Біля будівлі КСУ в Києві проходить одразу кілька акцій — одну з них організували рух Українська дія та Координаційна рада із захисту української мови та культури.Вони заявляють про ризик скасування закону Про забезпечення функціонування української мови як державної після того, як судді Конституційного суду «повністю дискредитували себе відкритою підтримкою безкарности корупціонерів».Крім того, вийти на захист закону закликали своїх прихильників ВО Свобода та Національний корпус. «Конституційний суд виносить на порядок денний нашу національну ідентичність. Закликаємо всі патріотичні рухи та організації приєднатись до мітингу, — йшлося в анонсі акції Нацкорпусу. — Вважаємо, що подібні заяви проросійських депутатів [авторів подання в КС — про неконституційність закону] є зухвалістю та зневагою до української мови, що є підставою для притягнення до юридичної відповідальності. Спекулюючи на мовній темі, ватники намагаються дестабілізувати та розхитати ситуацію в країні. Мовний дискурс — один з інструментів гібридної війни, яку веде Кремль проти України».Радіо Свобода веде паралельні трансляції з-під будівлі КС та з Верховної Ради:
https://www.youtube.com/watch?v=k6daBe6LUeQ&ab_channel=%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D1%96%D0%BE%D0%A1%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B0 У порядку денному засідань КСУ дійсно вказано, що 3 листопада з 10:00 суд продовжить розгляд справи щодо відповідності Конституції України мовного закону (Про забезпечення функціонування української мови як державної). Це подання розглядають у закритому режимі.Конституційність мовного закону попросили розглянути 51 народний депутат попереднього складу Верховної Ради — відповідне подання до КС вони надіслали ще в червні 2019 року.Серед авторів подання — здебільшого колишні депутати Опозиційного блоку, серед яких Михайло Добкін, Сергій Ківалов, Тарас Козак, Нестор Шуфрич, Наталія Королевська, Юлія Льовочкіна, Юрій Бойко (останні п’ятеро — чинні депутати ОПЗЖ) та інші.У своєму зверненні до КС вони зазначили, що закон про мову нібито не відповідає Конституції та не врегульовує порядок застосування мов національних меншин, а деякі законодавчі положення «фактично означатимуть дискримінацію російськомовних громадян» в Україні. Крім того,
автори подання до КС стверджують, що тодішній голова ВР Андрій Парубій порушив процедуру розгляду та прийняття мовного законопроєкту.7 липня 2020 року Велика палата Конституційного Суду розпочала розгляд цієї справи щодо конституційності закону про мову. Читайте також:
З фаєрами та «квитком до Ростова». Біля КС пройшла акція проти скандального рішення щодо декларацій — фото, відео Нині ж продовження розгляду відбувається на тлі скандалу навколо Конституційного суду, який 27 жовтня скасував ст. 366−1 КК України про кримінальну відповідальність за внесення недостовірних даних у декларацію, а також визнав неконституційними повноваження НАЗК з контролю та перевірки декларацій, цілодобовий доступ до реєстру декларацій та моніторинг способу життя.На знак протесту проти цього рішення 30 жовтня біля будівлі КС відбулася масштабна акція протесту. Демонстрація проходила під гаслом «Відправимо суддів-зрадників КСУ в Ростов — туди, де їм і місце».Закон про мову (Про забезпечення функціонування української мови як державної) Верховна Рада ухвалила 25 квітня 2019 року. Закон зміцнив позиції державної мови в Україні, його називали «історичним рішенням». 16 липня 2019 року закон набрав чинності.