Спікер парламенту Дмитро Разумков скликає засідання на вимогу президента Володимира Зеленського. Як повідомила спікерка Разумкова Ольга Туній у Facebook, початок сесії призначили на 14.20. Depo.ua пише про перипетії навколо герба і про малюнок, який можуть нарешті затвердити.
Отже, вимога про наявність в Україні не лише Малого, а й Великого герба, прописана у ст. 20 Конституції країни. Великий герб має містити, власне, малий (тризуб) та елементи герба Війська Запоріжського. Це так званий Лицар із самопалом або Козак з мушкетом.
Як раніше розповідав Depo.ua голова Українського геральдичного товариства і співавтор Малого герба Андрій Гречило, відповідна стаття у Головному законі країни з'явилася як компроміс із комуністами.
"Щоб затвердили статтю про державні символи, хай буде ще записана стаття про Великий герб, який ніби мали розробити з урахуванням розвитку соціалістичного періоду, щоб показати державу радянської влади. Однак оскільки питання потім зависло, то воно дотягнулося до нашого часу, бо дуже громіздка схема, щоб змінити конституцію. Я давно повторюю,
що треба змінити 20 статтю і залишити один герб, як мають більшість держав у світі. Та спочатку 300 депутатів мають винести це питання на референдум, проголосувати, і потім 300 голосів мають затвердити результати референдуму. Ця частина конституції змінюється таким шляхом", – пояснив геральдист.
Втім, заскладну процедуру проводити не наважуються, але й ухвалити Великий герб поки що не зуміли. Наразі, у 2021-му, це буде вже друга спроба.
Першу ще у 2009-му здійснив Кабмін Юлії Тимошенко, однак до голосування у парламенті не дійшло. Натомість у 2020-му "слуги народу" заговорили про необхідність нарешті затвердити відсутній символ. Кабмін оголосив конкурс ексізів Великого герба за сприяння міністрів культури та юстиції.
Для голосування скикали жюрі із кандидатів та докторів історичних і юридичних наук, мистецтвознавців, художників та геральдистів. Робіт загалом подали 112. За словами Гречила, якісних з них виявилося дуже мало – або дитячі малюнки, або ж твори, що не відповідають вимогам.
Зрештою перемогла робота співавтора Малого герба Олексія Кохана, її і показали суспільству.
Втім, соцмережі розрозилися шквалом критики. Герб називали проявом шароварщини та патріархальності, висміювали "шкарпетки" янгола (насправді чоботи) та статевий орган лева.
На День Конституції Зеленський вніс в парламент Законопроект про Великий герб України і висловив сподівання, що його ухвалять до 30-річчя незалежності. Тоді найбільшою несподіванкою стало, що президент прийшов у Раду не з переможною роботою – вочевидь, Зеленський перейнявся критикою і відмовився від проєкту.
Натомість представив малюнок, який почали створювати ще у 1996-му, а його перші автори – Віталій Мітченко та Олександр Івахненко (наразі вже покійний). Допрацьовував ескіз художник Сергій Якутович, що створював ескізи для картини "Тарас Бульба".
Як він вже у 2009-му розповідав в інтерв'ю газеті "День", допрацьовував ескіз півтора місяці, передивився понад 60 варіанів козаків та понад 30 – левів. І вже тоді визначився з остаточним варіантом.
Якутович пояснював значення елементів зображення. Так, згори зображена корона Володимира Великого, що є символом незалежності будь-якої держави, нижче – орнамент, що нагадує добу гетьманства і бароко. Ну, а лев позує на малюнку в короні Данила Галицького.
Тоді, у 2009-му, варіант прийняли президент і уряд, а от Верховна Рада розглядати його не побажала. Але вже за кілька днів ескіз отримає потужний новий шанс поповнити список державних символів. І хоча цей герб теж викликає нарікання, – наприклад, щодо фантазійності верхньої корони, яка начебто не має стосунку до української історії – цього разу закінчити багаторічну епопею все-таки можуть.