10 травня 2025 року обірвалося життя Ігоря Миколайовича Коловоротного — бойового медика, офіцера Збройних сил України. Йому назавжди залишилося 27. Про це повідомляє Глухівська міська рада на сторінці у фейсбуці.
Ігор Миколайович Коловоротний народився 15 липня 1997 року у місті Глухові. Його знали як порядну людину. Випускник загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, яку закінчив з золотою медаллю, вихованець музичної школи. Мав ту рідкісну здатність чути глибше, відчувати сильніше, розуміти ширше. Його гумор завжди міг підтримати, а мовчання — сказати більше, ніж будь-які слова. А ще в нього було тату, як відображення душі: “Незламна воля — непозбувана бентега”. Він справді був незламним. І не просто жив із цією “бентегою” — він з нею творив, працював, воював і надихав.
На початку повномасштабного вторгнення Ігор не залишився осторонь. Він зробив вибір — захищати. Спочатку в складі сил територіальної оборони, потім на передовій Луганщини, далі — у реанімації Головного військового госпіталю. А згодом — фельдшер медичної роти, начальник медичного пункту механізованого батальйону. Він не просто лікував — він був тилом для кожного солдата. Знаходив ресурси, забезпечував, комунікував із волонтерами, встигав усе. Бо знав, що життя — найцінніше.
А ще встиг любити. Своїх батьків, з якими мав особливий зв’язок. Свою наречену Яну — ту, з якою планував майбутнє, про яку говорив з ніжністю. Своїх побратимів, яких не раз витягував із найважчих ситуацій. І своє місто, свій Глухів — де його пам’ятатимуть не лише як Героя, а як рідного.

Фото: Глухівська міська рада Na Mezhi Yampil