Спортивний директор «Шахтаря» Дарійо Срна розповів подробиці приїзду президента донецького клубу Ріната Ахметова на матч чвертьфіналу Ліги конференцій сезону-2025/26 проти АЗ у Кракові.
«Дванадцять років він не був на футболі. І три дні до гри з АЗ ми обговорювали, як поїхати на поховання Луческу. І він мені каже: «Може, я буду на футболі».
Президент каже цю фразу не кожен день. Але все одно він не сказав, що я буду на футболі. Для нього одне слово – багато означає. «Тільки ти не кажи нікому». Але це історична інформація. Зараз я презентую людину, яка довіряє мені, сказав мені. Я повинен поділитися інформацією, а не можу.
З часом охорона повинна прийти, перевірити. Я телефоную Палкіну, і він каже: «Та невже». Я кажу: «Так».
Наступного дня телефонує Ахметов, питає як тренування минуло, день до гри. Я питаю: «Президенте, Ви будете?» Мене цікавить тільки те, чи буде президент, чи ні. Я ще до цього команді говорю. Вже пішли слухи, що може бути, туди охорона приїжджає. Охорона може приїхати, але це не означає, що президент приїде.
Я збираю команду на полі. Це важлива гра для нас.
Чвертьфінал, АЗ. Потім їдемо до Києва, потім назад. Дорога жахлива. Я кажу: «Може, завтра президент буде на грі команди. Ви ж знаєте нашого президента всі? Ви знаєте, що він для нас робить. Наскільки він любить футбол, скільки ви чули про нього. Я думаю, що завтра є можливість, щоб він подивився на вас і ви на нього». Я хотів прибрати тиск.
Я кажу: «Давайте завтра граємо у футбол. Наш, справжній. І, якщо ще президент буде, то ще більше. Він любить швидкий перехід з оборони в атаку». Ніхто мені не повірив.
І ввечері я питаю: «Президенте, будете?». Він каже: «70% на 30%, що не буду». Вже засмутився. Ну, хоч є 30%. Було 60%, зараз 70-30%. Наступного дня приїжджаємо в Бухарест, їдемо в машині на поховання Луческу... Після президент каже: «Летимо на гру».
Я в машину пишу одразу: «Президент прилітає». Щоб все було готово. Пролітаємо на літаку і помітно стадіон. Уже світло горить на стадіоні в Кракові. Я кажу: «Президенте, ми тут граємо». Це історичний момент. Президент клубу бачить із літака стадіон, де він буде знаходитися через годину. І буде грати його команда, яку він не бачив 12 років.
Я єдина людина, який там була, і жодного разу не дивився з ним футбол наживо. За 23 роки. Якщо програємо... винен вже знаємо вже хто – Дарійо.
Заїжджаємо на стадіон. Вболівальники, коли побачили президента – всі до нього, всі робити фото. Вже я бачу, мені журналісти пишуть. Я вже бачу, що фокус не на футболі, а на ньому.
Спускаємося у роздягальню, я кажу гравцям: «Президент приїхав». Як почалося... «Серйозно, ти що?». Їду нагору. Це теж відео дуже зворушливе, коли команда виходить з тунелю, повертається до нього і аплодує. Це відео багато говорить про скільки ми сумували за нашим президентом. Але це просто до мурашок.
