Кажуть, який дім - такий і господар. Так, мабуть, і в населеному пункті: яким люди бачать його першої миті, таке й враження про це місце у них складається. Відвідуючи різні містечка України, приємно бачити впорядковані території, гарні сквери із алейками, квітами та лавочками для відпочинку. Що ж думають гості Липової Долини, виходячи з автобуса і потрапляючи на наш так званий «базар-вокзал»?.. Ця територія ось уже декілька років перебуває в жахливому стані (і про це неодноразово писалося на сторінках газети). Величезні ями на дорозі, болото, бруд, затоптані газони та бордюри. Особливої «привабливості» набуває цей куточок Липової Долини у п’ятницю: до обіду – стихійна торгівля прямо на проїжджій частині та на непристосованій території, а у післяполуденний час – літаючі целофанові пакети, мішки та купи сміття, що їх залишають по собі підприємці та покупці. Одним словом, хвалитись немає чим. Якщо в цілому Липова Долина виглядає доглянутою і гарною, то її «візитівка» – район автовокзалу бажає кращого… У нашому селищі – багато активних, ініціативних людей:
депутати місцевих рад, підприємці, готові допомагати, небайдужа молодь. Тож питання наведення порядку на цій території давно хвилює місцевих жителів. З початком весни справа, здається, зрушила з місця. Як розповів місцевий підприємець, член виконкому селищної ради В.О.Штанько, селищна рада розпочала заплановані роботи з благоустрою саме «проблемної» території автовокзалу. Вже завезений грунт та облаштовуються газони, планується зробити алейки та клумби, встановити лавочки. Селищна рада ще в минулому році закупила бруківку і пісок, витрачатиме кошти на матеріали і в цьому році. Спонсори (а це в основному місцеві підприємці) оплатять проведення робіт. Тобто справа закрутилася, роботи розпочаті. А далі – час покаже: згуртується липоводолинська громада для спільної справи чи ні. Селищна рада звернулася з листом до депутатів районної ради з проханням зробити фінансовий внесок у проведення цих робіт. Комісія районної ради з питань бюджету вирішила розглянути це питання на наступній сесії і по можливості виділити кошти. Є ще один нюанс. Як говорить Володимир Олексійович Штанько,
нещодавно у нього відбулась розмова із генеральним директором ТОВ «Сумиоблавтотранс» М.М.Тертичним та начальником ДП «Сумський облавтодор» С.М.Гайдашем. Обласні керівники запевнили: якщо буде ініціатива місцевої влади – то вони готові взяти на себе частину робіт по упорядкуванню території автовокзалу. Можливо, нарешті вирішиться проблема стихійного ринку, адже будь-які гарні починання можуть бути дуже швидко зруйновані. Заїжджі торговці та покупці дуже швидко затопчуть і зелену травичку на газонах, і нові алейки. Під час підготовки цього матеріалу саме розпочались активні роботи з благоустрою: під'їжджають одна за іншою машини з матеріалами, працюють люди. Селищна рада закупила голубі ялинки і кущі самшиту для їх висаджування на цій території. Активісти планують організувати суботник за участю небайдужих липоводолинців, щоб спільними зусиллями навести порядок. Тож гарні задуми і починання є. Дай, Боже, щоб вони втілилися у конкретні добрі справи. Юлія Міщенко Свою думку з приводу проблеми, піднятої у статті, висловив і В.О.Штанько:
«Спілкуючись з багатьма людьми, я зрозумів, що настав той час, коли люди потребують таких змін, щоб їх було видно неозброєним оком, щоб вони були максимально доступні для всіх. В першу чергу я говорю про облаштування територій, якими користується максимальна кількість людей. Поки що у нас основна частина територій, сіл селищ, міст – це загальна власність. Коли будуть облаштовані парки, алеї, дороги, ми всі в рівних частинах незалежно від нашого достатку зможемо ними користуватися. Ніхто нікого не прожене з лавочки в парку, ніхто не заборонить ходити по алейках і доріжках скільки завгодно, ніхто не заборонить сісти або прилягти на зелений газон і відпочити, як це часто роблять в парках європейці і американці. Коли у нас такі облаштовані території будуть максимально використовуватися, то ми матимемо набагато достойніше життя: ми побачимо ці зміни ось тут, поряд біля себе, а не десь там у Києві, де толком не бачимо і не розуміємо. Я уже говорив, що до цього є великі прагнення людей. Але я вам скажу, як би не дивно у наш час це звучало, що є прагнення і влади:
селищної, районної, і депутатів у тому числі. Як казав Остап Бендер: «Лед тронулся, господа присяжные заседатели…». Тільки потрібно ще той лід штовхнути так, щоб він поплив із великим прискоренням. Врешті-решт, і це, очевидно, найголовніше: наші воїни, відстоюючи землі держави Україна, боролись, в першу чергу захищаючи своє селище, село, місто, в надії і вірі у те, що в майбутньому села і міста виглядатимуть гарними і красивими, будуть процвітати. Не повинен воїн, який захищав своє селище, бродити по калюжах у центрі цього селища, а повинен достойно йти гарними алеями і споглядати навкруги фасади гарних будівель, милуватись парками і квітами. Всі ті, кому ще не випала честь захищати нашу Вітчизну, повинні все це зробити для нашого воїна, і тоді він побачить, що недаремно захищав це село, селище, місто, саме тут буде достойне життя. Наостанок хочеться надіятися, що це буде остання або одна із останніх публікацій на цю тему. Є відповідні напрацювання, розуміння влади, зараз потрібно якомога менше говорити, а більше – працювати».
