Мій сусід - досвідчений рибалка. Займається любительським ловом риби майже все своє свідоме життя і добре знає всі водоймища Охтирщини. У тому числі й «Дамбу» . Фотографуватися і називати своє прізвище у газеті відмовився, але свою точку зору на конфліктну ситуацію між орендарем «Дамби» Ольшанським та громадським об’єднанням рибалок, яке налічує до 200 чоловік, висловив відверто: Щоб там не говорили, але господар чи охорона у водойми має бути. Якщо залишити водний об’єкт без нагляду, браконьєри винищать електровудками все живе. Я знаю, що орендар Ольшанський має всі документи про зариблення цього штучного ставка, про закупівлю кормів на відгодівлю малька й таке інше. Ця «війна» розгорілася з новою силою, коли він назначив ціну за день рибальства в « Дамбі» у розмірі 200 гривень. Так і сказав людям, така висока ціна тому, що не хочу вас тут взагалі бачити… Чув, що може з’явитися інвестор для облагородження берегів «Дамби». На мою особисту думку, можливо, воно було б на краще. Але цінове питання за право порибалити необхідно вирішувати в межах розумного. Краще поганий мир… - Кор.
А якби ви , оці 200 чоловік рибалок скинулися коштами, запустили у водойму малька, годували б його, охороняли, ви б дозволили тут рибалити чужим, які ні копійки не внесли у зариблення й утримання місця вилову риби? - Однозначно, що ні! Наголошую, оренда водойми потрібна однозначно. Де немає оренди, там від риби залишаються одні спогади. Деякі горе-любителі навіть малька підсаками гребуть, кажуть :«курей годувати» . І їм начхати, що завтра тут буде пусто. - Кор. Усім рибалкам на одному березі щастить однаково? Ось заплатили за право вилову ви і ваш сусід. В одного клює, в іншого ні. Що тоді? - Така ситуація трапляється. Сидимо ми в п’яти метрах один від одного. При цьому один ловить, а в іншого взагалі навіть не клює. Тоді невдаха починає обурюватися, за що, мовляв, заплатив гроші, як тут немає риби. Тому хочу нагадати, що першочергово вдала рибалка залежить від кваліфікації рибака. Треба враховувати погодні умови, наживку, знаряддя й таке інше. Тонкощів і секретів вистачає. Нещодавно рибалив зі своїм зятем на березі Ворскли під містком. Зять поїхав, а я залишився зі своїми п’ятьма вудками та ще й його дві не прибрав. Під’їхали хлопці в зеленій формі, давай мене «строїти» за порушення правил лову. А тут такі ж рибалки, як і я, кричать їм з іншого берега : «… краще слідкуйте, як щодня Ворскла 30-метровими сітками перегороджена! Цього ви ніколи не бачите!...» Ну, ви розумієте, якими слівцями все це приправляли. Інспектори не те що не заперечували, а взагалі нічого не відповіли, поїхали собі мовчки. А це ж правда і всі знають про сітки, чому не витягають їх з води, не ловлять браконьєрів? Дуже хочеться, щоб водойми нашої Охтирщини були повноводними, зарибленими і надійно захищеними від знищення водного світу. Розмовляла з рибалкою Яна Андропова
