Росія суттєво розширила здатність фальсифікувати GPS-сигнали в Європі — тепер зона покриття сягає 450 км від Калінінграда.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на заступника голови литовського регулятора зв’язку Даріуса Кулесюса.
За його словами, кількість антен для GPS-спуфінгу — пристроїв, що транслюють хибні сигнали для дезорієнтації навігаційних систем — зросла з трьох на початку 2025 року до 36 зараз.
Читайте також:
«Може призвести до гіршого». США стурбовані кампанією РФ проти країн Балтії — Рубіо Усі вони розташовані в Калінінграді — сильно мілітаризованому ексклаві між членами НАТО Литвою та Польщею на узбережжі Балтійського моря.
«Епізодичні перешкоди почалися з саміту НАТО у Вільнюсі у 2023 році. Тепер вони збудували інфраструктуру, і втручання стало системним, постійним, нескінченним», — заявив Кулесюс.
За даними литовського регулятора, зона фальсифікації GPS охоплює всі три країни Балтії, більшу частину Польщі, частини Фінляндії, Швеції та Білорусі, а також акваторію Балтійського моря. Дальність визначили шляхом аналізу збоїв у авіаційних системах спостереження ADS-B.
Москва традиційно заперечує подібні звинувачення, називаючи їх західною дезінформацією.
Ще у січні 2024 року головнокомандувач армії Естонії Мартін Херем припускав, що саме Росія стоїть за різким збільшенням випадків глушіння GPS у Балтійському регіоні — від Фінляндії до Польщі та Чорноморського регіону.
Жертвами GPS-глушіння вже ставали і конкретні особи. Торік іспанський військовий літак із міністеркою оборони Маргаритою Роблес на борту зазнав GPS-перешкод поблизу Калінінграду, а літак із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн заглушили по дорозі до Болгарії. 25 травня стало відомо, що GPS-сигнал заглушили на борту британського військового літака з міністром оборони Великої Британії Джоном Гілі під час польоту поблизу російського кордону.
Загроза для балтійських країн з боку РФ — що відомоНа тлі інцидентів із дронами поблизу кордонів НАТО країни Балтії вивчають український досвід укриттів і оборони, повідомляє Politico. Інциденти з безпілотниками в регіоні почастішали. 23 березня литовські військові повідомили, що в повітряний простір країни увійшов
підозрілий дрон — він впав в озеро за 20 км від кордону з Білоруссю. У Міноборони Литви припустили, що безпілотник міг летіти атакувати російські порти Приморськ і Усть-Луга, які того ж дня зазнали ударів дронів
19 травня постпред РФ в ООН Василь Небензя пригрозив країнам Балтії «відповіддю» через заяви про нібито запуск українських дронів з їхньої території. Тоді ж в Естонії збили безпілотник — перший випадок, коли країна самостійно знищила дрон у своєму небі. Київ пізніше повідомив, що це був український дрон, перенаправлений Росією засобами РЕБ, і приніс вибачення Естонії
20 травня в Литві оголосили повітряну тривогу через виявлення об'єкта, схожого на дрон, — у небо підняли винищувачі НАТО, депутати спускалися в укриття, а частину рейсів до Вільнюса перенаправили в інші аеропорти. 21 травня в Латвії третій день поспіль фіксували безпілотники у повітряному просторі — НАТО патрулювало небо.
