Героям Слава!
Сьогодні Кременчук з великою скорботою прощається з Захисником з Кременчука, сильним та мужнім молодшим сержантом Олександром Брагою «Тором». Чимало військових з тероборони, з Національно-визвольного руху «Правий сектор», волонтерів, просто громадян, хто знав Олександра, приходили прощатися до відкритої домовини, що стояла у холі Міського палацу культури. Море квітів, багато вінків, чорно-червоних прапорів, сліз присутніх та одночасної мужності.
Відомо, що Олександр працював на багатьох посадах, але постійно мріяв бути військовим.
З початку повномасштабного вторгнення чоловік був одним із перших зарахований в ряди Тероборони.
Сюди, на прощальну церемонію, приїхав і його перший командир відділення та взводу, з яким «Тор» починав захищати Батьківщину.
Спершу Брага пройшовши курс посиленої військової підготовки, і уже після цього було направлено до Донецької області.
«Виконавши бойове завдання, вони поверталися до постійного місця дислокації - до командного пункту. І там потрапили у засідку. На жаль, він разом з ще двома побратимами, загинув 22 червня», - розповів військовослужбовець із позивним «Художник».
Присутні побратими згадують «Тора» зі сльозами на очах.
Розповідають, що він був світлою людиною, дуже відповідальною і що б не попросили – міг усе покинути і прийти на допомогу.
«Україна втратила світлу, дорогоцінну людину. Він був кращим, неперевершеним, непереможним. Шкода, адже така Нація з такими захисниками, як наш Сашко, повинна нашу Україну рятувати далі. Бо він Герой – для всіх. Герої не вмирають. Слава Йому! Героям слава!» - прокоментував побратим з позивним «Барс».
Одна із місцевих волонтерок додала, що Олександр був справжнім, неймовірно сміливим. З 2014 р. він активно допомагав військовим.
Наприкінці церемонії донька Тора разом виконала прощальну пісню пісню «Плине кача».
Із палацу культури виносили чорно-червоні прапори об’єднання «Правого сектору», домовину, позаду йшли рідні - у вишитих сорочках.
Усі присутні спустилися на коліна.
Після відспівування у Свято-Миколаївському соборі захиснику кремують – такою була його заповідь рідним, коли відправлявся до зони бойових дій.
Після цього прах Воїна поховають на Алеї Героїв Свіштовського кладовища.
Ліна Романченко
фото, відео авторки