Поряд зі звичайною війною зараз повними темпами в Україні відбувається й інформаційна війна. Кількість її учасників вже, здається, може порівняти з кількістю учасників реальних бойових дій. ТЕКСТИ поговорили з інфоволонтером Максимом Бабаєвим про діяльність, якою він займається останні тижні.
Максим Бабаєв Я зараз разом з багатьма іншими волонтерами займаюся ворожими телеграм-каналами, їх блокуванням, а також якщо це так можна назвати «просвітницькою» діяльністю в контакті. Інформаційний фронт зараз дуже подібний на наш фронт у реальності – він дуже широкий, тому що є багато соцмереж і застосунків, які люди використовують. Є багато ініціатив, які запущені як державними органами, так і волонтерськими організаціями. Думаю, у цьому зараз реально задіяні десятки тисяч людей, звичайно, волонтери працюють з різною інтенсивністю, але кількість залучених людей просто вражає.
Телеграм це така штука, якою користуються і багато українців, і багато росіян. Звичайно, там є питання щодо безпечності використання і доступу до даних російських спецслужб. Ворог веде там активну роботу,
буквально кожного дня створюються і наповнюються пропагандою нові канали. Наше завдання і нашої ком’юніті скаржитися на ці канали і на пости в них, аби примусити адміністрацію їх закрити. Кожного дня з’являються десятки подібних каналів, і їх треба постійно блочити. Іноді ми досягаємо успіху, іноді – ні. Якщо мова йде про дуже великі телеграм-канали з сотнями тисяч підписників, то ймовірність їх закриття дуже сумнівна. Але все одно, треба намагатися і це зробити.
Я буквально щодня на власні очі бачу, як досягається якийсь результат. І це дуже класно, тому що інформаційний вплив ворога знижується. Навіть якщо людина витратить в день кілька годин часу, якщо таких людей і їх скарг буде багато, відповідно зросте і ймовірність, що телеграм-канали будуть закриті.
Дуже часто зараз пропагандистські телеграм-канали спеціально створюються під якісь окремі речі, наприклад, нібито місцеві локальні канали на підтримку окупантів, для окремих локацій, міст, які намагаються захопити росіяни.
Але мова йде не лише про канали, які були нещодавно створені. Я бачу таку тенденцію,
коли телеграм-канали, які до війни були про якісь відсторонені речі, наприклад, про конспірологію, світові «змови», і мали свою специфічну аудиторію, раптом з початком війни перетворилися у пропагандистські зливні бачки. Звичайно, ми намагаємося подібні канали також активно блочити.
Окрема частина українських фахівців займається саме зламом цих каналів і ведуть там контр-пропаганду. Це непогано працює. Наприклад, російськими пропагандистами для Херсонщини було створено і активно розкручувалися ряд телеграм-каналів, які використовувалися для пропаганди створення на окупованих територіях «хнр». Спочатку ми намагалися скаржитися на ці канали, але, зрештою, було застосовано більш потужну «артилерію», і їх просто зламали. Були стерті всі проросійські дописи, почалися репости з телеграм-каналу «Ищу своих» з російськими полоненими, постилися наші меседжі.
Ще одна сфера моєї роботи – це діяльність у Вконтакті. Це веселіше, чим працювати у Телеграмі. Там можна отримати зворотну реакцію, можна іноді такого почитати, що хоч діагнози став. Фактично, ми самі робимо свідомо із себе таку ботоферму.
Завдання навіть полягає не в тому, аби перетягнути людину на свою сторону, а аби посіяти невпевненість у росіян до їхньої влади, спровокувати паніку у суспільстві, примусити скуповувати ліки та продукти, ухилятися від армії.
Ну і відповідно є наші хакерські групи, які ламають профілі реальних росіян, і вже інфоволонтери починають працювати з цих сторінок. Отак людина була собі у Вконтакті «внєполітікі», займалась якимось садівництвом, а тут раптом у неї вся стіна у проукраїнських дописах. Так що її френди по ВК обурюються, типу що ти таке постиш, за це ж статтю можуть дати. Ну я так собі думаю, що вони потім між собою порозуміються, росіяни ж (сміється). Але, звичайно, працювати треба не в лобову, приховано.
Зізнаюся, я отримую певне задоволення від цієї роботи. Кожен раз, коли заходиш у російські групи у Вконтактє, таке враження, що попадаєш у звіринець.
Загалом, я дійшов висновку, що в росіян є якась своя «правда». І хоч ця «правда» немає нічого спільного з реальністю, вони за неї чіпляються, і у їх мозках її от так просто на справжню правду не змінити. Тому треба потрохи підривати віру в їхню «правду».
Про їхню «правду». Наприклад, інформація про накладання санкцій багатьма сприймається у такому дусі, що все це несерйозно, все життя жили під санкціями виживимо і зараз. Але от, наприклад, пишеш їм, що закрили Інстаграм, а там же багато людей заробляли, на що вони тепер житимуть – починають замислюватися.
У Вконтакті є групи наших інфобійців, які активно закидують росіян фотками їх вбитих чи полонених солдат, шерять лінки з інформацією про це. Але, на мою думку, отак напряму це не дуже працює.
Їхня «правда» настільки відрізняється від реальності, що коли ти їм показуєш щось, що кардинально йде урозріз з їхніми уявленнями, вони просто йдуть у відказ і блокують вас. Вони просто не хочуть визнавати це за правду.Тому наша робота зараз в основному – це робота на підрив їхньої віри у систему і того, що буде добре. Ну і звичайно є ще реальність, в якій приходять реальні гроби з України – її все важче приховувати.
А загалом нам цю роботу доведеться робити і після війни. Її не можна кидати, ми повинні довести її до кінця. Або, принаймні, поки вони не від’єднаються від інтернету взагалі (сміється).
Увага!!! Інструкцію, як приєднатися до інформаційного фронту можна подивитися ТУТ
