Новий підхід до аерофотозйомки може надійно виявляти міни та снаряди, що знаходяться на мілководді в прибережних водах і залишаються постійною загрозою для громадської безпеки, морських екосистем та інфраструктури в усьому світі.
Поєднуючи передове багатоспектральне зондування зі штучним інтелектом, дослідники змогли з високою впевненістю ідентифікувати підводні боєприпаси, навіть якщо вони частково приховані осадовими породами, біологічними рослинами або уламками, пише Phys.org.
Вчені з Університету Маямі з питань морських, атмосферних та земних наук розробили та протестували цей підхід і опублікували свої результати у журналs Frontiers in Marine Science. Дослідження демонструє, що інтеграція технологій підводної візуалізації NASA з машинним навчанням підвищує точність виявлення, одночасно зменшуючи кількість хибнопозитивних результатів у складних морських середовищах.
«Нерозірвані боєприпаси на мілководді залишаються серйозною глобальною проблемою», — сказав Вед Чіраят, завідувач кафедри наук про Землю на кафедрі океанографії, провідний автор дослідження.
«Наші результати демонструють масштабоване повітряне рішення, яке може допомогти покращити точність виявлення та забезпечити безпечніше прибережне середовище».
Читайте також:
Безпека на морі. Новий автономний корабель із ШІ дозволяє флоту виявляти міни без ризику для екіпажу Нерозірвані боєприпаси на мілководді глибиною менше 10 метрів залишаються особливо важкими для виявлення. Традиційні методи акустичного пошуку обмежені у своїй здатності охоплювати великі площі, тоді як оптичне зображення часто спотворюється поверхневими хвилями та станом води. Удосконалені методи виявлення мають вирішальне значення для зниження ризиків для прибережних громад, запобігання забрудненню навколишнього середовища та підтримки безпечніших морських операцій.
Щоб вирішити ці проблеми, команда під керівництвом Чіраята провела місії з повітряної зйомки над випробувальним полігоном у Брод-Кі, дослідницькому острові на півночі Флорида-Кіс. Інертні боєприпаси та об'єкти-приманки були розгорнуті у двох місцях, а потім зображені за допомогою дронів, оснащених технологіями NASA Fluid Lensing та MiDAR (багатоспектральна візуалізація,
виявлення та активне відбиття).
Рідке лінзування виправляє спотворення, спричинені хвилями на поверхні океану, що дозволяє отримувати зображення морського дна з високою роздільною здатністю, тоді як MiDAR забезпечує активне мультиспектральне освітлення на кількох довжинах хвиль. Отримані зображення були використані для навчання моделі машинного навчання для виявлення та розрізнення боєприпасів від навколишніх об'єктів.
Читайте також:
Як Катар допоможе українським фермерам. Стартувала програма підтримки сільських громад, які постраждали від мінного забруднення Система успішно ідентифікувала всі розгорнуті цілі, навіть після тижнів накопичення осаду, що ускладнювало виявлення. Активне зондування MiDAR забезпечило найвищу точність, тоді як обидва підходи до зондування досягли високої продуктивності виявлення з мінімальною кількістю хибнопозитивних результатів. Втім, дослідники зазначають, що необхідні додаткові випробування для розширення можливостей системи в різних середовищах та для різних типів боєприпасів.
Раніше NV Техно писав, що дослідниця з Великої Британії
використовувала камеру, встановлену на дроні, та програмне забезпечення для пошуку сумно відомих мін Пелюстка. Для розгортання цієї технології в польових умовах знадобиться лише легкий ноутбук споживчого класу, дрон і камера, запевняють автори дослідження.
Сучасні протипіхотні міни невеликі та часто мають пластикові корпуси, які стандартні металошукачі не можуть зареєструвати. Геофізичні методи, такі як георадар, магнітометрія та електромагнітна індукція, значно менш ефективні з пластиковими мінами, ніж з металевими. Особливе занепокоєння викликають так звані розсіювальні міни, призначені для розгортання на великих площах. Однією з широко використовуваних мін є ПФМ-1 радянських часів, відома як Пелюстка чи Метелик через свою характерну форму.
Читайте також:
«Ворог підступний». Як росіяни маскують міни, яка вибухівка є наймасовішою загрозою і як убезпечити себе — сапер ДСНС
