Поки українські вступники за звичкою намагаються обирати IT-спеціальності з жорстким конкурсом та дорогою вартістю контракту, на ринку праці зростає попит на розробників «заліза» та інженерів, чиї зарплати починають випереджати винагороди програмістів.
Президентка Київського авіаційного інституту (КАІ) Ксенія Семенова в першій частині інтерв’ю The Page розповідає про перспективні спеціальності для вступу у 2026 році, адаптацію студентів із освітніми втратами та перспективи у STEM для дівчат.Повне відеоінтерв'ю з Ксенією Семеновою
https://youtu.be/KpCL0EAHb6g?si=eKsrTGWtbuf3OzBJ
Прогалини в математиці і виживання на першому курсі: як подолати освітні втрати
Нещодавно в соцмережах точилася справжня колотнеча з приводу необхідності тесту з математики на НМТ. Ви активно висловлювалися проти скасування цього тесту. Але я хочу спитати про дещо інше: як ви відчуваєте освітні втрати серед студентів?
Так, ми дійсно маємо освітні втрати. І вони статистично й документально зафіксовані — це об'єктивна реальність, а не чиєсь суб'єктивне відчуття. Про це свідчать і міжнародне тестування PISA,
і ті результати, які ми бачимо у наших студентів.Ці втрати спричинені об'єктивною ситуацією: тривоги, близькість деяких шкіл до фронту (особливо в регіонах, де не збудовані підземні школи й немає можливості навчатися очно), дистанційне навчання. Також є категорія дітей, які перебувають за кордоном і намагаються суміщати навчання у польській, німецькій чи естонській школі з українською в онлайні — у них втрати теж помітні.
Проте скасування НМТ з математики цю ситуацію не вирішило б. Воно просто дозволило б нам не помічати проблему, тоді як тест дає можливість спостерігати прогалини у вивченні математики й реагувати на них.
Я цікавилася прохідним бар’єром на різні спеціальності минулого року, і помітила, що навіть ті вступники, які набрали 130–140 балів НМТ, отримали можливість потрапити у тому числі на бюджет. Як такі студенти на першому курсі впоралися з навчальною програмою? І яка взагалі частка відрахувань серед першокурсників?
У нас частка відрахувань становить до 10%. Це дещо вищий показник, ніж загалом по Україні, але для тих університетів, де дійсно є освітній процес,
куди студенти ходять на пари, це ще не дуже високий показник.
Ситуація, коли діти з низькими балами НМТ на першому курсі різко надолужують втрачене й показують чудові результати — досить стандартна. Низький бал не обов'язково свідчить про те, що дитина не хоче чи не може вчитися. Іноді це просто наслідок відсутності можливостей, зумовлений регіоном проживання чи специфікою неоптимізованої мережі шкіл (коли в старших класах навчається кілька дітей і один вчитель викладає математику, фізику, працю та історію одночасно).Перший курс здебільшого є повторенням шкільної програми. Он потрібен саме для того, щоб вирівняти рівень знань студентів. Бо вони всі вчилися у різних школах, мають різний бекграунд, приїхали з різних регіонів України. Бо в Авіаційному інституті лише близько половини студентів із Києва, а інші — з різних куточків країни. Також є діти з тимчасово окупованих територій, які взагалі тривалий час перебували поза українським освітнім процесом.
Тобто, перший курс — це шанс наздогнати все, що не встиг, і напрацювати необхідну базу. Математика й фізика на першому курсі — це ті фундаментальні знання,
які потрібні для вивчення конкретних фахових дисциплін на старших курсах, і вони суттєво відрізняються за змістом залежно від напряму: для хіміків одна математика, для біотехнологів — інша, для інженерів електроніки — своя.
Я також помітила, що на інженерні спеціальності поряд із дітьми з низьким балом НМТ часто вступають абітурієнти, які цілеспрямовано готувалися саме на цей напрям і мають по 200 балів із профільних предметів. Як адаптувати навчання, щоб таким сильним студентам було цікаво і вони не втрачали темп, і водночас підтягувати тих, хто має суттєві освітні втрати?
Головне — це мотивація. На першому курсі ми намагаємося дати максимум цієї мотивації через проєктно-орієнтоване навчання, велику кількість різноманітних лабораторій, STEM-занять, неформальну освіту та хакатони.Щодо адаптації програми для сильних студентів — університет відрізняється тим, що тут є реальна наукова робота. Більшість наших професорів — це чинні науковці, які ведуть власні дослідження. Для просунутих студентів найкращий варіант — це зайнятися науковою роботою, R&D або стати резидентами нашого Мейкерспейсу й розробляти власні проєкти.
У нас багато простору для академічної свободи. Наприклад, минулого року наш першокурсник Сашко, який вступив на електроніку, ще в школі почав збирати ліхтарики для військових. Ми дали йому приміщення, обладнання, менторську підтримку, і зараз він уже розробляє батареї та зарядні пристрої, розвиваючи свій стартап. Тим часом вступники з авіамодельних гуртків йдуть проєктувати справжні літальні апарати.
Такі талановиті діти легко знаходять у нас реалізацію і не сумують на парах.
Цього року стартувала цікава ініціатива — «Нульовий курс», який мав відкрити шлях абітурієнтам для вступу на інженерні спеціальності завдяки додатковим балам. Як спрацювала ця ініціатива й чи дійсно діти, які прийшли на програму, сьогодні націлені вступати на інженерні напрями у ваш університет?
Цього року наш «Нульовий курс» пройшли 100 студентів. Ця програма дає додаткові 15 балів при вступі на інженерні спеціальності. Усі слухачі справно відвідували заняття, здавали внутрішній контроль і врешті написали НМТ на понад 150 балів. З урахуванням додаткових 15 балів вони мають надзвичайно високі шанси вступити на бюджет до Авіаційного інституту туди,
куди хочуть.
Ми дуже задоволені цією практикою. Це можливість не просто підготувати дітей до НМТ, а адаптувати їх до навчання. Адже дисципліни викладали наші викладачі, додатково діти прослухали курс «Основи авіації», пройшли профорієнтацію, познайомилися з університетом.
Единий мінус — ми почали дещо пізно. Міністерство запустило ініціативу після Нового року, а починати треба вже в кінці серпня або у вересні. Цього року ми саме так і зробимо — оголосимо набір на «Нульовий курс» наприкінці серпня, незалежно від наявності державної підтримки.
Цей проєкт має й велике соціальне значення. Його лобіювали правозахисні організації («КримSOS», «Восток-SOS»), які займаються дітьми з окупованих територій чи вивезеними до рф. Багато з них намагаються таємно вчитися за українськими підручниками в окупації, що є прямою загрозою для їхнього життя. «Нульовий курс» має допомогти їм адаптуватися до української системи освіти.
Цього року в нас було до 10 таких дітей, але навіть заради однієї дитини цей проєкт варто було б робити. Водночас ця можливість відкрита для всіх українців:
якщо ви перехвилюєтеся чи здасте НМТ гірше, ніж планували, 15 додаткових балів гарантовано врятують ситуацію.
Чому інженерія стає перспективнішою за IT, але про це не здогадуються вступники
Подивимося на таку глобальну проблему, як низька популярність інженерної освіти в Україні. Чому в нашій країні склалася така ситуація? Чи спостерігається аналогічний тренд в інших країнах, або там усе відбувається з точністю до навпаки?
Падіння популярності інженерних спеціальностей та зниження рівня знань із фізики й математики — це скоріше загальнозахідний тренд. Натомість на Сході (у Китаї, Південній Кореї) вивчення математики й підготовка інженерів зведені у культ, де родини роблять усе можливе задля математичної освіти дитини.
На Заході же спад інтересу пов'язують із розвитком нових медіа, легким доступом до швидкого контенту, соцмереж та дешевизною новітніх технологій, коли смартфон є у кожного.
В Україні на це накладається ще й пострадянський стереотип, ніби інженер — це людина, яка працює фізично у важких умовах, сидить у холодній лабораторії, крутить гайки за копійки,
і тому краще йти в ІТ.
Але реальність ринку зовсім інша. У нас черга стоїть із оборонних та технологічних компаній, яким критично потрібні фахівці з електроніки, електротехніки, механіки, конструювання літальних апаратів, двигунів чи прикладної фізики. Зарплати в оборонному секторі та хардвері на старті зараз уже часто вищі, ніж в ІТ, де бульбашка стрімкого зростання вже луснула.Ті, хто зараз обирають інженерію замість популярного сектору IT, виграють стратегічно: наші студенти знаходять роботу своєї мрії вже на третьому курсі, бо кадровий голод у промисловості величезний. Держава розвиває цей напрям, виділяючи велику кількість бюджетних місць на спеціальності особливої підтримки. Зі свого боку ми як університет також намагаємося стимулювати вступників низькими цінами на навчання на контракті.
Оскільки ми спілкуємося напередодні вступної кампанії, саме зараз важливо показати майбутнім абітурієнтам найбільш недооцінені, але перспективні спеціальності, на які їм дійсно варто звернути увагу.
По-перше, це науково-орієнтовані програми, такі як «Прикладна фізика» та «Нейронауки».
Наша програма з прикладної фізики абсолютно блискуча, вона є дуальною і реалізується спільно з Академією наук та Київським академічним університетом. Уже з другого курсу більша частина навчання студентів проходить безпосередньо в лабораторіях разом із науковцями. Тут ми приділяємо увагу кожному студенту, вибудовуючи індивідуальну траєкторію.
По-друге, це все, що пов’язано з оборонно-промисловим комплексом: авіаційна та ракетно-космічна техніка, автоматизація, електроніка, телекомунікації. Також у нас найкраща в країні інфраструктура з кібербезпеки — на базі університету розташований національний кіберполігон, що дає студентам практичний досвід захисту інформації в кіберпросторі.По-третє, транспортні технології та логістика. Раніше логістику ділили за видами транспорту, але сучасний фахівець має розуміти мультимодальні перевезення — як ефективно поєднати авіаційний, залізничний, автомобільний чи морський транспорт. Цього року ми відкриваємо набір на всі види транспорту: залізничний напрям розвиваємо спільно з «Укрзалізницею», автомобільний та автоматизацію складів — з компанією «Автонов»,
з якою ми будуємо сучасну лабораторію. Навіть морський транспорт є актуальним — у нас історично сильний яхт-клуб, адже аеродинаміка та гідродинаміка є спорідненими.
Також я дуже раджу звертати увагу на наявність міжнародних програм мобільності (можливість безкоштовно повчитися семестр у британському чи японському університеті) та спеціальні інженерні програми із залученням стипендій від партнерів. В їх числі — програма з Firepoint, де за результатами окремого іспиту та співбесіди студенти отримують стипендію в розмірі $800 на місяць.
Давайте тепер зазирнемо на 4–5 років уперед — на потреби майбутнього ринку праці. Адже сьогоднішнім вступникам саме тоді доведеться шукати роботу. Які фахівці будуть найбільш затребуваними, особливо якщо Україна вже здобуде перемогу і матиме зовсім іншу ситуацію?
Навіть якщо війна закінчиться завтра, найближчі роки в тренді залишатиметься будь-яка інженерія та все, що пов'язано з безпекою й цивільним захистом. Тому я дуже раджу вступати на військові спеціальності та військові кафедри. Адже мати вищу військову освіту й керувати сучасними оборонними процесами — дуже крута місія для молодої людини.
Другий актуальний напрям — енергетика. Децентралізація джерел живлення, диверсифікація, стійкість електро- та газопостачання — над цим зараз усі працюють.
Третій сегмент — ментальне здоров'я, психологія, реабілітація та медичні професії. Потреба в них лише зростатиме. Також стрімко розвиваються біотехнології та біоінженерія: вирощування клітин, штучних органів, виробництво препаратів крові. В Україні, до речі, є біотехнологічні компанії світового рівня, як-от Biopharma Plasma, що мають потужні R&D-відділи, і вони активно наймають наших випускників.
Натомість в ІТ-секторі попит поступово знижується, там більше немає колишнього кадрового голоду. Попри те, що ІТ-спеціальності досі інерційно залишаються надпопулярними серед вступників, реальна потреба в такій кількості кадрів вже відсутня і випускникам доведеться шукати роботу в надзвичайно жорсткому конкурентному середовищі.
Те саме стосується класичних кон'юнктурних напрямів (менеджмент, економіка, право). Попиту на таких фахівців безпосередньо після бакалаврату на ринку не буде.
Коли ми говоримо про інженерні спеціальності,
є стійкі стереотипи щодо доцільності вступу на такі напрями для дівчат. Бо вважається, що навчання буде складне, а умови роботи — важкі. Який зараз гендерний склад на технічних спеціальностях і що варто робити, аби подолати ці упередження? Що ви можете порадити дівчатам, які вагаються — йти в інженерію чи обрати умовну філологію?
Насправді об'єктивні дані досліджень PISA та результати НМТ показують, що в школі дівчата демонструють навіть кращі результати у фізиці та математиці, але під час вступу все одно часто обирають інші напрями.
Найкраще гендерне співвідношення у нас на кібербезпеці — 50 на 50, а в деяких групах дівчат навіть більше. Це безпосередній результат сильного жіночого лідерства на кафедрі. Адже завідувачка кафедри — жінка, і серед викладачів теж багато жінок. Наприклад, професорка Тетяна Охріменко займається квантовими технологіями захисту інформації. Тому батьки вступниць бачать, що до їхніх доньок ставитимуться тут серйозно.
А головним бар'єром є упередження та страх почути на парі від викладача фрази на кшталт: «Ти ж дівчинка, я тобі поставлю оцінку просто так,
все одно заміж вийдеш і працювати за фахом не будеш».
Ми долаємо ці стереотипи через рольові моделі. Запрошуємо на зустрічі спікерок — жінок, які працюють технічними директорками у провідних компаніях-партнерах. Вони показують дівчатам реальні кар'єрні перспективи.
Додам, що сучасна інженерія давно перестала бути важкою фізичною працею — це суто інтелектуальна, творча й високооплачувана робота. Вона вимагає командної взаємодії, проєктного менеджменту та емпатії — рис, які традиційно вважаються сильними сторонами жінок. Тому ми дуже чекаємо дівчат на інженерних спеціальностях.
Ціна вищої освіти 2026: чому інженерні спеціальності є найдоступнішими
Чи відомо, як має змінитися вартість освіти в КАІ для вступників цього року?
На популярні кон'юнктурні спеціальності — такі як менеджмент, економіка, право, журналістика та філологія — ціни будуть підвищені в межах 15–20%. На них зберігається стабільно високий попит, попри меншу кількість бюджетних місць та вищу вартість.
Проте нашою принциповою позицією є збереження низької вартості навчання на інженерних спеціальностях. Ми свідомо тримаємо ціни на рівні нижче собівартості, щоб підтримувати родини зацікавлених дітей, які хочуть навчатися інженерії, але не мають великих фінансових можливостей.
Ціни на інженерний контракт стартуватимуть від 30 тис. грн на рік. Крім того, якщо абітурієнт не проходить на бюджет, ми готові пропонувати різні варіанти стипендіальної підтримки від наших партнерів. Бо робимо все можливе, щоб залучити вмотивовану молодь до інженерної освіти.
