Усі ці скандали, боротьба, олімпійський комітет і так далі, мені здається, відбуваються через те що багато хто відірваний від реальності. Активні люди мають витрачати залишки енергії для того щоб пояснювати що погано — не те що саме зараз, а взагалі.Вибачте, але спробуйте поставити себе на місце, наприклад, шуфрича.Страшна війна, братські могили, закляклі діти над гробами батьків. Ну навіщо йому зараз бути членом НОК? Щоб що? Піти з політики щоб займатись спортом? Так не йде шуфрич з політики. Ця логіка незбагненна.Є таке розповсюджене пояснення на незрозумілі питання: тому що може. Ми навіть приблизно не усвідомлюємо наскільки наша країна — країна можливостей."Як не можна? Хто сказав?"Оскільки інститутів, правил та законів майже не існує не те що в чиїсь системі координат, а взагалі, обмежити у цій безмежності може лише хтось, а не щось. А якщо хтось, то це така справа — суб‘єктивна. Можна домовлятися. І от люди витрачають життя на постійні "домовляння". Раніше обленерго можна було отримати в такий спосіб. Все предмет домовленностей — від підшипника до газового родовища.
Інтерес, паритет, опціон, номінал, креатура.Корупіонери може й виіхали. Тільки в Монако, Відні, Лондоні чи в Дубаї нема чого вкрасти — одні витрати. Можна лише домовитись про те як вкрасти в Україні. Дистанційка.В цей самий час є люди, які хочуть перемогти бо це єдиний варіант залишитись в живих. Просто жити далі. Коли ти знаєш що в будь який момент ти і ролекси можуть залишити країну через зелений коридор, зрозуміти "а чому не можна НОК — складно".Хочеться, авжеж, щоб всі все зрозуміли і тим хто залишиться в живих не довелось витрачати час свого життя на подальшу боротьбу. Але вже очевидно що так не буде. Буде навіть навпаки. Бо хтось захищає своє життя та життя своєї родини в цій країні, а хтось вважає що можна все. Тому що може.Джерело — Фейсбук Михайла Ткача