Запуск «Дія City» вже не за горами: чого очікувати?

Спецрежим для ІТ-індустрії пройшов довгий шлях до своєї реалізації. І тепер з ухваленням податкових змін вже наприкінці січня – початку лютого «Дія City» стане доступною для перших резидентів. На пресконференції від Міністерства цифрової трансформації та бізнесу розповіли, чим же унікальний та привабливий цей режим для ІТ-бізнесу.

Головні очікування та цифри

Міністр Мінцифри Михайло Федоров повідомив, що цей запуск дасть змогу нарощувати обсяги інвестування у розвиток ІТ-бізнесу в Україні. Однією з цілей режиму є збільшення частки ІТ-індустрії у ВВП України. Зараз цей показник становить близько 4-4,5% ($6-6,5 млрд доходів), але його планують підвищити до 10% ($16,5-17 млрд доходів) до 2025 року.

Хочуть збільшити і кількість працівників галузі. На сьогодні їх нараховується 220-250 тис., Мінцифри ж хоче, щоб ця цифра зросла до 450 тис. у 2025 році.

«Є чітке бачення, чого ми хочемо, куди ми хочемо рухатися і як ми хочемо трансформувати взагалі ІТ-сферу. Ми прагнемо, щоб було більше продуктових компаній, ми хочемо створювати для цього стимули.

І як відповідь на цей запит з’явився проєкт “Дія City”, який пройшов фундаментальні кроки», – акцентував Михайло Федоров.

Те, як сприйматимуть «Дія City», протестували під час візиту до Кремнієвої долини у серпні-вересні. Тоді представники уряду спілкувалися з найбільшими венчурними фондами та розповідали їм про проєкт. Після цього Мінцифри отримало десятки звернень та чимало представників компаній приїздило в Україну. Міністр пообіцяв приємне здивування від тих брендів, які ставатимуть резидентами спецрежиму.

Михайло Федоров наголосив, що режим – це ключовий елемент екосистеми, над якою працює міністерство. Серед інших елементів він виділив розвиток ІТ-освіти, оскільки в Україні не вистачає близько 150 тис. працівників.

Тому у 2022 році разом із запуском «Дія City» запустять й освітній проєкт – фонд, який сплачуватиме 50% від суми за навчання українців на ІТ-курсах в онлайн- чи офлайн-режимі.

Крім того, це допоможе змінити орієнтованість бізнесу в країні з аутсорсингу на продуктовий напрям.

Міністерство постійно отримує звернення від компаній,

які хочуть стати резидентами. Це не лише українські компанії, а й великі закордонні, як-от агрегатор таксі Lyft і сервіс доставки Glovo.

Зараз команда Мінцифри працює над підзаконними актами, які дадуть змогу втілити закон у життя. Зараз очікують на рішення Кабміну щодо процесу прийому резидентів і на НПА від Мінфіну стосовно оподаткування учасників проєкту.

Читайте також: Що таке хмарні сервіси та які в них особливості

Особливості проєкту

Заступник комітету ВР з питань цифрової трансформації Єгор Чернєв зауважив, що більшість працівників ІТ-сфери в країні працює не на Україну та її компанії, а на інші компанії чи держави через аутсорс. І права інтелектуальної власності, які є драйвером високотехнологічної економіки, залишаються не в Україні. Тому «Дія City» здатна змінити стан справ і простимулювати передусім продуктові стартапи та компанії всередині країни. Режим унікальний й тим, що вперше вводиться податок на виведений капітал, про який давно і довго говорили – останні 15 років. Та оскільки закон вже проголосований і підписаний, то ПНВК працюватиме і буде своєрідним пілотним проєктом.

Представник комітету переконаний, що завдяки цьому податку спостерігатиметься позитивна динаміка зростання ІТ, а ще цей вид податку пошириться й на інші галузі.

Окрім врегулювання податків для компаній та працівників і стимулювання переходу з моделі роботи з ФОП на гіг-контракти, вводяться преференції для інвесторів. Якщо інвестиції в стартап робляться фізичною особою, то на цю суму надається податковий кредит від держави. Якщо ж інвестор отримує дивіденди не частіше одного разу на два роки, то ці виплати звільняються від оподаткування. Це не українська інновація, а доволі поширений інструмент, який запроваджений, наприклад, в Ізраїлі. Цю країну ще називають «стартап-нація».

«Фактично всі ці пропозиції, що закладені в закон, не взяті зі стелі. Були проаналізовані найкращі сучасні практики країн, де запроваджені податкові стимули для росту ІТ-індустрії», – уточнив Єгор Чернєв.

Проте податки та спецрежим не є панацеєю для створення комфортних умов роботи. Мінцифри і комітети ведуть роботу і над реформами в правоохоронній та судовій системах.

Читайте також: Чим відома лондонська фондова біржа

Інвестиційна привабливість

Заступник міністра Олександр Борняков детальніше зупинився саме на правовому аспекті «Дія City», особливо на інвестиціях у стартапи. Українським стартапам доволі важко залучати капітал, тому вирішили ввести цілу низку інструментів для покращення залучення інвестицій:

Введення ПНВК – це великий крок назустріч інвесторам. Це дає змогу реінвестувати весь прибуток і не сплачувати податки до моменту, коли будуть виплачені дивіденди.

Convertible note – це дуже простий спосіб отримати інвестицію без наявності юридичної особи чи за відсутності її вартості. Ввели й інші методи, які підвищуватимуть довіру інвесторів, як-от liquidation preference. З цим правовим інструментом інвестор може прописати мінімальний коефіцієнт інвестицій, які йому повернуть, якщо компанію продадуть засновники.

Так звані indemnities, за яких інвестор звільняється від відповідальності, якщо директор компанії скоїв якісь порушення.

Опціони – право на придбання чи продаж якогось активу компанії.

Тут, за словами Олександра Борнякова, використовувався досвід Ізраїлю, коли Google купувала компанію Wize.

Тому потрібно розуміти, що спецрежим – це не лише податки, а ціла комплексна система.

Читайте також: Математика в казино

Розробники грального ПЗ і захист від свавілля правоохоронців

Олександр Борняков додав, що законом передбачена заборона на резидентство компаніям, які займаються гемблінгом і беттінгом. У законі чітко прописані КВЕДи, за якими бізнес допустять до резидентства.

Проте є компанії, які розробляють відповідне програмне забезпечення для гемблінг-галузі. Для прикладу, є Parimatch Tech, але подати заявку може лише та частина, яка розробляє софт. Це цілком нормальна практика, оскільки в Україні є великі компанії, де працюють інженери зі створення платформ чи алгоритмів для онлайн-гемблінгу. Спікер підкреслив, що ці компанії не ведуть операційну азартну діяльність і мають отримати ліцензію КРАІЛ. Крім того, деякі правоохоронці використовували пов’язаність із гемблінгом, щоб «кошмарити» цей бізнес, який є цілком нормальним в усьому світі.

Єгор Чернєв розкрив більше деталей щодо внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу. З самого початку велася робота в напрямі захисту резидентів «Дія City». І законопроєкт № 2740, або ж «Маски-шоу стоп-3», є недосконалим, оскільки в поточному стані він дискримінує інші бізнеси. Тому міністерство пропрацьовує концепцію із захисту не лише резидентів, а й ІТ-бізнесу в Україні загалом. Законопроєкт пишуть, і у наступні кілька місяців його зареєструють.

Читайте також: Ризики відмивання коштів у гральному бізнесі

Думки бізнесу та інвесторів

Під час пресконференції слово надали безпосередньо тим, чия діяльність стосується спецрежиму, – ІТ-компаніям та інвесторам.

Максим Слободянюк, інвестор, ІТ-підприємець та засновник холдингу Nika Tech Family, роз’яснив, що йому як інвестору дуже важливо, щоб кошти йшли не просто в якусь компанію, а в компанію, де є штатні працівники, зрозумілі опціони і правила. І з введенням «Дія City» з’являються всі потрібні можливості без обмежень на використання цих інструментів в Україні.

Також він висловив задоволення тим, що ФОП-системі запропонували альтернативу у формі гіг-контрактів, які захищають ті аспекти роботи (передача прав інтелектуальної власності, повністю адекватні та вмотивовані зарплати працівників), які не були захищеними під час роботи з фізичними особами – підприємцями.

Володимир Многолєтній, співзасновник і виконавчий директор Genesis, зауважив, що в Україні дуже мало продуктових компаній, оскільки все більш спрямоване на аутсорс. І це на тлі того, що в сусідніх країнах статистика трохи інша. У російському Yandex працює стільки ж людей, як у всій ІТ-індустрії України, казахстанська Kaspi має капіталізацію в $20 млрд, у країнах Прибалтики є тримільярдні компанії.

А продуктова індустрія Білорусі, де населення в п’ять разів менше, ніж в Україні, співставна з українським сегментом ІТ-продуктів. І для того, щоб у країні з’явилися мільярдні компанії, мають зійтися три «зірки»: розумні люди, інвестиції, зафіксовані довгострокові правила гри. Люди в Україні є, а останні два пункти з’являться завдяки спецрежиму, що дає надії на глобальний розвиток індустрії.

Співзасновник аутсорсу SoftService Тарас Кицмей звернув увагу на введення гіг-контрактів, які дозволять гнучкішу співпрацю і матимуть звичне податкове навантаження. Це відкриває доволі широкі перспективи для конкуренції як на ринку праці в плані утримання працівників, так і в боротьбі за зовнішні замовлення. Покращення помітні і в частині корпоративного законодавства, тому Україна може стати магнітом для корпоратизації, нових ідей та рішень. Тому закон про спецрежим ухвалили в дуже актуальний час.

Читайте також: Як зареєструвати в Україні торгову марку

Читайте також: Рейтинг покерних гравців