Протягом десятиліть США та Європейський Союз закидали Китаю викрадення західних технологій - від робототехніки та передових напівпровідників до точної механіки й автомобільних технологій. Китайські компанії переманювали провідних інженерів та, як припускають, шпигували за західними конкурентами і були причетні до організації кібератак, метою яких був доступ до цінних комерційних таємниць.
Через це майже іронічно виглядає той факт, що тепер уже Пекін вживає заходів, покликаних запобігти відтоку власних передових технологій і талантів за кордон.
"Великий китайський мур" для найкращих фахівцівУ середині вересня в Китаї набули чинності нові правила виїзду громадян. Вони дозволяють китайській владі забороняти виїзд з країни інженерам, засновникам компаній та іншим спеціалістам. Таку заборону можуть накладати на громадян, якщо влада вважає їхні знання у сфері акумуляторних технологій, рідкоземельних металів або штучного інтелекту (ШІ) критично важливими для "промислової та технологічної безпеки" країни.
Останнім часом Пекін також запровадив жорсткіші правила для іноземних інвестицій,
аби мати важелі тиску на китайських громадян, які зберігають активи за кордоном. Крім того, були запроваджені обмеження на відрядження технічних фахівців за межі країни.
На думку професора права Генрі Гао із Сінгапурського університету менеджменту (SMU), всі ці обмеження "дають рідкісне уявлення про реальний стан китайської економіки". "Ці заходи свідчать про те, що Пекін глибоко занепокоєний скрутною економічною ситуацією та значним відтоком капіталу", - говорить Гао в коментарі DW.
Експерт вважає, що влада в Пекіні також рішуче налаштована перешкоджати еміграції не лише спеціалістів технологічних галузей, але й загалом "підприємців та висококваліфікованих фахівців". Китайській владі стає дедалі важче приховувати проблеми економіки країни. З одного боку, попит на китайські товари за кордоном залишається високим, особливо на високотехнологічну продукцію. Водночас криза на ринку нерухомості суттєво послабила внутрішній попит у країні. Минулого літа обсяги банківського кредитування впали до рекордно низького рівня, а продажі нових автомобілів у серпні порівняно з аналогічним місяцем минулого року скоротилися майже на чверть.
Пекін блокує продаж китайських компанійЧерез це китайська влада побоюється відтоку кадрів та капіталу. Одним із найгучніших нещодавніх прикладів є стартап у сфері ШІ Manus, заснований двома громадянами Китаю в Пекіні. Торік компанія перенесла свою штаб-квартиру до Сінгапуру, зокрема для того, щоб обійти інвестиційні обмеження США та розширити присутність на глобальних ринках.
Коли у грудні минулого року компанія Meta, власниця Facebook, спробувала придбати Manus за два мільярди доларів США, Пекін заблокував угоду та заборонив двом засновникам компанії виїжджати за кордон.
А вже цього місяця китайськими соціальними мережами почали ширитися чутки про те, що засновник і генеральний директор виробника смартфонів та іншої техніки Huawei Жень Чженфей та його донька, фінансова директорка компанії Мен Ваньчжоу, нібито залишили країну. Цю інформацію підхопили тайванські та індійські ЗМІ, проте ані Huawei, ані китайська влада її не підтвердили. Водночас щонайменше одного члена родини підприємців, за повідомленнями ЗМІ, після цього бачили в Пекіні.
Заможним китайцям дедалі важче виводити капітал за кордон
За оцінками Bloomberg Intelligence, у 2025 році з Китаю було виведено активів приблизно на один трильйон доларів США. Це найбільший відтік так званих "гарячих грошей" з 2006 року, відколи відповідну статистику почали вести.
Пекін не змінював річний ліміт у 50 тисяч доларів США, які китайські домогосподарства можуть переказувати за кордон. Проте, як зазначає Алісія Гарсія-Ерреро, головна економістка з Азійсько-Тихоокеанського регіону французького інвестиційного банку Natixis, влада країни посилила контроль над неформальними схемами, за допомогою яких заможні китайці обходять це обмеження.
"Ліміт у 50 тисяч доларів не змінився. Але тепер тиснуть на людей і посередників, через яких зазвичай проходять ці кошти", - пояснила Гарсія-Ерреро в коментарі DW. Як у самому Китаї, так і за кордоном сформувалася ціла галузь, що допомагає китайцям емігрувати та переводити їхні активи до інших країн. Міграційні агентства займаються візами й переїздом, тоді як офшорні брокери та трастові компанії допомагають китайським громадянам інвестувати за кордоном.
Іноді компанії використовують закордонні дочірні структури,
виходи на біржі або відрядження працівників, щоб виводити за кордон кошти та ноу-хау.
Нові правила як стимул для пошуку обхідних шляхівНа думку Генрі Гао, нові обмеження китайської влади можуть мати зворотний ефект. Адже чим складніше виводити капітал або виїжджати з країни, тим сильнішим стає стимул шукати обхідні шляхи для тих, хто має для цього відповідні ресурси. "У довгостроковій перспективі це може ще більше підірвати довіру, прискорити відтік капіталу та поглибити саме ті економічні проблеми, які влада намагається стримати за допомогою цих заходів", - зазначає Гао в розмові з DW.
Натомість Алісія Гарсія-Ерреро вважає, що обмеження на виїзд фахівців матимуть серйозніші наслідки, ніж обмеження на вивід капіталу. "Гроші все ще можна повільно виводити за наявності необхідних дозволів, – пояснила вона. - Але інженера-технолога, якому заборонили сідати на літак або який через безстрокову заборону на виїзд не може почати працювати за кордоном, не так просто замінити".
ШІ-експертам потрібен дозвіл на виїздНововведення вже відчувають на собі китайські компанії у сфері ШІ,
які швидко скорочують відставання від американських конкурентів у гонці за створення найсучасніших ШІ-систем. У травні агентство Bloomberg повідомило, що китайська влада змушує провідних дослідників, засновників і керівників великих технологічних компаній, на кшталт Alibaba та DeepSeek, отримувати дозволи на закордонні поїздки.
За інформацією технологічного видання The Information, торік деяких співробітників DeepSeek зобов'язали здати свої паспорти. Пекін ці повідомлення не підтвердив, але й не спростував.
У січні 2025 року Bloomberg також повідомляв, що подібного тиску зазнають й інші фахівці-техніки. Зокрема йдеться про тих, хто працює на іноземні компанії, які прагнуть зменшити залежність від Китаю, створюючи виробничі потужності у В'єтнамі та Індії.
Іноземці в полі зору китайської владиСтрах перед санкціями з боку китайської влади зачіпає також іноземних громадян, залучених до роботи з Китаєм. Як китайські, так і закордонні компанії іноді маскують робочі поїздки іноземців до Китаю, щоб уникнути перевірок і затримок з оформленням віз. Наприклад, вони можуть зазначити,
що метою поїздки є туризм, ділові зустрічі або відвідування виробництва, а не, власне, робота.
Напередодні запровадження нових обмежень міжнародні юридичні фірми, зокрема DLA Piper, поширили рекомендації для компаній, що працюють з Китаєм. Там радять заповнювати візові анкети для поїздок іноземців у Китай "правдиво" та "в повному обсязі". Юристи попереджають: у разі виявлення розбіжностей іноземцям можуть заборонити в'їзд до країни терміном до п'яти років.
Нові правила передбачають, що людині в більшості випадків повідомлятимуть про накладання на неї заборони на в'їзд. Однак китайські органи влади віднині можуть утримуватися від такого повідомлення, якщо це "може зашкодити національній безпеці або кримінальному розслідуванню".
В оновлених рекомендаціях для подорожей, опублікованих на початку вересня, Державний департамент США пішов ще далі та закликав громадян США "проявляти підвищену обережність на материковій частині Китаю, оскільки (...) заборони на виїзд можуть накладатися без справедливої та прозорої законної процедури, а через ризик необґрунтованого затримання або арешту".
