Воювати зі стихійною торгівлею в Охтирці по провулку Харківський і вулиці Батюка справа марна і не справедлива. Бажаючих продати вирощену власноруч сільгосппродукцію значно більше, ніж може вмістити територія центрального продовольчого ринку.
Життя у фінансовому плані для простих людей зараз стало настільки тяжким, що не дати заробити їм зайву копійчину вже є злочином. Міська влада, здається, незважаючи про власне розпорядження щодо заборони стихійної торгівлі, це вже добре розуміє.
І слава Богу!
«Ганяти» народ, який підгодовує містян свіжою городиною та ягодами, особливого бажання не має і поліція, яка розуміє, що першочергово повинна боротися зі злочинністю, а не з бабусями, які продають свій харч із “асфальту”.
Тим паче, всі бачать, охтирський базар не витримує ніякого сусідства товарів. Та ще й перед орендованими кіосками додатково наставлено стільки лотків, що у базарні дні проштовхнутися важко. Звичайно, селянинові там місця немає, а йти з домашніми овочами та фруктами на п’ятачок під навісом, де у літню спеку смердить свіжою рибою, яку за бажанням покупців ще й розчиняють - мало хто хоче. Та й туалет із ароматами поряд...
Тому на даний момент стихійна торгівля по провулку Харківський та вулиці Батюка влаштовує всіх: і продавців, і покупців. До проблем простих людей, які власною працею заробляють собі на прожиття, попри всі вимоги і закони треба ставитися з розумінням.
