Вчені працюють над технологіями, які у майбутньому можуть дозволити людству вирушати до інших зоряних систем. Один із найперспективніших варіантів — крихітні космічні зонди з легкими вітрилами, які розганятимуть потужні лазери.
Про це пише Gizmodo.
Інтерес до міжзоряних польотів посилився після досліджень екзопланет, де вчені шукають можливі ознаки життя. Однією з таких цілей є LHS 1140b — кам’яниста планета приблизно за 48 світлових років від Землі, яка перебуває у зоні життя своєї зорі.
Астрономи підтвердили наявність атмосфери навколо цієї екзопланети. Хоча частина гелію залишає верхні шари атмосфери, дослідники припускають, що нижче можуть зберігатися важчі хімічні сполуки, зокрема вода.
Для польотів до інших зірок учені розглядають не великі кораблі, а надлегкі апарати. Їх простіше запускати, а маса значно менше впливає на необхідну кількість енергії.
Одним із таких проєктів є Breakthrough Starshot. Його мета — створити крихітні зонди зі світловими вітрилами, які зможуть рухатися зі швидкістю близько 10–20% швидкості світла.
Принцип роботи полягає у використанні тонкої відбивної мембрани.
Потужний лазер із Землі спрямовуватиме енергію на вітрило, а тиск світла поступово розганятиме апарат.
Для досягнення таких швидкостей знадобиться лазерна система потужністю у десятки гігават. Головна перевага технології в тому, що важке обладнання залишатиметься на Землі, а до космосу вирушатиме лише легкий зонд.
Водночас така система має серйозні обмеження. Через високу швидкість апарат буде складно загальмувати біля цільової зоряної системи, тому він зможе лише пролетіти повз неї за кілька днів.
Окрім лазерних вітрил, учені використовують ідею сонячних вітрил, які працюють завдяки тиску сонячного світла. Такі технології вже застосовують у космічних місіях у межах Сонячної системи.
Ідею використання тонких відбивних мембран ще у 1920-х роках розглядали піонери космонавтики Костянтин Ціолковський та Фрідріх Цандер.
