У світі нині уже немає готових технологій, котрі нас порятують — нас порятують лише розроблені нами або для нас
Крик душі, або з чого для мене складається важкість війни.
Сюжет 1. FPV-дрон У квітні 2022, як тільки московські війська відійшли від столиці, я замовив знайомим любителям дронів зробити мені FPV-дрон. Я перекинув їм гроші, вони їх сумлінно витратили, але зробили… бомбер, тому що їм шкода було, що в першу ж місію дрон буде витрачено. Я махнув на це рукою, бо тоді була спека на Донбасі, і зосередився на технологіях виносних антен, котрі дозволили моєму розрахунку вижити в умовах тої війни, коли у росіян був без ліміт на артилерійські боєприпаси.
FPV-дрони стали трендом приблизно за рік по тому, весною 2023-го вони вже з’явилися практично всюди по лінії фронту.
Сюжет 2. «Нічний FPV-дрон». Кілька місяців тому я купив тепловізор, знайшов найбільш притомного виробника FPV-дронів, запропонував йому зробити нічну версію свого дрона. Інженери цього виробника в кінці-кінців склали тепловізор і FPV-дрони, але залишилося тільки підібрати таку систему зв’язку,
котра мінімізувала затримку зображення. На жаль, у мене не було безліміту часу, треба було далі виконувати свої стандартні обов’язки, тож цей проект на тому й зупинився.
Приблизно місяць тому я зауважив повідомлення, що росіяни вже використовують свої FPV-дрони вночі, встановлюючи на них відповідні камери. Тепер українці терміново конструюють вже свої дрони з нічними камерами. На щастя, за цю справу взявся один відомий волонтер, котрий спеціалізується на поставках FPV-дронів у ЗСУ.
Волаю у всесвіт, як та сирена: до-по-мо-жіть!Сюжет 3. Безпілотний «автомобіль». У травні цього року я зібрав тих інженерів, котрих знав і котрі потенційно могли потягнути тему безпілотного колісного транспортного засобу. Я хотів, щоб на основі широко доступних рішень створити платформу, котра дозволяє за допомогою дистанційного керування доставляти на передові позицій боєприпаси, харчі, пальне тощо,і евакуйовувати, при потребі, поранених.
Деякий час у групі відбувалося спілкування, далі все затихло. На жаль, дотиснути інженерів на виконання цього завдання я так і не зміг — їхнього власного запалу забракло,
я ж, як завжди, був украдений повсякденними своїми обов’язками, рутиною війни.
Не останню роль зіграв той факт, що конструюванням подібних керованих платформ займається багато хто. Але проблема в тому, що мало кому зрозуміло, що таке бій, що таке війна на передовій — тому перше, про що думають подібні конструктори, так це про автоматичну турель типу кулемета на колісній або гусеничній платформі. Тактику застосування подібного обладнання ніхто не уявляє - більше того, за залізним законом Даннінга-Крюгера, навіть не свідомий недостатності своїх знань.
А нам, в першу чергу, треба засоби постачання передових позицій, котрі зможуть працювати в умовах цілодобової небезпеки від FPV-дронів — як я писав вище, у росіян уже така цілодобова блокада працює проти нас в деяких найбільш гарячих точках.
Так от, сьогодні до мене звернулися власне з таким проханням — мовляв, нас цілодобово пасуть російські FPV-дрони, порадь якийсь засіб доставки!
Від таких невдач інколи дуже прикро — коли хочеться вимовити ту фразу «а я ж казав!».
І це незначна (уже) частина прикладів. Інші я не можу викласти в силу їхньої специфічності.
Я точно знаю три технології, котрі можуть розвернути воєнну удачу у наш бік, або принаймні, вивести нас на паритет з агресором. Я знаю ще десяток речей, котрі слід розробити — і якщо їх розробити, то ми точно станемо достатньо сильні, щоб змусити Москву від нас відчепитися.
Я точно знаю, що жодна державна структура — ні ГШ, ні МО, ні хто-небудь інший — не в змозі ці технології відпрацювати як слід, швидко. Я ходив по різних кабінетах достатньо багато, щоб винести такий вердикт.
Я не бачу іншого виходу, як українському бізнесу об'єднатися і утворити фонд фінансування інновацій.
Я вражаю це провиною не тільки державних структур, але і українського великого бізнесу, що у нас досі немає масового, тисячами на місяць, виробництва дронів на кшталт Шахедів чи Ланцетів. Снарядів та мін.
Я вважаю, що українському бізнесу, який уже, сподіваюся, бачить загрозу небувалого економічного і військового шторму попереду — слід об'єднатися і взятися за забезпечення війська технологіями і озброєнням, а саме: розробкою нових технологій та зразків, та подальшим масштабуванням виробництва. У світі нині уже немає готових технологій, котрі нас порятують — нас порятують лише розроблені нами або для нас.
Волаю у всесвіт, як та сирена: до-по-мо-жіть!
Текст опубліковано з дозволу автора
Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
