В Україні скоротять кількість вишів. Чому це рішення виправдане, дослідили у ТСН Тиждень.Нагадаємо, що Світовий банк виділяє 200 мільйонів доларів на модернізацію українських вищих навчальних закладів, зокрема на те, щоб скоротити кількість університетів, аби їх якість стала кращою.Хто найслабший і кого будуть оптимізувати, покаже аудит самого Світового банку, зазначив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет.В Україні не збігаються бажання випускників та роботодавців. Абітурієнти вперто продовжують обирати гуманітарні науки, а компанії шикуються в чергу за дефіцитними випускниками технічних спеціальностей.Причин кілька. Головна – цілковита відсутність профорієнтації.У дітей не має змоги піти і помацати професію. У нас не має екскурсій на підприємства, стажування для малечі не має, працевлаштування з 14-16 років – немає. Відповідно діти у нас мають якесь космічне уявлення про ринок праці. За дітей часто обирають батьки, керуючись стереотипами. Ми маємо велику кількість дипломованих фахівців, бо наше упередження, що якщо дитина не отримала диплом про вищу освіту,
з нею щось не так, - говорить експертка з ринку праці.Батьки також виступають проти дефіцитних та високооплачуваних робітничих спеціальностей.За інформацією асоціації роботодавців сьогодні стартова зарплата юриста, який щойно закінчив університет, – 6-8 тисяч гривень. Робочі, або технічні професії оцінюються у 15 тисяч гривень на старті. За два роки роботи зарплата може вирости до 45 тисяч гривень. Але батьки не хочуть, щоб їхні діти працювали на заводі, бо є стереотипи – що завод це щось страшне і брудне.Як наслідок маємо хронічний перебір юристів та менеджерів, – говорять в Асоціації роботодавців.Торік абітурієнти найбільше заяв подали на правові спеціальності. На другому місці менеджмент, далі філологія, комп’ютерні науки. Вперше за останні роки у ТОП-5 за кількістю поданих заяв увійшла вчительська спеціальність – «Середня освіта». А роботодавці хочуть геть іншого.У нас шалений попит з боку роботодавців на фахівців з програмної інженерії, комп’ютерних наук і кібербезпеки. Часто студент, який випускається тільки з універу, може отримувати 2-3 тисячі доларів.
Це не тільки стосується ІТ-фахівців, а й інженерів енергетики, інженерів з автоматизації, - говорить ректор КПІ.Ректор університету Шевченка стверджує, що на третьокурсників біологів та хіміків відкрите полювання закордонних хедхантерів.Хороший хімік-аналітик має зп 25-30 тисяч гривень зі старту, - зазначає говорить ректор.На ринку праці не вистачає ІТ-фахівців. Щороку їх потрібно понад 30 тисяч. А виші випускають половину. В Асоціації роботодавців рекомендують обирати для вивчення прикладну механіку, фізику чи математику. Роботодавці також шукають інженерів-технологів, металургів, хіміків, фармацевтів. У дефіциті нині й медики.Держава забрала бюджетні місця в гуманітарних спеціальностей і віддала природничим. Також, студент-технар має більшу стипендію, ніж юрист. Але це все одно не рятує.Випускники сьогодні вибирають не ту професію, яка потрібна ринку праці, а ту, що легша для вступу! Батьки для себе повинні зрозуміти, що вони хочуть: диплом, папірець, чи вони хочуть кар'єрний успіх своєї дитини, – наголошують в Асоціації роботодавців.Про ключові моменти, на які варто звернути увагу в контексті профорієнтації, стереотипи, що можуть заважати дитині обрати професію, а також про те, як допомогти учням зробити правильний, усвідомлений вибір, читайте у матеріалі Тамари Сухенко, психологині, коуча, фасилітаторки, авторки книги «Як обрати професію майбутнього».Запрошуємо вас до участі у Всеукраїнському семінарі-практикумі з елементами тренінгу: «Емоційний ресурс і психологічне здоров'я педагога: засоби збереження та відновлення. Підвищуємо психологічну компетентність», який відбудеться 13 липня 2021 року в онлайн-форматі. Тривалість - 6 годин.Взяти участь: https://vseosvita.ua/seminar/7