Ярослав Філімонов, CEO компанії Kvertus, у колонці для The Page пояснив, як підприємству офіційно створити власну групу протиповітряної оборони згідно з постановою Кабміну №1506.
Рішення про захист стартує з оцінки ризиків і бюджету
Перш ніж купувати обладнання, компанія визначає, що саме захищає: людей, виробництво чи енергетичний вузол, і рахує ціну простою: скільки бізнес втрачає через атаки та зірвані контракти. Далі проводять попередню фінансову оцінку, яка враховує не лише вартість засобів, а й зарплати, підготовку команди, сервіс і резерви.
Юридичний маршрут залежить від статусу підприємства
Оператори критичної інфраструктури погоджують створення підрозділу з міністерством чи агентством, а комунальні підприємства погоджують це з місцевою радою. Приватному бізнесу окремого дозволу міністерств не потрібно, але варто перевірити наявність дозволу МВС чи ліцензії на охоронну діяльність. Далі компанія звертається до Міноборони за статусом уповноваженого суб'єкта згідно з постановою КМУ №1506, а заяву розглядають до 10 днів.
Технічна архітектура і навчання визначають готовність групи
Захист будують ешелоновано: дальній контур виявляє загрозу, середній супроводжує ціль, а ближній безпосередньо протидіє через РЕБ чи перехоплювачі. За оцінкою автора колонки, базова система коштує від кількох мільйонів гривень, а масштабна система обходиться в десятки мільйонів. Навчання екіпажу з нуля триває до шести тижнів, а операторам БпЛА-перехоплювачів обов'язково потрібен сертифікат зовнішнього пілота.
Читайте авторську колонку Ярослава Філімонова, щоб дізнатися, чому паперова робота може тривати до трьох місяців, як компанія формує графіки чергувань і яку роль відіграє власна воєнізована охорона у складі групи ППО.
