Нагальним питанням, яке державі потрібно вирішувати терміново mdash; є забезпечення енергією, що важливо, а також nbsp;складової nbsp;її продуктивного використання.
Про виклики у цій сфері та шляхи їхнього подолання ми запитали Сергія Савчука, голову Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України.
mdash; Сергію Дмитровичу, скажіть, будь ласка, яким чином сьогодні удосконалюється законодавче поле України для створення сприятливих робочих умов іноземним та вітчизняним інвесторам на ринку laquo;зелених raquo; проектів?
mdash; За останні три роки Урядом, Парламентом спільно з Держенергоефективністю розроблено та ухвалено чимало ключових законодавчих рішень щодо покращення інвестиційного клімату у сфері відновлюваної енергетики.
Так, у 2015 році ухвалено Закон України № 514-VIII щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії.
Завдяки цьому Закону удосконалено систему laquo;зелених raquo; тарифів. Зокрема, laquo;зелений raquo; тариф прив #39;язано під курс євро до 2030 року. Таким чином, виробник продаватиме свою енергію за quot;
зеленим quot; тарифом і отримає повернення інвестицій до 2030 року з урахуванням індексації курсу гривні до євро.
На 10% збільшено laquo;зелений raquo; тариф для виробництва електроенергії з біомаси та біогазу до 12,4 євроцентів / кВт*год. Це один з найвищих тарифів в усій Європі Скасовано вимогу щодо місцевої складової, яка раніше стримувала прихід інвестицій. nbsp;Введено надбавку до laquo;зеленого raquo; тарифу в розмірі 5 та 10% за використання обладнання українського виробництва на рівні 30 та 50%.
laquo;Зелений raquo; тариф для домогосподарств, які встановлюють сонячні панелі, прив rsquo;язано до курсу євро та збільшено потужність сонячних установок приватних домогосподарств до 30 кВт.
Окрім цього, у 2017 році ухвалено закон laquo;Про ринок електроенергії raquo;, яким передбачено можливість укладання довгострокових договорів купівлі-продажу електроенергії за laquo;зеленим raquo; тарифом, на весь строк дії laquo;зеленого raquo; тарифу, тобто до 2030 року, а не nbsp;на рік, як це відбувалося раніше.
Також, для стимулювання виробництва тепла з відновлюваних джерел енергії у 2017 nbsp;
році ухвалено закон щодо стимулювання виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії, яким запроваджено спрощену та прозору процедуру встановлення тарифів на тепло laquo;не з газу raquo;.
Тариф на теплову енергію з альтернативних джерел встановлюється на рівні 90% діючого тарифу на теплову енергію з газу (а у разі його відсутності mdash; на рівні середньозваженого тарифу на теплову енергію з газу в розрізі регіонів).
Наразі Держенергоефективність є ініціатором декількох законодавчих програм у сфері відновлюваної енергетики, які знаходяться на різних стадіях розробки. Кожен з них спрямований на зняття бар #39;єрів і стимулювання притоку інвестицій у відновлювану енергетику.
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
Так, нами розроблено проект Закону України щодо покращення інвестиційних можливостей у сфері виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, ухвалений 19 грудня 2017 року Верховною Радою України у першому читанні
Коли він набуде чинності, зникнуть проблеми з laquo;резервуванням raquo; потужностей за відсутності реально побудованих об rsquo;
єктів.
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
Спільно з народними депутатами України з Держенергоефективністю розроблено та у Верховній Раді зареєстровано законопроект щодо розвитку сфери виробництва рідкого палива з біомаси.
Документ визначить nbsp;для суб #39;єктів господарювання, що виробляють або імпортують моторне паливо, обов #39;язкову частку біокомпонентів у загальному обсязі його продажу. В бензині з 1 січня 2018 року вона становитиме 3,4%, а з 1 січня 2019 mdash; 4,8%. В дизелі з 1 січня 2018 року mdash; 2,7%.
Це сприятиме створенню гарантованого ринку виробництва та використання рідких біологічних видів палива в Україні та збільшенню надходжень інвестицій у цей сектор.
Також Україна виконає зобов #39;язання перед Енергетичним Співтовариством щодо досягнення частки енергії з відновлюваних джерел у валовому кінцевому обсязі споживання енергії на транспорті у 2020 році не менш 10%.
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
Держенергоефективність працює над новими змінами до законодавства у сфері біоенергетики mdash;
nbsp;створенням конкурентного ринку твердого біопалива.
mdash; Наразі цікаво почути, яких потужностей досягли в Україні об #39;єкти, що виробляють електроенергію з відновлюваних джерел? Чи можете назвати суму, яка інвестована в об #39;єкти з виробництва електроенергії з відновлюваних джерел за минулі декілька років, і скільки очікується у 2018 році?
mdash; Потужність об rsquo;єктів відновлюваної електроенергетики протягом 2009 mdash; 2016 рр. збільшилася на 1,1 ГВт (без урахування АР Крим) з 4,6 до 5,7 ГВт (з яких 4,6 ГВт mdash; великі ГЕС). У тому числі потужність вітроенергетики зросла у 5,8 разів, потужність сонячної енергетики у 530 разів, потужність великих ГЕС на 2,4 nbsp;%, потужність малих ГЕС майже у 2 рази, потужність об rsquo;єктів біоенергетики у 30 разів.
Особливо активно розвивалася відновлювана енергетика впродовж останніх nbsp;3 років. З початку 2015 року потужність об rsquo;єктів відновлюваної електроенергетики (без урахування тимчасово окупованої території АР Крим), яким встановлено laquo;зелений raquo; тариф, збільшилася з 967 МВт до 1375 МВт.
Так, якщо у 2015 році було введено лише біля 30 МВт потужностей об rsquo;єктів, які виробляють laquo;чисту raquo; електроенергію, у 2016 році вже у 4 рази більше mdash; 121 nbsp;МВт, у 2017 році у 2 рази більше, ніж у 2016 році mdash; 257 nbsp;МВт.
Загалом, з початку 2015 mdash; 2017 рр. в секторі відновлюваної електроенергетики введено nbsp;408 МВт потужностей, у будівництво яких було інвестовано понад nbsp; euro;400 млн.
За прогнозами Держенергоефективності, у 2018 році очікується збільшення інвестицій на 20% у порівнянні з попереднім роком та складатиме близько nbsp; euro;300 nbsp;млн.
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
mdash; Сергію Дмитровичу, загальна картина у сегменті енергоефективності зрозуміла. Давайте ще поговоримо про приземлені речі mdash; проблеми, які безпосередньо стосуються громадян. Скажіть, будь ласка, скільки на сьогодні в Україні багатоквартирних будинків ще потрібно утеплювати?
mdash; На сьогодні в Україні є близько 160 тисяч багатоквартирних будинків. Більше 80% цих будинків потребують термомодернізації.
mdash; Скільки сімей та ОСББ вже скористалися laquo;теплими кредитами raquo;? Яка тенденція?
mdash; З початку дії програми laquo;теплих кредитів raquo; у 2014 році і по сьогодні, її учасниками стали понад 400 тис. сімей, які залучили більше 5 млрд. грн. laquo;теплих кредитів raquo;. Зокрема, більше 23 тис. родин встановили твердопаливні котли на суму майже 420 млн. грн. Близько 250 тис. сімей утеплили індивідуальне житло на суму 4,5 млрд. грн. На сьогодні 1 248 ОСББ (а це майже 100 тис. родин) впровадили енергоефективні заходи у багатоповерхівках на суму 210 млн. гривень. Уряд відшкодував учасникам програми майже 2 млрд. гривень.
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
nbsp;
Найпоширенішими енергоефективними заходами, на реалізацію яких населення залучає quot;теплі quot; кредити, є заміна вікон на енергоефективні, утеплення, встановлення твердопаливних котлів, оновлення радіаторів опалення.
Що стосується ОСББ, то найбільшим попитом користуються заміна вікон і дверей, утеплення, облаштування ІТП, встановлення приладів обліку, модернізація освітлення.
Впродовж останніх трьох років спостерігається постійне зростання попиту населення та nbsp;ОСББ на laquo;теплі кредити raquo;.
Наприклад, у 2015 році 194 ОСББ взяли у банках 16,5 млн. грн. laquo;теплих кредитів raquo; на утеплення багатоповерхівок.
У 2016 році кількість охочих скористатися державною програмою зросла у 2,2 рази і склала 435 ОСББ. Разом вони залучили 61 млн. грн. laquo;теплих кредитів raquo;. Сума перевищує показник 2015 року у 3,6 разів.
2017 рік також вразив стрімкою популярністю laquo;теплих кредитів raquo; серед ОСББ. Того року 619 ОСББ одержали 133 млн. грн. laquo;теплих кредитів raquo;. Як бачимо, обсяг залучених кредитних коштів зріс удвічі порівняно з попереднім роком.
Також, відзначимо, що деякі ОСББ вже вдруге та втретє почали долучатися до програми laquo;теплих raquo; кредитів, проводити комплексні заходи з термомодернізації. nbsp;
Все це яскраве відображення того, що ОСББ на власному досвіді усвідомили всі переваги від участі у програмі laquo;теплих raquo; кредитів.
Підсумуємо вищесказане. По-перше, ОСББ пересвідчилися у тому,
що держава виконує свої зобов rsquo;язання та здійснює відшкодування майже половини витрат на утеплення. По-друге, вони зрозуміли, що завдяки комплексу енергоефективних заходів можна вдвічі зменшити витрати на комунальні послуги. По-третє, завдяки діючим у регіонах місцевим програмам з енергоефективності ОСББ можуть отримувати, окрім державної компенсації у розмірі 40 ndash;70%, ще й місцеву фінансову допомогу. І врешті, що найважливіше, умови проживання стають комфортнішими і вартість житла у термомодернізованій багатоповерхівці зростає щонайменше на 25%.
mdash; Хочеться також дізнатися, яку допомогу нам надають у питанні енергозбереження наші сусіди mdash; поляки, адже програму laquo;теплих кредитів raquo; ми, фактично, запозичили у них?
mdash; Так, саме досвід Польщі став у нагоді під час розробки українського механізму стимулювання населення до впровадження енергоефективних заходів, який наразі відомий як програма laquo;теплих кредитів raquo;.
За основу було взято польську програму стимулювання енергоефективності у будівлях.
Тож, зважаючи на успіх програми,
досвід Польщі у багатьох питаннях, у тому числі, енергоефективності є найбільш цікавий та ефективний для впровадження в Україні.
mdash; nbsp; А які енергозберігаючі програми в нас існують спільно з Норвегією?
mdash; Відомо, що Україна та Норвегія разом із Польщею співпрацюють у рамках діяльності Фонду східноєвропейського партнерства з енергоефективності та довкілля (E5P).
Окрім цього, Норвегія є однією з країн-засновниць та донорів Північної екологічної фінансової корпорації (Nordic Environment Finance Corporation mdash; NEFCO). Корпорація надає фінансову підтримку різним екологічно важливим проектам, головним чином, у країнах Центральної та Східної Європи, у тому числі й Україні.
mdash; nbsp; Коли Україна зможе повністю завершити програму утеплення будинків і надалі в країні будуть будуватися будинки винятково з урахуванням енергозберігаючих технологій?
mdash; Час завершення термомодернізації усього житлового фонду залежить від обсягів фінансування та активності мешканців.
Водночас, на виконання європейських директив Україна має представити найближчим часом свою стратегію реновації будівель. Разом з тим, нове будівництво вже має відповідати новим будівельним стандартам та класам енергоефективності. Окрім того, з ухваленням минулого року Закону України laquo;Про енергетичну ефективність будівель raquo; в Україні має вводитись стандарт так званих будівель з близьким до нульового споживання енергії ( laquo;пасивні будівлі raquo;).
Сергій Огін
