Китай успішно вивів на орбіту перші три супутники Diting-01 для створення комерційної мережі радіостеження із 60 космічних апаратів, призначеної для пошуку джерел випромінювання.
Китай зробив важливий крок у сфері космічного радіомоніторингу: за допомогою ракети-носія Lijian-1 Y18 із космодрому Цзюцюань на орбіту було виведено першу трійку спеціалізованих супутників Diting-01. Цей запуск ознаменував початок реалізації масштабного комерційного проєкту StarRF, у межах якого планується розгорнути на низькій навколоземній орбіті повноцінне угруповання із 60 космічних апаратів.
На відміну від звичайних комунікаційних супутників чи систем дистанційного зондування Землі, нові апарати призначені для виявлення та аналізу електромагнітної активності з космосу.
Читайте також:
Україна закликала ООН заблокувати російську супутникову систему Рассвет над своєю територією Технологія ґрунтується на методі космічного радіозондування. Три супутники працюють спільно, приймаючи один і той самий сигнал із різних точок на орбіті. Порівнюючи різницю в часі надходження сигналу до кожного з космічних апаратів,
система здатна з високою точністю визначати географічне розташування передавача без необхідності розміщувати наземні приймачі поблизу джерела. Назва «Діттін» походить із китайської міфології та відсилає до міфічної істоти, здатної розпізнавати предмети, просто прислухаючись. Розробкою платформ займалася компанія Chang Guang Satellite Technology, тоді як управління системою здійснює стартап StarRF.
Компанія StarRF, заснована інженерами провідних технологічних компаній та випускниками Університету Цінхуа, планує комерціалізувати зібрані дані. Продукти цієї мережі будуть затребувані в найрізноманітніших сферах: від оборони та громадської безпеки до судноплавства, залізничного транспорту та служб реагування на надзвичайні ситуації. Подібна бізнес-модель вже успішно розвивається на Заході: наприклад, американська компанія HawkEye 360 запустила аналогічне угруповання супутників ще у 2018 році для обслуговування державних і розвідувальних відомств.
Експерти зазначають, що радіочастотний моніторинг із космосу має подвійне призначення й тісно пов’язаний із національною безпекою, адже одні й ті самі дані можуть використовуватися як у цивільних, так і у військових цілях. Хоча технічні подробиці роботи перших апаратів наразі не розголошуються повністю, подальше розширення мережі до 60 супутників дозволить суттєво підвищити ефективність і точність глобального радіостеження.
Читайте також:
Інфрачервоний зір крізь дим. У космосі запрацювала система раннього виявлення пожеж FireSat
