Після корупційного скандалу щодо колишніх очільників, у Держспецзв’язку призначили нового голову. Ним став колишній військовий та топменеджер Юрій Мироненко. Розповідаємо, що відомо про нового директора структури, яка відповідає за кіберзахист держави та закупівлі «Армії дронів». 20 листопада Кабмін звільнив голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника з питань цифрового розвитку Віктора Жору. НАБУ та САП оголосили їм про підозру у заволодінні 62 мільйонами гривень із держбюджету. За версією НАБУ, упродовж 2020-2022 років керівництво Держспецзв’язку змовилось із приватною компанією, яка постачала департаменту обладнання та програмне забезпечення за завищеною ціною. У 2021-2022 роках підприємствам перерахували понад 285 млн грн, хоча реальна вартість товару становила 223 млн грн. Різницю у 62 млн грн учасники схеми вивели за кордон.В установі порушення заперечують, як і фігуранти справи. У листопаді їх помістили під варту на два місяці, але Юрій Щиголь та Віктор Жора внесли заставу. Детальніше про розслідування можна почитати у матеріалі SPEKA. Юрій Мироненко закінчив Міжнародний науково-технічний університет імені академіка Юрія Бугая (1994–2000 рр.).
На бакалавраті навчався за спеціалізацію «Менеджмент», а ступінь магістра отримав за спеціальністю «Міжнародна економіка».Мироненко тривалий час працював у банківській сфері, працював у Правекс Банк, Ukrsibbank BNP Paribas Group тощо. З 2008 до 2010 року працював фінансовим директором концерну «Стирол», який займається виробництвом добрив і азотних сполук. Від 2010 до 2015 року перебував на посаді генерального директора ТОВ «Даймонд Сфір Груп», яке займалось кількома різними напрямками: ІТ, логістикою, будівництвом, аграрним господарством.Від 2014 року — директор, а від 2016 до жовтня 2023 року — голова правління Інституту суспільно-економічних досліджень (ІСЕД) — неурядового аналітичного центру, що супроводжує реформи в Україні. У своїх публікаціях за 2016-2017 рр. Мироненко зокрема наполягав на децентралізації та детінізації економіки, зокрема у сфері будівництва. У 2019 році Мироненко уклав контракт і долучився до тероборони, а впродовж 2019–2020 років проходив навчання та нагороджений нагрудним знаком «Срібний хрест». Від початку повномасштабного вторгнення воював у складі 112 бригади тероборони Києва,
де брав участь в обороні столиці та формуванні добровольчих формувань. Пізніше обійняв посаду заступника начальника штабу 129 батальйону 112 бригади. Після цього очолив відділ по роботі з добровольчими формуваннями територіальних громад 112 бригади.До призначення головою Держспецзв'язку був командиром ударної роти БпЛА, яка працює на Запорізькому напрямку. Основним завданням Держспецзв’язку до початку повномасштабного вторгнення був кіберзахист державних сайтів та баз даних. Проте з липня 2022-го більшість закупівель БпЛА у рамках проєкту «Армія дронів» відбуваються саме через цю структуру. За словами Ярослава Юрчишина, заступника голови антикорупційного комітету Верховної Ради це зробили, щоб проводити швидші та менш бюрократизовані закупівлі. До того ж витік інформації з інституції менш ймовірний. Водночас прозорість закупівель може викликати запитання. У березні 2023 року парламент спрямував на «Армію дронів» 30 млрд грн. За законом про «військовий ПДФО», Департамент має отримати ще 13 млрд грн. А у 2024 році відомство отримає на дрони 45% ПДФО, за прогнозом – це 43 млрд грн.
Після розслідування про завищені ціни на закупівлях Держспецзв’язку в 2020-2022 роках виникла також підозра щодо інших закупівель. Зокрема щодо «Армії дронів». Михайло Федоров 21 листопада опублікував пост, в якому написав, що Мінцифри співпрацює з правоохоронцями, щоб забезпечити прозорість та підзвітність у закупівлях безпілотників, та ділиться інформацією з НАБУ. Мінцифри почало оприлюднювати ціни на дрони на порталі Prozorro, а також надало інформацію про укладені контракти виданню «Наші гроші». Загалом придбали дрони DJI Mavic, DJI Matrice різних модифікацій та AUTEL EVO Max 4T на майже 10 млрд грн.Як стверджує головред видання Юрій Ніколов, який проаналізував закупівлі, ціни за деякими видами дронів відповідали ринковим, а за деякими контрактами завищену ціну частково знизили після додаткових угод. Нові закупівлі вже відповідають ринковим обставинам. Окрім цього, до обов’язків Департаменту також належить захист від кібератак та забезпечення урядового звʼязку. За останні два роки росіяни значно посили кібератаки, які до того ж часто передують ракетним обстрілам. А ще з грудня 2022-го року орган відповідальний за захист критичної інфраструктури.У цьому переліку як державні, так і приватні установи. Держспецзв'язку стане першим державним органом, який керуватиме національною системою захисту критичної інфраструктури, координуватиме міністерства та операторів інфраструктури, вестиме реєстр об'єктів та готуватиме оцінки ризиків системи на національному рівні.
