Винахідливі рішення, залучення штучного інтелекту, нові розробки та їх масштабування — українські підприємства і банки не зупиняють процесу генерування ідей для покращення своїх продуктів і сервісів. Що означає бути інноваційним в умовах агресії РФ, які перешкоди інноваціям в Україні є найзначнішими, чи мають українські компанії те, чому можна навчити світ? Про це говорили під час великого заходу NV «Україна змінює світ. Які відкриваються можливості?».
Наші партнери: ПриватБанк, Торгово-промислова палата, Kalganoff, Шато Кахеті
Участь у дискусійній панелі «Зроблено інноваційно» взяли: СЕО Genesis Володимир Многолєтній генеральна менеджерка Google в Україні Тетяна Лукинюк член правління з питань роздрібного бізнесу ПриватБанку Дмитро Мусієнко директор із новітніх продуктів Філіп Морріс Роман Іванов
Модерував розмову головний редактор Scroll.media Ілля Кабачинський
Що таке інновації та яку роль у сучасному бізнесі відіграє ШІ
Тетяна Лукинюк: Я вивчила дослідження, яке для нас робив Ipsys, про те, як у різних країнах сприймають ШІ і як ним користуються країни ЄС,
США, великі розвинені економіки, а також ті країни, що розвиваються. Наприклад, країна, яка більш за все використовує ШІ на постійній основі, — це Нігерія, як не дивно. Чому це важливо? Якщо ми подивимось на країни, які менш за все приймають ШІ, то це Японія і Франція, там, де розвинена економіка і немає запиту на зміни. Якщо подивимось на Україну, нам є чим пишатись, бо наш рівень сприйняття і користування ШІ набагато вищий, ніж у країнах Європи. Як результат, ми маємо можливість у середньостроковій перспективі мати конкурентну перевагу.
Роман Іванов: Багато людей, думаючи про велику міжнародну FMCG-компанію, уявляють собі повільний корабель, який дуже важко повертає. Але з IQOS нам пощастило, бо ми створили стартап усередині великої корпорації, швидкий, гнучкий, діджиталізований.
Саме український філіал і за кількісними, і за якісними показниками переважає майже всі європейські філіали Філіп Морріс, і нас зазвичай ставлять за приклад філіалам у Великій Британії, Франції, Німеччині тощо.
Головна інновація, як на мене, — близькість до споживача, як фізична,
так і діджитальна. У нашій базі зараз 1,4 млн активних юзерів IQOS, ми дуже багато знаємо про них. Де вони придбали пристрій, які продукти купують, з яких перейшли, географію. Навіть приблизно можемо спрогнозувати рівень їхніх доходів. Маючи цей величезний пласт інформації, ми далі будуємо предиктивні моделі, базуючись на ШІ. Це моделі, які не тільки розуміють потреби споживача, але навіть передбачають, яка потреба може виникнути через три-шість місяців.
Тому ми знаємо, що один споживач чутливіший до ціни і йому потрібно запропонувати щось дешевше з нашої екосистеми. Другий уже дуже довго ходить зі старим девайсом, навіть, якщо пам’ятаєте, гумовою стрічкою його фіксує. Йому потрібно зробити гарантійну заміну. А третій навпаки, всім задоволений, амбасадор бренду, але йому можна запропонувати якийсь яскравий аксесуар, аби виділитись. Розуміння, аналіз потреб, вирішення проблем ще до того, як вони виникли, аби споживач залишався задоволеним, — саме це і є високим рівнем сервісу, який, мені здається, відрізняє нас як компанію.
Дмитро Мусієнко: Інновації в банківському секторі — це про процеси,
продукти, те нове, що спрощує життя клієнтів, покращує клієнтський досвід та допомагає ефективно керувати фінансами — як у бізнесі, так і власними.
Щодо B2B, того, що ми робимо для юридичних осіб, підприємців — минулого року запустили сервіс відкриття рахунків для ФОП онлайн. Це набагато спростило клієнтський шлях. Більше 900 тисяч ФОПів обслуговуються у ПриватБанку. 40,6% наразі відкривають рахунки онлайн. Класний сервіс, дуже покращує обслуговування клієнтів банку. З інноваційних речей B2B, ми запустили Tap to Phone, платіжний термінал у телефоні. Ми були першими в Україні, хто це зробив на базі iOS. І шостими у світі, здається, з ким Apple вирішили цей продукт запустити, це крута історія. Ми отримали нагороду від Euromoney як кращий банк для малого і середнього бізнесу серед країн Центральної та Східної Європи, Азії та Кавказу.
Стосовно B2C, інноваційних продуктів та сервісів, які минулого року зробили для фізичних осіб, ми пишаємося нашою програмою лояльності Привіт. Сьогодні близько п’яти мільйонів клієнтів є постійними користувачами. Три мільйони активних юзерів,
це значить, що мінімум раз на місяць вони користуються пропозиціями, які ми надсилаємо. Це перша програма в Україні, яка в банку побудована з використанням інструментів ШІ, машинного навчання, математичних моделей.
Завдяки цим моделям та інформації, яка є по клієнтах банку, ми надаємо конкретні персоналізовані пропозиції по тих чи інших дисконтах, знижках, кешбеках тощо. На сьогодні в нас 400 партнерів, великих компаній України, таких як ОККО, WOG, Розетка, Аврора, Фокстрот, багато інших, яким цікава участь у програмі. Бізнес відкриває для себе нові можливості залучення аудиторії, а клієнти банку отримують пропозиції, які їм цікаві.
Володимир Многолєтній: Я не дуже люблю термін інноваційність, бо незрозуміло, що він означає. На мій погляд, правильно казати, чи може компанія швидко будувати щось нове. Genesis, вважаю, відносно інноваційна компанія, непогана, приблизно 50% нашого виторгу — це проєкти, яких не існувало 5−7 років тому.
Читайте також:
Володимир Многолєтній
Які фактори можуть перетворити IT-сектор на рушій економіки України
На мою думку, три речі мають працювати всередині компанії.
Перше — розумні люди, в IT-компаній це максимальний пріоритет, пріоритет Genesis — наймати найкращих людей, яких тільки можна знайти. Друге — культура правильних відносин із тестами. Потрібно, щоб працівники могли зробити велику кількість тестів, щоби люди дивилися на це як на частину того, як компанія працює. Третє — ресурси, гроші, аби компанія могла робити ці тести з огляду на інвестиції. Якщо це є, автоматично буде чудо, компанія буде щось будувати.
Як генеруються нові ідеї, що для цього потрібноВолодимир Многолєтній: Нові ідеї для продуктів, інновацій — це більше мистецтво, ніж наука. У нас немає департаменту інновацій. Велика кількість талановитих людей генерує велику кількість ідей. Ми працюємо у галузі мобільних додатків приблизно 10 років, вже маємо достатньо досвіду, щоб оцінити, чи це правильна ідея, чи погана. Ми — фільтр, який допомагає це робити. Мій партнер Віталій Лаптьонок, як на мене, абсолютно геніальна людина, яка дуже чітко розуміє, чи щось полетить, чи не полетить.
Дмитро Мусієнко: У нас 18,5 млн клієнтів. Купу ідей щодо вдосконалення процесів і продуктів,
ми отримуємо від них. Вони пишуть, що треба покращити, якого продукту чи сервісу не вистачає. Якщо подивитись pipeline продуктів або сервісів, які ми хочемо розробити, вдосконалити, покращити, він, напевно, буде до кінця 2027 року. Ми не встигаємо всі ідеї, які в нас є, реалізовувати з такою швидкістю.
Ми найбільший емітент карток в Україні, працюємо з Visa, Mastercard. Інновації, експертиза, яка є в цих компаній, неоціненна. Але часом буває, що продуктами та сервісами, які запускаються в Україні, ми випереджаємо світ. Наприклад, сервіси, які є в Україні по онбордингу клієнтів, напевно, найшвидші у світі. Впродовж 10 хвилин ти можеш стати клієнтом банку в Україні, отримати платіжну карту та підключити потрібні сервіси.
Роман Іванов: Я би назвав два напрямки. Перший — просто запитати споживача, подивитись на його поведінку, що він хоче від нас. Дуже яскравий приклад — початок повномасштабного вторгнення. 300 тисяч наших клієнтів поїхали за межі України, а десь 170 тисяч перемістились у межах країни. Зі сходу на захід, із великих міст у маленькі. Дуже легко давати крутий сервіс у наших магазинах в офлайні,
бо традиційно наш бізнес більш офлайновий. Але в нас є колцентр, він обробляє близько 1,8 млн дзвінків на рік. Маємо е-комерс, є десь 600 тисяч доставок. Є чат-боти, магазини партнерів тощо. Питання, яке перед нами постало: як розповсюдити цей досвід, і не тільки в нашому магазині, а скрізь і на тому ж рівні. Те, що зазвичай називають омніканальним досвідом. Тут нам на виручку прийшли системи для того, аби людина, зайшовши в кожну точку інтеракції, мала повний спектр продуктів, комунікацій, програм і сервісів, які ми надаємо. Тож другий напрямок — це дуже гнучкі і швидкі системні рішення, які дозволяють нам робити інтеграцію з партнерами, з чат-ботами тощо. Приміром, у моєму рідному місті Ізмаїлі з населенням менше 100 тисяч у всіх точках є однаковий рівень сервісу.
Читайте також:
«Починали цей рік у ситуації відчаю». Рівень нелегальної торгівлі сигаретами впав і Філіп Морріс заплатив більше податків — СЕО компанії Тетяна Лукинюк: Потрібно, щоби була свобода і готовність ризикувати грошима. І велика кількість людей, які готові тестувати твої продукти. Якщо подивитись на Google,
ми інженерна та продуктова компанія, яка дуже активно перетворюється на ентерпрайз. Якщо подивитися, звідки виходять інновації, то вони з’являються в інженерних команд, які працюють окремо, мені дуже подобається слово екосистема. Google DeepMind — це вертикаль усередині, яка працює над розробкою Gemini і різних напрямків ШІ. Окремо є команда, яка займається стратегією і дослідженням того, куди ми будемо далі рухатись. І вони не перетинаються з продажами, маркетингом, комунікаціями. Ентерпрайз існує окремо, а інженерні команди, які знаходять інновації, — окремо.
У нас є формат «день клієнта». Ми беремо велику автокомпанію, наприклад, BMW або Audi. Або Carrefour, великий французький рітейлер, на кшталт нашого Сільпо. І проводимо два дні з ними, аби вони розповіли про свої процеси, як вони в них відбуваються, які в них болі. Ми зі свого боку подумали, які в нас є технологічні можливості, і сформулювали те, що називається Use Case — де ми можемо в вашому бізнесі, процесах, обслуговуванні клієнтів або управлінні вашими запасами, застосувати наші інструменти ШІ.
Я бачу в ШІ можливості саме для малого і середнього бізнесу. Бо великому бізнесу складніше приймати ті ризики, які несе за собою нова технологія, не завжди повністю захищена. Бувають ризики, про які ми не можемо знати, особливості застосування, баги, які можуть поламати вашу прекрасну і випрацьовану систему. Тому дуже багато стартапів, які класно використовують ШІ, сфокусовані саме на малих і середніх бізнесах, на створенні конкурентної переваги для них.
Що є перешкодою для інноваційВолодимир Многолєтній: Коли компанія велика, очевидно, в неї є велика кількість ресурсів, але й велика кількість проблем. Керівник такої компанії більше часу витрачає на щоденні задачі, я не бачив великих компаній, які би діяли дуже швидко. Коли компанія маленька, виникає інша проблема — немає ресурсів. Але якщо вона непогано побудована, вона відносно швидша, бо розмір це дозволяє. Крім того, воля — це важливо.
Тетяна Лукинюк: Нам є чому повчитись у компаній, в яких є запит на зміни. Ми певний час наздоганяли Open AI, зараз у нас абсолютно класний адекватний продукт. Що більша компанія,
то менше шансів, що ти зможеш швидко мати ШІ. Я вважаю, ми побачимо дуже багато змін у долях ринку, у гравцях, їх розмірах. Бо хто швидше і менш ризиковано для себе це зробить, той і виграє. Мені дуже подобається той час, у якому ми живемо. Як інтернет в 1990—2000-х змінював пейзаж бізнесу, так і зараз ШІ це робитиме. І ми тільки на самому початку.
Роман Іванов: Тютюнова індустрія існує у глобальних обмеженнях, Україна не є винятком. Тому для польоту фантазії все досить складно. Конкретний приклад — той же е-ком і доставка. Кожна доставка чи Новою поштою, чи нашими кур'єрами, має бути вручена тільки людині, якій 18+ років. Для цього є величезна кількість інтеграцій, тільки щоби ми отримали галочку, що так, ми свідомо ведемо цей бізнес.
Коли почалася війна, в нас дуже багато людей самі поїхали і ми перевезли частину співробітників за кордон. Якщо взяти наш міністартап, IQOS в Україні, 25% команди залишилися за кордоном. Вони зараз продовжують працювати в Філіп Морріс, у Великій Британії, Франції, Штатах чи у штаб-квартирі у Швейцарії. Це дуже великий челендж для української команди,
яка залишилась. Бо коли багато людей поїхали, інші люди почали поступово зростати, колишні фахівці стали лідами, ліди — менеджерами тощо. Коли війна закінчиться, я думаю, також існує ризик, що частина і цих людей теж поїде.
Дмитро Мусієнко: Є такий американський вираз: to big to fall, ви занадто великі, щоби впасти. Коли ви великі, будь-яка інновація — завжди ризик. Перешкодою для інновацій є наш розмір. Бо ми великі, державні, знаходимось у фокусі уваги НБУ, АМКУ. Комплаєнс, звичайно, має велике значення. Коли ти великий і державний, всі твої процедури, всі інновації мають бути зваженими. Ми маємо бути готовими до будь-який ситуацій при запуску продукту, навіть просто для виведення його в продакшн.
Це дуже важливо. Ми не діджитальний банк, який має два продукти і три сервіси, і якщо він упаде, ніхто цього не помітить. Буде, напевно, трохи незручно, але окей, немає одного невеликого діджитального банку — нічого не трапиться, Україна не перестане функціонувати. А от якщо у ПриватБанку щось станеться — це буде величезний удар по економіці України.
Читайте також:
«Вам телефонує служба безпеки банку». Як розпізнати інтернет-шахрайство з перших слів — поради експертів Я пам’ятаю початок війни. У Дніпрі ми історично мали дата-центр і офіс банку. Ракета впала біля дата-центру, здається, це був початок березня 2022 року. Якби зруйнувався дата-центр, напевно, зупинилась би економіка України. Бо ПриватБанк — найбільший банк України, сім тисяч банкоматів, 300 тисяч терміналів у магазинах. Велика частка безготівкових та готівкових розрахунків просто би зупинились. Це не враховуючи 900+ тисяч ФОПів, 18 млн фізосіб. Тому для нас була перша задача — забезпечити операційну стабільність. Найбільша інновація, яку ми зробили під час війни, — перевели всі наші дата-центри у хмару, зробили це впродовж 45 днів. І ми зараз абсолютно спокійні. Що б не трапилося з нашими фізичними дата-центрами, в нас всі дані збережені. Загрози для операційної стабільності банку, а відтак і економіки України, немає.
ПриватБанк на сьогодні забезпечує 43% прибутку банківської системи України. Ми пишаємося цим, отримали 81 млрд прибутку до оподаткування минулого року.
Напевно, для нашого акціонера, держави, найважливіші не наші інноваційні продукти та сервіси, а те, щоби ми генерували постійне cash flow, постійний прибуток, який іде на ЗСУ, на підтримку оборони. Та незважаючи на це, ми з початку війни, напевно, були єдиним банком, хто не зупиняв кредитування, це важливо. 2,5 млн наших клієнтів поїхали за кордон, людям потрібен був доступ до кредитних коштів. Зараз здається нормальним, коли банки кредитують. А якщо ми згадаємо початок війни, це був величезний стрес. Коли люди мали доступ до кредитів, було набагато легше і простіше їм все пережити.
Класний проєкт, який ми зробили, — доставка карток за кордон, разом із Новою поштою, а потім із Укрпоштою. Зараз клієнти впродовж двох днів у будь-якій країні світу можуть отримати картку ПриватБанку. Простий сервіс, але це інновація, це було реально дуже гарно і швидко зроблено.
Чому ваші компанії можуть навчити світТетяна Лукинюк: Нам точно є чим пишатися. Ми з початку широкомасштабного вторгнення створили фонд Ukraine support fund для стартапів. Цього року очікуємо, що 150 стартапів отримають фінансування від Google.
Які проєкти ми фінансуємо? Це має бути компанія, яка зареєстрована в Україні, хоча б одна юрособа повинна мати Minimum viable product, і ми надаємо перевагу компаніям, які роблять свої стартапи на ШІ.
Читайте також:
- Альтернатива ChatGPT. Вбудований Google Gemini з’явиться на смартфонах Apple з ШІ
- Не проґавте свій акаунт. Google відмовляється від популярного методу двофакторної аутентифікації
До середини квітня є можливість податися на грант від Google для стартапів і, я сподіваюся, його отримати. Бо нам потрібно більше випускників програми і більше класних стартапів, про які знатиме весь світ.
Володимир Многолєтній: У нас 100% виручки — це експорт на ринки,
ми один із найбільших паблішерів додатків. Ми зараз працюємо як велика експортна компанія, в нас немає виручки в Україні. Більшість наших продуктів із початку повномасштабної війни безкоштовні для українців. Майже в усіх країнах Східної Європи є декілька великих експортних компаній. Якщо подивитись на країни Балтії, це Skype, TransferWise, Bolt, загалом приблизно 10 великих стартапів. Якби не повномасштабна війна, я певен, в Україні зараз також була би велика кількість таких компаній. Повномасштабна війна не сприяє тому, аби кількість компаній в IT (я не маю на увазі Defence Tech) збільшувалась. Але це наше майбутнє на наступні 5−10 років — мати декілька великих компаній, які роблять експортні продукти.
Роман Іванов: Коли наші люди поїхали за кордон, вони ділилися досвідом, розповідали, як ми будували бренд тут, як робили моделі за допомогою ШІ тощо. Здається, тільки лінивий не казав, який поганий сервіс у Західній Європі. Наш рівень сервісу, і це стосується не тільки обслуговування в ресторанах, дійсно на якомусь космічному рівні, де споживач в основі всього. За кордоном у людей великі очі: а як ви це побудували, що ви зробили?
Дмитро Мусієнко: Я би хотів, щоб досвід українського банківського сервісу розповсюджувався в Європі, у США. Але мені здається, це неможливо, бо вимоги, які є в Європі щодо комплаєнсу, набагато жорсткіші. Ми зараз теж починаємо впроваджувати всі ці вимоги, оскільки Україна планує стати членом ЄС. Але звичайно, сервіси, які є в нас нині, на голову вищі, ніж в інших країнах світу.
