересня 2019-го. 

Читайте еще