Про це йдеться в постанові, ухваленій у вівторок, 17 серпня.
Зокрема, кубинська влада розширила категорію кіберзлочинів, додавши до них дії, які призводять до «етичної або суспільної шкоди». Це зокрема «поширення фальшивих новин» і розповсюдження повідомлень, що «підбурюють до протестів».
Також постанова запроваджує кримінальну відповідальність за підбурювання до дій, «які змінюють громадський порядок». Інтернет-провайдерів зобов’язують блокувати доступ до мережі для порушників. Якими ще будуть покарання за кіберзлочини, поки невідомо.
Заступник міністра комунікацій куби Вільфредо Гонсалес у коментарі AFP зазначив, що постанова є першим документом, який запроваджує «юридичний стандарт боротьби з кіберзлочинами».
Це, додав він, допоможе кубинцям «захистити їхні персональні дані» й упевнитися, що «ніхто не зможе викривити правду, принизити посадовця в нашій країні чи наш революційний процес».
А втім, директор американського представництва правозахисної організації Human Rights Watch Хосе Міґель Віванцо заявив, що своїми діями влада Куби хоче «ще більше посилити контроль над інтернетом».
Доступ до інтернету на Кубі з’явився лише в грудні 2018 року. Він став важливим джерелом інформації та координації для активістів. А втім, контроль над телекомунікаційною мережею зберігає державна компанія.
У липні 2021 року, коли Кубу охопили протести проти соціальної несправедливості, влада заблокувала доступ до Facebook, WhatsApp і Telegram, через які, як вона підозрювала, організовувалися акції.
