Дмитро Панін працює на позиції Delivery Director в IT-компанії Levi9. Хлопець завжди захоплювався астрономією і хотів мати підручний гаджет, який би показував, як рухаються планети Сонячної системи в реальному часі. Так Дмитро прийшов до створення кишенькового планетарію на базі мікроконтролера Raspberry Pi Pico, описавши досвід на форумі DOU. Ось як саме можна виготовити пристрій в домашніх умовах.
1. Для початку знадобиться бюджетна плата з потужним мікроконтролером. Дмитро обрав Raspberry Pi Pico, а саме RP2040. Це своєрідний маленький комп’ютер із невеликим обсягом пам’яті та обмеженими можливостями підключення додаткових гаджетів.
2. Далі потрібно обрагти мову програмування. Для контролерів це зазвичай С. Айтішник же використав MicroPython — обмежену версію Python для мікроконтролерів, яка робить написання програм швидшим, простішим і навіть більш кросплатформеним. Важливо розуміти, що вона не дозволяє контролювати памʼять і використовує значно більше ресурсів для інтерпретатора.
Фото — Кишеньковий планетарій Дмитра
3. Після цього варто обрати модуль RTC (те,
що показує реальний час в годиннику — ред.), який Pico перевіряє для обчислення розташування планет. Дмитро використав ще два основні компоненти: модуль розширення Waveshare Precision RTC з вбудованим чіпом DS3231 та Pimoroni Pico Display Pack. Це дозволяє пристрою обчислювати положення планет на основі поточного часу і дати.
4. Виконавши підрахунки, девайс одразу показує планети та їхні відносні кругові орбіти на дисплеї. Для цього не потрібні жодні зовнішні дані. Положення планет розраховуються на борту, і єдине, що знає система — це поточний час, який надходить з модуля RTC.
Фото — Кишеньковий планетарій Дмитра
5. Один із заключних етапів — «створити планети». Дмитро зробив це попіксельно на планшеті. Для цього потрібно було мати доступ до відповідних даних на мікроконтролері. Тому він вирішив «обгорнути» все в код через конвертування картинок в байти. Так вдалося тримати масив як const, а MicroPython оптимізував процес і пришвидшив роботу з тими даними. І останнє — надрукувати корпус на 3D-принтері.
P. S. Щоб спростити технічну реалізацію всім охочим, айтішник розмістив вихідний код проєкту на GitHub.
«Це інтерв’ю може прочитати екс-керівник. На робочому місці я трішки писав тексти». Як менеджер «Сільпо» із Запоріжжя покинув роботу і створив один з найбільших YouTube-каналів про космос в Україні
По темi
«Це інтерв’ю може прочитати екс-керівник. На робочому місці я трішки писав тексти». Як менеджер «Сільпо» із Запоріжжя покинув роботу і створив один з найбільших YouTube-каналів про космос в Україні
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
По темi
Читайте головні IT-новини країни в нашому Telegram
