Общество

Вибори директора "Мистецького арсеналу". 5 проблем, через які конкурс можна оскаржити в суді

6 липня о 10 ранку розпочнеться засідання конкурсної комісії, яка обере на найближчі п'ять років директора "Мистецького арсеналу" – головної культурної інституції країни. На конкурс подали документи десять кандидатів, серед яких, наприклад, міністр культури часів Віктора Януковича Михайло Кулиняк та колишня директорка "Арсеналу" Наталя Заболотна, при якій в "Арсеналі" з'явився і "Книжковий Арсенал", і мільйонні борги. Проте головна проблема цьогорічних виборів директора не у кандидатах. Про них трішки нижче у статті. Найбільше критикуються дії Державного управління справами (ДУС), до якого відноситься Арсенал. Члени конкурсної комісії говорять про порушення процедур, конфлікт інтересів і змову при голосуванні. Тому після конкурсу кожен кандидат, який програв, має підстави звернутися до суду, щоби скасувати результати голосування. Суспільне Культура склало перелік проблем, які можуть дискредитувати будь-який результат конкурсу, бо "тепер хто б не виграв, ця людина делегітимована", - констатують на правах анонімності представники одного з кандидатів. Проблема 1.

Громадські організації 6 липня о 10 ранку почнеться засідання конкурсної комісії, яка складається з дев'яти осіб ( повний список імен): три члени від трудового колективу Арсеналу, три члени від ДУС та три члени від громадських організацій, яких обирали двічі. Перший раз процедура пройшла з порушеннями - ДУС допустило до жеребкування кандидатів від трьох спілок і фондів, які не є громадськими організаціями. Другий раз наче такої помилки уникнули, але є інші вади: і перше жеребкування, і друге пережеребкування ДУС провело в останню мить, не залишив можливості щось змінити. Перше жеребкування відбулося 14 червня - в останній дозволений законом день. Хоча часу у ДУС для цього було вдосталь – 30 днів від оголошення конкурсу. Пережеребкування також дотягнули до останнього можливого дня – 23 червня, коли на 24 червня заплановане перше засідання конкурсної комісії. І що важливо. Згідно з законом "Про культуру", конкурсна комісія могла проводити конкурс без трьох обраних представників громадськості. "Закон каже, що конкурсна комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб,

і ці шість осіб були - по три від Арсеналу і від того ж ДУС", - наголошує членкиня конкурсної комісії, яка делегована трудовим колективом Арсеналу Ірина Подоляк в інтерв'ю "Радіо Культура". Тобто нічого б непоправного не сталося, якби представників громадських організацій не було б в комісії взагалі. Але вони є. Чому? Проблема 2. Однакового голосують Членів конкурсної комісії у підсумку не шість, а дев'ять з жеребкуванням в останню мить тому що, на думку Подоляк, при розкладі голосів три проти трьох практично неможливо забезпечити голосування за "потрібного" кандидата. "Більшість - це чотири голоси. Своєю чергою, присутність далеких від культури і залежних членів комісії від ГО дає 100% гарантію проходження того, на кого поставили - інакше у цьому нема сенсу", - написала членкиня комісії в Фейсбуці. Ні ДУС, ні більшість претендентів на очільника Арсеналу не коментують звинувачення Подоляк. Хоча б для того, щоб підтримати реноме процесу. Публічно коментувати ситуації з виборами погоджуються лише представники комісії, який висунув Арсенал. І це теж знак.

Інша членкиня комісії, яка делегована колективом Арсеналу і є телеведучою UA: ПЕРШИЙ, Мирослава Лубківська звертає увагу, що представники ДУС та ГО на першому засіданні голосували однаково. Вони одностайно обрали голову конкурсної комісії та зробили голосування за генерального директора Арсеналу таємним: 5 голосів проти 3. П'ять, бо один з представників громадських організацій - Дмитро Прадєдович, виконавчий директор ГО "Україна.Всесвіт.Майбутнє", – не з'явився. "Не лише у мене виникло відчуття підготованої і режисованої постановки. Спільну заяву про невідповідність частини членів конкурсної комісії, конфлікт інтересів та про загрозу легітимності конкурсу опублікували також два кандидати на посаду директора Арсеналу, Ольга Балашова та Євген Березницький, - написала в Фейсбуці Лубківська. В заяві двох кандидатів ( повний текст) йдеться про заангажованість та участь ДУС у виборі незалежних представників громадських організацій. І що троє обраних жеребкуванням кандидатів від ГО зі сфери мистецтва та культури не ведуть активної діяльності в сфері культури,

не виробляють продукт на території сучасного мистецтва та сучасної культури. Проблема 3. Засекречений вибір Конкурс буде відбуватися наступним чином: кожний кандидат представить свою програму розвитку Арсеналу. На це дається 10-15 хвилин. Потім члени комісії поставлять декілька запитань. Далі – голосування. Все може зайняти до восьми годин. Ознайомитися наперед з програмами у них немає можливості, бо "їх не публікували, щоб під час презентації кандидати не могли один в одного цупити ідеї", - сказала Подоляк в інтерв'ю. Уточнимо, що закон "Про культуру" не забороняє поширювати програму до початку конкурсу, і сім кандидатів з десяти дали інтерв'ю, де розказали про свої ідеї, а троє - відмовилися. Щодо голосування, то, члени комісії проголосували, щоби воно було таємним - заповнити бюлетені і підрахувати результати ( протокол голосування). Це викликало обурення. І зрозуміло чому. Засекречуючи свій вибір, члени комісії тікають від відповідальності. Завжди можна сказати, що я за нього чи за неї не голосував. І ще момент: не завжди люди готові публічно за когось голосувати,

бо є ризик, що цей вибір намертво приклеїться до репутації. Таємне голосування розв'язує ці моральні дилеми. Про це ж у своєму інтерв'ю говорить Подоляк: "Процедура відкритого голосування була відкинута, я б сказала, в доволі категоричний спосіб і головою конкурсної комісії паном [Василем] Чернецем, ректор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтві, - авт.), паном [Максимом] Тимошенком, ректором Музичної академії України імені Чайковського, і паном [Зеновієм] Корінцем, генеральним директором Національного хору імені Верьовки. Вони сказали: "Ну, ми ж маємо право голосувати так або так. Ми не хочемо голосувати публічно, тому що ми не хочемо собі ворогів так би мовити, робити серед кандидатів". Дізнавшись про таємне голосування, трудовий колектив "Мистецького арсеналу" поширив заяву з вимогою зробити голосування відкритим, щоби "рішення кожного з членів комісії були відомо спільноті". Поки у відповідь тиша. Але є сподівання, що члени комісії змінять своє рішення перед тим, як почнуть заслуховувати кожного кандидата. Проблема 4. Конфлікт інтересів Головою конкурсної комісії п'ятьма голосами проти трьох (ДУС та ГО проти представників Мистецького арсеналу)

обрано Василя Чернеця, ректора Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. "Представник громадської організації, пан Анатолій Крисько запропонував обрати пана Черниця. Була ще інша пропозиція. Гліб Вишнівський запропонував іншу кандидатуру. Але швиденько поставили на голосування і п'ять осіб проголосували за", - розказала Подоляк в ефірі "Радіо Культура". Чернець має конфлікт інтересів з двома претендентами на посаду гендира – Михайло Кулиняк і Роман Недзельський працюють в Академії. Тому трудовий колектив "Мистецького арсеналу", Балашова та Березницький закликали Чернеця самоусунутися. У відповідь – тиша. Проблема 5. Щодо відкритості, публічності, прозорості Таємне голосування, жеребкування в останню мить, конфлікт інтересів та синхронне голосування представників ДУС та ГО – це не все, що пов'язане з цим конкурсом. Додати треба інформаційну закритість. ДУС не запросило журналістів та зацікавлених осіб ні на жеребкування, ні на перше засідання комісії. Також не було можливості подивитися ці процедури онлайн. Посилання на трансляції жеребкування,

які ДУС залишало на своєму сайті, вели на канал YouTube, де їх не було і немає до тепер. Проте у YouTube є відео першого засідання конкурсної комісії. Його виклали через добу після проведення. Так само буде і під час обрання директора – ніякого споглядання процесу наживо. "ДУС мені сказав, - говорить Подоляк, - що в законі написано, що друге засідання, де заслуховують кандидатів, що там має бути відеофіксація. Ми її записуємо, ми її онлайн, очевидно, не будемо транслювати, і потім після закінчення конкурсу ми її викладемо". Однак якщо ви думаєте, що дії ДУС – щось через край. То ні, це буденність для організації, закритість якої критикують з дня її заснування – 23 лютого 2020 року. Змінилося чотири президенти з того часу, але жодним чином не змінилися порядки в ДУС, яке відповідає за матеріально-технічне, соціальне-побутове та інше забезпечення президента, народних депутатів, членів уряду, РНБО та інших державних органів та дипломатичних представництв. Як обирали директора п'ять років тому? Попередній конкурс на посаду директора "Мистецького арсеналу" був не менш яскравим.

2016 рік, ДУС так довго не оголошує конкурс, що культурне середовище починає нервуватися. На фінал, де з чотирьох претендентів обирали переможця, прийшли невідомі активісти. Як їх пропустили у закрите приміщення – ніхто з організаторів не зміг відповісти. Активісти поділилися на два табори. Одна група критикувала кандидатку Наталю Заболотну, яка намагалася переобиратися директором Арсеналу на другий строк, інші – її захищали. Перемогла Леся Островська-Люта, про яку говорили, що вона - креатура голови ДУС Сергія Березенка. Островська-Люта це спростовувала, говорила, що не знайома з ним, проте знайома "з першою леді, оскільки ми неодноразово зустрічались на різних робочих групах". Наталя Заболотна, яка програла, сказала у коментарі ТСН: "Це був п'яти годинний фарс. Кандидат був відомий заздалегідь. Кандидат від влади". Поганий і ще гірший варіант 2021 – рік глобального культурного перезавантаження країни, оскільки керівництво змінюється в Українському культурному фонді, Довженко-Центрі та Мистецькому арсеналі. Трьох флагманських установ. Те, що відбулося в УКФ та Довженко-Центрі,

може повторитися в Арсеналі. Перший сценарій – будь-хто з кандидатів може оскаржити вибори в суді. Це те, що сталося в "Довженко-Центрі". Інституція має лише в.о. директора, оскільки один з кандидатів звернувся до суду. Наскільки затягнеться така підвішена ситуація – не зрозуміло, як і те, чим це закінчиться. Другий сценарій розвитку подій – буде обрано кандидата, який не посилить інституції, а створить конфлікти і розхитає її, як це відбувається останні пів року в Українському культурному фонді. Його трясе після появи нової Наглядової ради. Але другий сценарій завжди може закінчитися першим – коли хтось піде в суд оскаржувати результати виборів. Тому в будь-якому випадку програють люди, які працюють і розвивають "Арсенал", і програємо ми – його відвідувачі, заради яких він і існує.

Читайте еще