Общество

Сила в єдності. Історія кримськотатарського політв'язня Асана Ахтемова

12 янв•NV

Матеріал підготовлено в рамках програми авторів-амбасадорів на підтримку українських в’язнів Кремля #SolidarityWords

«Для мене змінилося абсолютно все. Все, чого люди зазвичай не помічають, я почав бачити. Чомусь дуже цікаво, чи опало листя з дерев. Не знаю, чому мене так мучить це питання…». Це рядки з листа, що його в жовтні минулого року із так званої «карантинної камери» Сімферопольського слідчого ізолятора написав Асан Ахтемов, кримськотатарський громадянський журналіст, в’язень сумління.

Нічний страх, кроки на сходах, «гупання у двері прикладом», непрохані гості на порозі, які наказують збиратися і «проїхати з ними» — це, на жаль, прошивка української історії, нашої колективної пам’яті. Це — сталінські тридцяті. Це — брежнєвський 1972-й, коли почалася «зачистка» української інтелігенції, і за ґрати потрапили Євген Сверстюк, Іван Світличний, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Ірина Калинець та інші дисиденти; 12 січня цього року минає рівно п’ятдесят років від початку цієї каральної акції, пам’ять про яку ми щороку вшановуємо як День українського політв'язня.

Хай би пам’ять і була пам’яттю. Але те, що сьогодні виробляє російський авторитарний режим щодо кримських татар в окупованому Криму, є дослівним відтворенням «тексту» з 30-х і 70-х, який вже давно мав би залишитися в підручниках історії. «Цитати» добре впізнавані: залякування, психологічне ламання, шантаж, фізичні тортури, обмеження доступу до затриманих адвокатів і родичів, фальшування доказів «провини», інсценізування слідства і суду, які відбуваються з порушенням як міжнародного, так і російського законодавства. А найголовніше: створення атмосфери безнадії, яка має на меті відібрати ув’язненим, їхнім близьким і однодумцям відчуття сенсу їхньої боротьби.

Мені як учасникові кампанії #SolidarityWords, ініційованої Українським ПЕН та Центром прав людини ZMINA, випала відповідальна честь стати публічним «голосом» одного з незаконно ув’язнених — Асана Ахтемова. Це — мудра й дієва стратегія: розповідати поодиноку історію окремої людини, замість того, щоб повторювати безособові абстракції.

Це — брежнєвський 1972-й, коли почалася «зачистка» української інтелігенції

Асан Ахтемов — активіст і патріот, який проводив інформаційні й освітні кампанії, присвячені кримськотатарській історії та мові, зокрема, скеровані до кримських татар в усьому світі, до світової спільноти, що виводило проблему корінного народу Криму на глобальний рівень. І це, мабуть, найгірше для путінського режиму, якому залежить, аби питання кримських татар лишалося «внутрішньою справою РФ».

Пізно ввечері третього вересня 2021 року в домі родини Ахтемових — Асана, його дружини Репіки та двох малих дітей, Рефата і Сафіє, — з’явилися «гості», не менше десятка чоловіків в уніформі та цивільному. Далі все пішло за типовим «чекістським» сценарієм: інсценізований поспіх, мінімум часу на збори речей, психологічний тиск. Ахтемові заявили, що він буцімто зґвалтував якусь дівчину: це робиться для того, щоб збити жертву з пантелику, позбавити її перед лицем очевидного абсурду будь-якої здатності до психологічного самозахисту, а до того ж поставити її у двозначному світлі перед близькими.

Дорогою до Сімферополя та на місці допитів шантаж і залякування тривали: Асанові погрожували,

що в разі відмови від дачі показів його вб’ють, завдадуть шкоди його дружині, згноять його в камері. Потім почалися побиття, тортури електричним струмом. Невдовзі було оприлюднене відео, на якому Асан зізнається у своїй «провині»: буцімто причетності до підриву газопроводу в селі Перевальне, що було представлене як «диверсія», інспірована «українською стороною». На відео є дві деталі, які привертають до себе увагу: Асан доволі неприродно прикриває руками живіт, і в нього чомусь розмите фільтром обличчя. На думку адвоката Айдера Азаматова, перше може вказувати на сліди побиття, а друге, ймовірно, було зроблене, щоб приховати той факт, що Асан читає з папірця заготовлений текст.

Читайте також:

Рустем Умєров

Месседжі до шести столиць. Як у 2014-му кримські татари доносили світу правду про Крим

Згодом у листі, переданому на волю, Асан відмовився від своїх зізнань, здійснених під тиском. Можна припускати, що саме через це протягом 50 днів адміністрація Сімферопольського СІЗО утримувала його в так званому «карантині» — вогкому і холодному, фактично, непридатному для життя приміщенні (колишній конюшні),

де затримані зазвичай перебувають протягом однієї-двох діб. «У мене починаються напади, коли я засинаю. Мені здається, я забуваю, як дихати», — розповів Асан адвокатові невдовзі після затримання.

Протягом усього цього часу Асанові не дозволяють бачитися з рідними. «Двадцять другого грудня був суд. На саме засідання нас не допустили, але потім завдяки нашим адвокатам нас впустили на оголошення вироку. Там я його й бачила останній раз, але розмовляти нам не дозволили», — розповідає дружина Репіка. Вирок, про який каже Репіка, — це продовження утримання під вартою до 23 лютого. Загалом же Асанові загрожує від 10 до 20 років ув’язнення.

За десять днів до затримання Асана Ахтемова, його брата Азіза та заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла відбувся саміт «Кримської платформи», і саме з цим фактом пов’язують хвилю арештів на початку вересня. Це ставить усіх, хто здійснює публічну діяльність із захисту прав кримських татар, у непросту і чутливу ситуацію: безумовно, така діяльність необхідна, але водночас будь-яка акція чи заява може погіршити становище ув’язнених;

тобто вся активність мусить проводитися відповідально і з усвідомленням можливих ризиків. А те, що стосовно «підозрюваних» здійснюється постійне психологічне насилля, яке не має нижньої межі припустимого, демонструє хоча б епізод, про який розповідає Асан в одному з листів із-за ґрат: коли його везли в авто після першого судового слухання, йому було заборонено обертати голову і дивитися в заднє скло автомобіля — щоб він не побачив натовпу, який прийшов його підтримати.

«Як же легко декому зламати людині та її близьким життя, зламати плани на майбутнє, відібрати свободу, — пише Асан Ахтемов у листі. — Але їм не зламати наш дух і не уникнути правди».

Що ми можемо робити для наших співгромадян, які нині перебувають у в’язницях чи під домашнім арештом у Росії та тимчасово окупованому Криму з політичних мотивів (а таких станом на сьогодні - 127 осіб)? Насамперед те, про що пише Асан: говорити правду, ширити достовірну інформацію про злочини путінського режиму всіма доступними нам способами; і робити це солідарно. Кримські татари кажуть: «Birlikte quvet» (бірлікте к’увет) — сила в єдності.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Читайте еще