Через проблеми з кіберзахистом російські війська отримали доступ до інтерфейсів єдиної інформаційної системи енергетичного комплексу України. Про це у своїй статті на Linkedin написав експерт із інформаційної безпеки компанії "EY Україна" Михайло Чайкін.
Росія захопила об'єкти енергосистеми України: до чого це призвелоІз самого початку повномасштабного вторгнення ЗС РФ виявили особливий інтерес до захоплення та знищення енергетичних об'єктів. 24 лютого вони захопили Каховську ГЕС, 25 лютого підірвали газопровід біля Харкова, отримали тимчасовий контроль над Чорнобильською АЕС. 2 березня окупанти увірвалася на найбільшу в Європі Запорізьку АЕС (потужність 5,7 ГВт), найбільшу в Європі, а через день на станції почалася пожежа.
Крім того, росіяни захопили кілька обласних електричних підстанцій і диспетчерських національного оператора "Укренерго" на південному сході України, а також частину теплових електростанцій і обленерго, що належать компанії "ДТЕК". За словами Михайла Чайкіна, після захоплення таких важливих об'єктів російські війська отримали доступ до інтерфейсів єдиної енергоінформаційної системи України,
яка використовується для оперативного управління та диспетчеризації єдиного електроенергетичного комплексу України.
Таким чином під контролем країни-агресора опинилися об'єкти чотирьох найбільших енергетичних компаній України:
- "Укренерго" — оператор передачі та диспетчеризації об'єднаної енергосистеми України;
- "Енергоатом" — оператор атомно-енергетичного комплексу України;
- "Укргідроенерго" — оператор гідроенергетичного комплексу України;
- "ДТЕК" — найбільша приватна компанія України.
Головні проблеми кібербезпеки в енергетичній сфері України
Згідно з звітом IBM і Ponemon Institute, енергетика посіла 3-е місце у 2020 році та 5-е місце у 2021 році за розміром збитків у результаті витоку даних. Дослідження показали, що в умовах війни найбільшими проблемами для кібербезпеки України стали :
- Недостатнє фінансування;
- Гнучкість ворожих атак;
- Недосконале законодавство;
- Захоплення інфраструктури ворожими військами;
- Недооцінена важливість кіберзахисту;
- Відсутність вимог та стандартів забезпечення кібербезпеки в енергетиці;
- М'які покарання за недотримання існуючих норм захисту інформації (штраф у 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів або обмеження волі на строк до трьох років);
- відсутність регулятора, який перевіряє дотримання вимог на об'єктах;
- Відсутність у світі готових процедур із забезпечення кібербезпеки енергосистеми у разі захоплення противником низки ключових об'єктів, наприклад, відключення IT-систем від загальної інфраструктури;
- Відсутність спеціальних вимог, протоколів, процедур та спеціалістів, здатних забезпечити безпеку систем після їх звільнення з рук супротивника;
- Уряд належить до команд, що займаються кібербезпекою, як до ворогів, а не як до партнерів.
для вирішення зазначених проблем українській владі варто залучити зарубіжних експертів, насамперед із Європейського союзу та США. Досвід, отриманий в Україні, має бути корисним західним партнерам.
У січні 2018 року Сенат США опублікував звіт про те, що з 2014-го Росія постійно використовує кіберпростір України для випробування своєї кіберзброї. Враховуючи географію бойових дій та географію розташування основних енергетичних об'єктів України, показану на малюнку, зростає ризик несанкціонованого доступу до внутрішніх інформаційних систем та енергоресурсів.
23 грудня 2015 року відбулася перша публічно задокументована успішна кібератака на українську енергоістему. Вона на шість годин позбавила електрики приблизно 225 тисяч споживачів. Як підкреслив Михайло Чайкін, подібна атака загрожує не лише підприємствам та звичайним громадянам, а й свободі та безпеці Європи, оскільки націлена на урядові установи або використовується під час масштабних конфліктів.
Раніше експерт з кібербезпеки Андрій Баранович розповів, що не так із системою кібербезпеки в Україні.
