Общество

Ми хочемо встановити імена всіх жертв Голодомору і за одні вихідні зібрали на це 3,5 млн грн. Як нам це вдалось

4 дек•MC.today

Напередодні 28 листопада в Україні Postmen разом з Фондом розвитку Музею Голодомору запустили платформу сбору коштів «Зерна правди», мета якої зібрати $60 млн. для створення Музею Голодомору і експозицій світового рівня.

Це найбільша фандрейзинг кампанія, яка коли-небудь стартувала в Україні і її перші успіхи дають надію на успішне завершення мети – за перші вихідні на сайті платформи зібрали понад 3,5 млн грн і вшанували більш як 2 тис. жертв.

Створення айдентики національних проектів, тим більше на такі чутливі теми як Голодомор, – найскладніше завдання. Ця тема зачіпає кожного українця і це не простір для хайпу. Тому всі подібні проекти починаються з великих досліджень – кількісних і якісних. Ми зібрали масу висновків протягом цієї роботи.

Пожертва відроджує пам’ять про одну жертву

В ході дослідження ми побачили, що Голодомор торкнувся близько 60% родин сьогоднішніх українців, 37% мають свідчення, фото і документи щодо цього періоду і готові ними ділитися. Ми також побачили величезну підтримку як ідеї Музею світового рівня так і готовність робити пожертви на його створення.

З інших досліджень про благодійність, які ми робили в рамках ребрендингу Української Біржі Благодійності (Postmen створив бренд dobro.ua який прийшов на зміну ubb.org.ua) ми знали, що українці більше готові робити пожертви, коли це стосується конкретної людини і значно менш охочі підтримувати широкі програми чи проекти, які працюють з якоюсь проблемою чи великою метою. Тому першою задачею було знайти,  як, працюючи з темою Голодомору, створити фандрейзинг-платформу, яка би зав’язувала пожертви на конкретну людину.

Так народилась ідея, щоб кожна пожертва відкривала ім’я однієї жертви Голодомору. Така концепція також надавала всьому процесу характеру історичного – працювати на місію відновлення всіх імен жертв і встановлювати їх кількість. Проміжні назви платформи включали варіанти 7000001.org (апеляція до кількості жертв Голодомору) та holodomor.ua (спроба зайняти всю онлайн-територію проблематики Голодомору).

Зерно

Зерно стало центральним символом айдентики з цілого ряду причин. По-перше, ми вважали свічку занадто універсальним меморіальним символом, тому відмовились від роботи зі свічкою.

По-друге, зерно для України є пра-символом і ми знаходимо його на найдавніших орнаментах Трипільської культури. І зрештою, весь Голодомор навколо зерен – зерна, яке забирали у селян і яке в ці часи стає не просто символом життя, а буквально і значить життя – спроможність вижити.

Тому кожне життя втілиться в зернині. Ми розуміли, що як і людські життя, наші Зерна мають бути унікальними. І вони мають бути впізнаваними і підлягати єдиному трактуванню.

І тут почалися справжні виклики і справжня робота. В ході візуального дослідження ми передивились тисячі зерен в трипільській культурі, сучасній культурі та ботаніці.

Наші перші ескізи показали ряд проблем. Коли зображуєш зерно пшениці, люди бачать що завгодно, але не зерна. Лише символ кавового зерна є іконічним і досить усталеним. Для пшениці такого універсального символу не виявилось. Ми радились з художниками і мистецькими кураторами, однак вони лише погоджувались з нашими знахідками – так, з зерном працювати складно, ймовірно взагалі неможливо створити щось, що кожен буде впізнавати як зернину пшениці.

Фокус-групи ідентифікували перші ескізи як зерна різних рослин:

від соняшника до ячменя. Бачили в них пелюстки тюльпанів чи шкарлупки сємок. Ще частина аудиторії бачила прадавні первородні символи і ми з жахом подумали, чи не ставить це хрест на всій ідеї.

Продовжуючи експерименти, ми знайшли рішення щодо унікальності, коли почали створювати фізичні відбитки зерна на папері. Кожне зерно виходило унікальним – навіть якщо принтувати його з однієї зернини. Однак, кожна окрема зернина вгадувалась погано.

Нас це не зупиняло, і на якомусь етапі ми вважали, що так і може бути – хай кожна зернина буде не достатньо впізнаваною, але коли ми їх покажемо багато, не буде ніяких сумнівів.

Трафарет для унікальних відбитків

Ще одна проблема – як створити мільйони відбитків? Бо ж кожне зерно має бути унікальним, а відроджуючи пам’ять про вбитих в часи Голодомору нам потрібно буде задіяти не менше 4,5 млн зерен. Якщо  щосекунди творити принт зерна, то лише на їх створення піде 81 день без сну і перерв. Або, більш імовірно, рік чи навіть кілька.

Ми зрозуміли, що створення зерен треба робити всією країною. Так з’явилась ідея проведення національного уроку «Зерна» в форматі майстер-класу – коли діти і дорослі з допомогою художників створять мільйони зерен і завантажать їх на електронну платформу.

Щоб керувати таким масовим процесом і мати контрольований результат, ми вирішили створити трафарет, який би задав форму, а в ході майстер-класу кожен би сам наповнив цю порожнечу своїми відбитками, узорами, символами і в такий спосіб ми мали би мільйони унікальних але стилістично подібних зернин.

Робота з трафаретом підвела нас до фінальної ідеї щодо брендингу: а що, якщо візуальною аудентикою стане пустота, ніщо, трафаретна дірка? З цього ніщо сучасники творитимуть зерна, наповнюючи їх своїми сесами, узорами, відбитками, творячи мільйони унікальних зернин, кожна в пам’ять про одну жертву Голодомору.

Трафарет можна заповнювати по-різному і не лише фізично. Кожен сам обирає, чим наповнити заповнити пустоту: власним відбитком пальця, фотографією, часом, коштами чи спогадами. Це дозволяє щоразу створювати безліч унікальних персоналізованих зерен за допомогою лише одного трафарету, який скрізь залишається центральним образом і основою айдентики.

Наповнюючи порожній трафарет, ми з нічого, з мороку створюємо зернину. 

По суті, на початку ми маємо щось, що лише належить заповнити.

Як і пам’ять, з якої намагались витерти події Голодомору, — трафарет є пустим. Однак, зусиллями кожного окремого українця, ця порожнеча буде заповнена — і в візуальному сенсі, і в частині спогадів, свідчень і матеріалів і в частині коштів на створення Музею.

Платформа zernapravdy.org

Нарешті всі частини з’єднались в єдине струнке рішення концепту платформи «Зерна правди», де кожен охочий не просто вносить кошти, а відновлює пам’ять про конкретну людину — пророщує своє зерно правди.

Таким чином ми розробили динамічну айдентику, яка створюється з мільйонів неповторних зерен. Це перша в світі айдентика, яка початково є нічим – пустотою і наповнюється пам’яттю по мірі розвитку проекту.

На платформі мають «прорости» віртуальні персональні зернини, які повернуть пам’ять про реальних жертв. Кожен внесок відкриває одну зернину з реальним іменем жертви Голодомору з оцифрованого Мартиролога, в якому 900 тисяч імен загиблих у 1932-1933 роках українців.

Музей Голодомору продовжує оцифровувати наявні імена, які в режимі реального часу з’являються на сайті. Проте місія Музею — зібрати і відновити пам’ять про всіх загиблих під час Голодомору, яких за різними оцінками від  3,5 млн до понад 7 млн з урахуванням ненароджених дітей.

Над проектом ми працювали разом з командою: арт-директор Ірина Павлова, аккаунт-менеджер Анна Савчук, креативний копірайтер Люба Петренко.

The post Ми хочемо встановити імена всіх жертв Голодомору і за одні вихідні зібрали на це 3,5 млн грн. Як нам це вдалось first appeared on MC.today.

Читайте еще